Справа № 2-4036/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18  квітня  2011 року  Приморський районний суд м. Одеси

у складі:          головуючого судді            Загороднюка В.І.

                       при секретарі                     Міневич Д.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,  ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним ордеру, витребування майна та виселення за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  та просила витребувати від ОСОБА_2 квартиру під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі та передати їй вказану квартиру; виселити з квартири під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі Петракевича ОСОБА_4.

В подальшому позивачка звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог та просить визнати недійсним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.07.2010 року за № 640 в частині пункту 3.16 про передачу під службову та рахувати службовою житловою площею КП ЖКС «Порто-Франківський»ізольовану квартиру №41 (без опалення), що складається із однієї кімнати житловою площею 10,05 кв.м будинку №25 по вул. Катерининській та видачу службового ордеру двірнику дільниці №3 ОСОБА_5; визнати недійсним ордер на службове житлове приміщення №1927 серії ПР, виданий ОСОБА_2 на право заняття квартири під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі.

При цьому посилається на те, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу  № 2414 від 15.09.2010 року їй на праві власності належить квартира під № 41 в будинку під № 25 по  вул. Катерининській в м. Одесі, загальною площею 18,1 кв. м. Договір зареєстрований в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості  16.09.2010 року за реєстровим №31461178. Зазначена квартира була оглянута нею та куплена у продавця ОСОБА_3, який був власником квартири та мешкав у ній постійно. За усною домовленістю з ним вони домовилися, що квартиру він звільнить та передасть їй в строк до 25.12.2010 року.

Проте, ОСОБА_6 їй подзвонив та повідомив, що у квартиру заселився ОСОБА_2, який повідомив, що він отримав цю квартиру по ордеру. Вселення було проведено за допомогою служби «Платан», яка зламала замок від вхідних дверей.

Під час слухання справи в суді їй стало відомо що відповідачу виданий ордер на її квартиру на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації від 08.07.2010 року за № 640. У витязі з зазначеного розпорядження зазначено в пункті   в) різне: 3.16 передано під службову та рахувати службовою житловою площею КП ЖКС «Порто-Франківський»ізольовану квартиру №41 (без опалення), що складається із однієї кімнати житловою площею 10,05 кв.м будинку № 25 по вул. Катерининській та видано службовий ордер двірнику дільниці № 3 ОСОБА_2 на склад родини 1 особа. Із документів, які слугували підставою для постановлення такого розпорядження є довідка Ф-1 про склад сім'ї та прописку, в якій зазначено, що в спірній квартирі ніхто не проживає, в той час як там постійно мешкав ОСОБА_3 Згідно довідки - додаток № 2 до Правил обліку громадян, що потребують покращення житлових умов ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1989 року проживав постійно та був зареєстрований з квартирі АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до копії паспорту ОСОБА_2 серії КК № 474530, виданого 6 липня 2000 року Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, він використав своє право на безоплатну приватизацію житла, а саме - квартири АДРЕСА_1. Таким чином, відповідач не потребував покращення житлових умов, адже являвся власником житла. Вважає вказане розпорядження та виданий на його підставі ордер незаконними.

          Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, укладений 15 вересня 2010 року (реєстраційний № 1-2414) і засвідчений державним нотаріусом Другої одеської держнотконтори ОСОБА_7

При цьому посилається на те, що в квартирі АДРЕСА_2 мешкала та була основною квартиронаймачкою ОСОБА_8, яка померла 22 листопада 2009 року. Після її смерті йому 09.07.2010 р. Приморською районною адміністрацією був виданий ордер на службове житлове приміщення № 1927 серія ПР на право заняття квартири АДРЕСА_2, що звільнилася, оскільки він працює двірником дільниці № 3 КП ЖКС  "Портофранківський" вже  14 років і  перебував на квартирному обліку за місцем роботи. За період часу, який минув з моменту смерті ОСОБА_8 до його вселення, ніхто з осіб, що претендують на спірну квартиру, ані до дільниці № 3 КП ЖКС "Портофранківський", ані до Приморської районної адміністрації не звертався.

14 липня 2010 року він був зареєстрований у спірній квартирі, а 15 липня 2010 року вселився до неї. Квартира була заповнена сміттям, запах у приміщенні стояв нестерпний, стеля була обрушена, текли водостічні труби, електричні розетки були вирвані зі стін, пломби на електролічильнику і газовому лічильнику були зірвані. Почавши переоформляти особові рахунки, він дізнався, що по всіх комунальних платежах у померлої ОСОБА_8 були борги. Остання оплата за квартиру була проведена ОСОБА_8 22 вересня 2009 року. Частково ним була сплачена заборгованість по квартплаті.  Як йому стало відомо, ОСОБА_3 отримав право власності на спірну квартиру на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2010 р., після чого 15 вересня 2010 року  продав квартиру ОСОБА_1

На момент укладання вказаного договору пройшло вже два місяці, як він на підставі ордера вселився в дану квартиру. Продаж квартири істотно порушив його права і законні інтереси. В зв’язку з чим просить його позов задовольнити.

