Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28.04.2011 року                                                                        №  2-684/11

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області, в складі :

головуючого - судді                                Таратіна В.О.

при секретарі                                            Варданян Л.А.

з участю представника                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок.

Свою заяву позивач мотивує тим, що 19.02.2010 року між нею та ОСОБА_3, було укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу житлового будинку з розстрочкою платежу та умовою. Предметом даного договору став житловий будинок з господарськими будівлями №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області, в якому вона на даний час мешкає. За вказаним договором відповідач продав позивачу вищевказаний житловий будинок за ціною 146318,63 грн., що становило в еквіваленті 18312,72 доларів США за офіційним курсом НБУ, та отримав від покупця в момент підписання договору платіж у сумі 5000 доларів США, що на момент підписання було еквівалентом 39950,00 грн. Іншу суму коштів за купівлю будинку вона повинна була здійснювати з відповідною умовою  та розстрочкою, у вигляді платежу в сумі 13312,72 доларів США, що є еквівалентом 106368,63 грн., який сплачується покупцем на погашення заборгованості за кредитним договором № 08/2006/840к577 від 05.09.2006 року, укладеного між дружиною продавця ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра»за графіком до 31.01.2011 року.

Претензій до неї з приводу укладеного договору  ОСОБА_3 не мав, про що 19.02.2010 року написав власноруч розписку.

Після укладення даного договору, відповідач звільнив житловий будинок та надав право користування предметом договору їй та її сім’ї з відповідною реєстрацією у вказаному будинку.

В подальшому нею за домовленістю в період з 19.02.2010 року по 28.01.2011 року було сплачено продавцю кошти в сумі 13312,72  доларів США.

По завершенню виконання її зобов’язань по договору купівлі-продажу будинку від 19.02.2010 року, відповідачем 28.01.2011 року було написано другу розписку та підтвердження про повний розрахунок по договору.

На момент укладення договору купівлі-продажу будинку від 19.02.2010 р. вказаний житловий будинок перебував в заставі згідно договору іпотеки № 08/2006/840з577 від 05.09.2006 р., укладеного між ВАТ КБ «Надра»та відповідачем на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 08/2006/840к577 від 05.09.2006 року укладеного між дружиною відповідача ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра». 28.01.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, у зв’язку з повним виконанням зобов’язань перед ВАТ КБ «Надра», було знято заборону відчуження нерухомого майна, про що зроблено запис в реєстрі за № 335 від 28.01.2011р.

У зв’язку з відсутністю коштів у відповідач на подальше нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу від 19.02.2010 р. було вирішено провести таке нотаріальне оформлення згодом, але за першою ж її вимогою. Про те на даний час відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення  договору, на неодноразові звернення  не реагує, посилаючись на відсутність  часу та інші побутові причини.

Враховуючи той факт, що відповідач відмовляється в добровільному порядку  визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями № 19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області, та виконати зобов’язання передбачені договором,    вона змушена звернутися до суду за захистом її порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи встановив, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 19.02.2010 року дійсно було укладено у письмовій формі договір купівлі-продажу житлового будинку з розстрочкою платежу та умовою. Предметом даного договору став житловий будинок з господарськими будівлями №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області. Вартість будинковолодіння відповідно до умов договору становила 146318 грн., які станом на час укладання договору становили 18312,72 доларів США.

Відповідно до розписки від 19.02.2010р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 5000 доларів США, що було еквівалентом 39950,00 грн., як часткову оплату за продаж будинковолодіння №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області.

Відповідно до розписки від 28.01.2011р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 13313 доларів США, що є еквівалентом 106368,63 грн. за умовами на час підписання договору, як кінцевий платіж по оплаті за продаж будинковолодіння №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Як вбачається з обставин справи добровільні дії відповідача у справі були спрямовані на припинення його цивільного права –права власності на будинковолодіння №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області, а дії позивача –на набуття такого права.

Виходячи з положень ч.2 ст.220 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку від 19.02.2010 р., укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може бути визнаний судом дійсним, оскільки відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, та такий договір не потребує нотаріального посвідчення в подальшому.   

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд, у відповідності до ст.88 ЦПК України, стягує з відповідача судові витрати у справі, сплачені позивачкою при подачі позову, оскільки внаслідок його неправомірних дій позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом порушеного права та її вимоги задоволені в повному обсязі.  

Тому суд, керуючись ст. ст. 208–215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області, з господарськими будівлями, за ціною 146318 (сто сорок шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 63 (шістдесят три) коп., укладений 19.02.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок №19 по вул. Лермонтова в м. Золотоноша, Черкаської області, з прибудовою та позначених літерами «А1-а», загальною площею 78,4 м.кв., з господарськими будівлями: сарай, позначений літерою «Б», погріб, позначений літерою «В», сажок, позначений літерою «Ж»,  гараж, позначений літерою «Д», вбиральня, позначена літерою «З», колодязь, позначений літерою «І», огорожа, позначена літерою «N 1-4».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1463,18 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                      В. О. Таратін