Справа № 2-а-425/11/2211
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2011 р. року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого:
судді - Савіцький Л.П.,
при секретарі –Сегень Ю.Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити одноразову допомогу на оздоровлення
ВСТАНОВИВ:
що ОСОБА_2, маючи статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, що підтверджуються відповідним посвідченням серія А № 198391, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, так як є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС. Однак, вказана допомога за 2010 рік була виплачена їй в сумі 100 грн. А тому, вона просить визнати дії відповідача щодо невиплати їй як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ІІ категорії всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй недовиплачену суму з урахуванням проведених виплат за означений рік, крім того, зобов’язати відповідача щорічну допомогу на оздоровлення обчислювати виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, установленої Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік та забезпечити її виплату в зазначеному розмірі до зміни в установленому законодавством порядку ст. 48 означеного вище Закону, оскільки в цьому їй було відмовлено.
В судове засідання позивачка не з’явилася, згідно заяви просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, в поданому суду запереченні вимоги позивачки не визнав, просив справу розглянути у його відсутності.
З урахуванням клопотань сторін, у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з наявного у справі посвідчення серія А № 198391, ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, яка нараховується та виплачується, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка діє на момент виплати такої допомоги.
Довідкою відповідача № 107 від 15.12.2010 року підтверджено, що така допомога позивачці була виплачена в 2010 році в сумі 100 грн., що значно нижче тієї суми, яка підлягає виплаті, виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати. Останнього відповідач в поданому суду запереченні не оспорював, посилаючись на відсутність повноважень щодо перерахунку допомоги, її виплати поза межами відповідного бюджетного року та на неможливість змінити видатки, які визначені Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Однак, з вказаним суд погодитись не може. Вирішуючи питання про право позивачки на одержання зазначеної вище допомоги на оздоровлення, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Протягом 2010 року Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не змінювався, його дія не зупинялася, положення цього Закону не були визнані неконституційними.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги на оздоровлення у 2010 році, відповідач повинен був керуватися у визначенні розміру цієї допомоги Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не іншими нормативними актами, в тому числі і положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є безпідставним.
Не є підставою для невиконання державою своїх зобов'язань щодо реалізації соціальної гарантії ОСОБА_1- отримання нею щорічної допомоги на оздоровлення, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для виплати вказаної вище допомоги, оскільки це не узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, рішення якого застосовуються при розгляді справ. Для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем було порушено право позивачки на отримання одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Наявність вказаного права у позивачки є визначальним для вирішення питання щодо вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Рішення про надання одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачу покладено на управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради за місцем проживання позивача, а тому, з метою захисту прав ОСОБА_1 слід зобов’язати означене управління здійснити їй перерахунок та провести відповідні виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановленої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням здійснених виплат за вказаний рік. Причому, згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, спосіб захисту інтересів позивача, обраний судом, не обов'язково повинен збігатися з тим, що запропонував позивач у своїх вимогах.
Вимога позивачки про покладення на відповідача обов'язку в подальшому виплачувати одноразову допомогу виходячи з розміру, передбаченого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягає, оскільки обумовлена законом, на підставі якого повинна виконуватись.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 22, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 159-163, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 грошової щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням виплаченої грошової допомоги.
В інший частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.
Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. віднести на рахунок державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена у Вінницький апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_3