          В судовому засіданні представник позивачки  позов  підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, зустрічний позов не визнала, вважає його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позов не визнали, вважають його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, зустрічний позов підтримали.

          Третя особа ОСОБА_3, він же відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні зустрічний позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з позовом погодився, пояснивши, що в спірній квартирі він мешкав зі своєю бабусею ОСОБА_8 з вересня 2005 р. періодично та з грудня 2007 р. постійно та вони вели спільне господарство. Бабуся бажала прописати його у вказану квартиру однак їй відмовили посилаючись на те, що не дозволяє площа квартири.  Після смерті бабусі ОСОБА_8 рішенням Приморського районного суду м. Одеси за ним було визнано право власності на вказану квартиру, яку в подальшому він продав ОСОБА_1

          Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача та його представника,  третьої особи він же відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та зустрічний позов задоволенню не підлягає з  наступних підстав.

          Судом встановлено, що 02.08.2010 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір, згідно якого ОСОБА_3 зобов’язується передати у власність ОСОБА_1, а остання зобов’язується прийняти у власність (купити) у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2. Квартира, яка має бути відчужена, належить ОСОБА_3 на підставі рішення Приморського районного суду від 13.05.2010 р., яке набрало законної сили 25.05.2010 р.  Згідно п. 3 вказаного договору договір купівлі-продажу має бути укладено та нотаріально посвідчено не пізніше ніж 25.12.2010 р.

15.09.2010 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений  договір купівлі-продажу № 1-2414 квартири АДРЕСА_2.

16.09.2010 р. ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на вказану квартиру в КП «ОМБТІ та РОН».

Як вбачається з витягу із розпорядження Приморської районної адміністрації № 640 від 08.07.2010 року  було прийняте рішення про передачу під службову та рахувати службовою житловою площею КП ЖКС «Порто-Франківський»ізольовану квартиру №41 (без опалення), що складається із однієї кімнати житловою площею 10,05 кв.м будинку №25 по вул. Катерининській та видано службовий ордер двірнику дільниці №3 ОСОБА_11 на склад родини одна особа, враховуючи клопотання вищезазначеного підприємства згідно до ст. 118 ЖК України та плану райадміністрації «Про розподіл житлового фонду району, який звільняється, на 2010 рік».

09.07.2010 р. ОСОБА_2 було видано ордер на службове жиле приміщення № 1927 серії ПР складом сім'ї одна особа на право зайняття  службового жилого приміщення жилою площею 10,05 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2. Підстава для видачі ордера розпорядження № 640 від 08.07.2010 р.

Отже на час прийняття Приморською райадміністрацією розпорядження № 640 від 08.07.2010 року та на момент видачі ОСОБА_2 ордеру на службове жиле приміщення № 1927 серії ПР від 09.07.2010 р. власником  спірної квартири АДРЕСА_2 був ОСОБА_3 згідно рішення Приморського районного суду від 13.05.2010 р., яке набрало законної сили 25.05.2010 р.  

Частина 2 ст. 58 ЖК України передбачає, що ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.

Згідно ст.59 ЖК України ордер на житлове приміщення може бути визнаний недійсним в судовому порядку у випадках:

1)          надання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей;

2)          порушення прав інших громадян на зазначене з ордері житлове приміщення;

3)          неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення.

За таких обставин слід визнати недійсним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.07.2010 року за № 640 в частині пункту 3.16 та визнати недійсним ордер на службове житлове приміщення №1927 серії ПР, виданий ОСОБА_2 на право заняття квартири під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі.

В подальшому ОСОБА_3 розпорядився своєю власність - квартирою № 41 по вул. Катерининській, 25 в м. Одесі продавши її позивачки ОСОБА_1

Згідно ч.1ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

 Статтею 317 ЦК України врегульовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.  На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним.

        За таких обставин  квартира АДРЕСА_3 підлягає витребуванню від ОСОБА_2 та останнього слід виселити з вказаної квартири.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає з вище наведених підстав.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.  16, 317, 321, 387  ЦК України, ст.ст. 58,59, 121 ЖК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати недійсним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 640 від 08.07.2010 року в частині пункту 3.16 про передачу під службову та рахувати службовою житловою площею КП ЖКС «Порто-Франківський»ізольовану квартиру № 41 (без опалення), що складається із однієї кімнати житловою площею 10,05 кв.м будинку № 25 по вул. Катерининській та видачу службового ордеру двірнику дільниці № 3 ОСОБА_5

Визнати недійсним ордер на службове житлове приміщення № 1927 серії ПР від 09.07.2010 р., виданий ОСОБА_2 на право заняття квартири під № 41 в будинку № 25 по вул. Катерининській в м. Одесі.

          Витребувати від ОСОБА_2 квартиру під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі та передати ОСОБА_1 вказану квартиру.

Виселити ОСОБА_2 з квартири під №41 в будинку №25 по вул. Катерининській в м. Одесі.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.       

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя