МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___________
Справа №1519/2а-62/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі –Луньовій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Одеській області, інспектора ДПС Передьори Олега Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив :
В грудні 2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Управління ДАІ УМВС України в Одеській області, інспекторів ДПС Передьори О.О. Чолак Л.Ю., посилаючись на те, що постановою Передьори О.О. від 06.12.2010р. серії ВН №510891 вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Крім того, позивачка зазначала, що 06.12.2010р., інспектором ДПС Чолак Л.Ю., відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення від 06.12.2010р. серії ВН1 271936 за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 грудня 2010р. о 18.56 годин позивачка, керуючи автомобілем марки «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Одесі була зупинена інспектором ДПС Передьорою О.О. на підставі того, що вона порушила напрям руху по смугам. Зазначала, що впродовж 45 хвилин інспектора ДПС Передьора О.О. та Чолак Л.Ю. її не відпускали, а потім коли вона не погодилася їхати на медичну експертизу склали відносно неї два протоколу про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, а саме що вона порушила напрям руху по смугам та у неї відсутній поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
При складанні протоколу ОСОБА_1 вказала про свою не згоду з даним порушенням, так як вважає, що посилання інспектора ДАІ Передьора О.О. на порушення нею п.2.1, д/з 5.1 Правил є безпідставними та не підтверджуються доказами. Стверджує, що підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні, так як вона не порушувала Правила.
Вважаючи дії посадової особи інспекторів ДАІ незаконними, позивачка просила суд скасувати та визнати не чинними постанову від 06.12.2010р. серії ВН №510891, протокол від 06.12.2010р. серії ВН1 № 271935, протокол від 06.12.2010р. серії ВН1 271936 та зобов’язати повернути позивачці посвідчення водія.
В процесі судового розгляду позивачка просила суд позовні вимоги в частині скасування та визнання не чинним протоколу від 06.12.2010р. серії ВН1 271936, залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 26.04.2011р. позовні вимоги в частині скасування та визнання не чинним протоколу від 06.12.2010р. серії ВН1 271936 були залишені без розгляду.
Ухвалою суду від 10.01.2011р. було залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Одеській області (а.с.28).
Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали доводи позову та просили задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Представник Управління ДАІ УМВС України в Одеській області та інспектор ДПС Передьора О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи с наступного.
Як встановлено в судовому засіданні 06.12.2010р. о 20.00 годин інспектором ДПС Передьора О.О., було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення постанову від 06.12.2010р. серії ВН №510891, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00грн. за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст.222 КУпАП та п.2.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009р. №111 органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, а відповідно до п.3 ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів внутрішніх справ такі справи про адміністративні правопорушення мають розглядати працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
З копії оскаржуваної постанови вбачається, що позивачка 06 грудня 2010р. о 18.56 годин, керуючи автомобілем марки «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Одесі була зупинена інспектором ДПС Передьорою О.О., який склав відносно неї протокол про порушення вимог п.2.1, д/з 5.16 Правил, тобто, що вона порушила напрям руху по смугам та у неї відсутній поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Пункт 12.1 Правил вказує на те, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом, а також поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган/посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи матеріали справи, суд виходить з того, що хоча і для провадження у справах про адміністративні правопорушення є характерним специфічний вид доказу –безпоседнє спостереження уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і проведення адміністративного розслідування, проте сам по собі факт складання протоколу не може бути визнаний єдиним та достатнім доказом для встановлення вини особи в скоєнні правопорушення у разі оспорювання особою факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля марки «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2. є рідний брат позивачки, а не вона.
Дані обставини, на які посилається позивачка у позові, відповідачами не спростованні.
Ні протоколом, ні постановою про адміністративне правопорушення не встановлено, хто є власником автомобіля марки «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2.
Відповідно до п.2.2 Правил власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог Правил.
Таким чином, якщо позивачка не є власником транспортного засобу марки «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2, а керувала ним у присутності свого брата та з його дозволу, то їй необхідно було мати при собі тільки посвідчення на право керування транспортним засобом.
Факт того, що у позивачки дане посвідчення було при собі підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.12.2010р. серії ВН1 271936.
Суд вважає, що вимоги п.2.1 Правил можуть застосовуватися тільки до власників або законних володільців (користувачів) транспортних засобів, які мають реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.
Згідно із Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наказу МВС України № 451 від 29.11.2007р. «Про затвердження Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів наземних транспортних засобів та страхових сертифікатів «Зелена картка»при нагляді за дорожнім рухом»власники транспортних засобів- юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законинми володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортий засіб на інших законних підставах.
В судовому засіданні позивачка та її представник вказали на той факт, що при оформленні протоколу та постанови позивачка пояснювала та показувала на закріплений в кутку вітрового скла автомобіля, спеціальний знак, який був виданий страховиком при укладенні договору страхування, але дані пояснення не були прийняти інспектором до уваги.
Інспектор ДПС Передьора О.О. в судовому засіданні не заперечував факт знаходження закріпленого в кутку вітрового скла автомобіля «Toyota RAV4»д/н НОМЕР_2, спеціального страхового знаку, але вказав на те, що даний знак відцвів.
Суд вважає, що відповідачем у справі не надано достатніх доказів того, що позивачка порушила вимоги д/з 5.16 Правил, тобто, що вона порушила напрям руху по смугам.
Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються при винесені постанови.
Невиконання відповідачем в повному обсязі вимог ст.256,278 КУпАП та відсутність інших доказів що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 Правил, крім протоколу про адміністративне правопорушення, призводить до необхідності задовольнити позов, оскільки протокол про скоєння адміністративного правопорушення не може бути визнаний неправомірним, так як він є доказом у справі, а тому його оцінка здійснюється в установленому законом порядку наряду з іншими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.288 КУпАП особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 122, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 254, 268, 280, 289 КУпАП, ст.ст. 7, 11, 12, 17, 69, 71, 86, 99, 159-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Одеській області, інспектора ДПС Передьори Олега Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2010р. серії ВН №510891 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 ( чотириста двадцять п’ять) гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, закрити.
В інший частині повних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Сегеда