2-558/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 травня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді -                                                     Мармаша В.Я.

при секретарі -                                                                               Магеровській Ю.Я.

за участю представника позивача -                               Михальської І.М.

представника відповідачів -                                                  ОСОБА_2

представника третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»-          Іващук О.М.

третьої особи -                                                            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб: ОСОБА_4, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про приведення квартири до попереднього стану, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просив зобов’язати відповідача ОСОБА_5 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до вимог розпорядження № 137 від 20.03.2007р. «Про приведення до попереднього стану квартири АДРЕСА_1»шляхом відновлення закладеного дверного отвору та закладення отвору в перекритті із житлової кімнати в підвал, та відповідно до вимог розпорядження № 897 від 15.10.2007р. «Про приведення до попереднього стану квартири АДРЕСА_1»шляхом закладення дверного отвору та відновлення віконного отвору; та зобов’язати відповідача ОСОБА_6 не чинити перешкод у приведенні квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану. Позов мотивує тим, що відповідачем ОСОБА_5 самовільно було проведено перепланування квартири, яке полягало у тому, що був закладений  дверний отвір та влаштовано отвір в перекритті із житлової кімнати в підвал (виявлено на підставі акту ЛКП «№ 502»від 12.11.2006р.), згодом було виявлено влаштування дверного прорізу на місці віконного (виявлено на підставі акту ЛКП «№ 503»від 08.08.2007р.). Перепланування проведено без дозволу Личаківської районної адміністрації ЛМР,  інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, проектна документація не була узгоджена з Управлінням архітектури та містобудування ЛМР. Розпорядженнями Личаківської районної адміністрації ЛМР № 137 від 20.03.2007р. та № 897 від 15.10.2007р. відповідача ОСОБА_5 зобов’язано привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану, однак в добровільному порядку згадані розпорядження вона не виконала. Як на підставу позову посилається на ст. ст. 376, 383 ЦК України та Положення „Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові”, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.05.2005р. № 406.

У судовому засіданні представник позивача Михальська І.М. позов підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснивши, що, як вбачається із матеріалів реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_1, новим власником її є ОСОБА_6, а тому вона як належний відповідач повинна не чинити перешкод у приведенні квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану.

Представник відповідачів ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши, що відповідач здійснила реконструкцію квартири, яка полягала у тому, що був закладений  дверний отвір та влаштовано отвір в перекритті із житлової кімнати в підвал, влаштовано дверний проріз на місці віконного. Наказом департаменту житлового господарства ЛМР № 85 від 29.03.2007р. відповідачу ОСОБА_5 було надано дозвіл на використання власної квартири як нежитлової, після чого нею були розроблені проектні пропозиції про перепланування квартири АДРЕСА_1 в перукарню й подано їх на розгляд Личаківської РА ЛМР. Після численних звернень третьої особи ОСОБА_4 були прийняті розпорядження Личаківської районної адміністрації ЛМР № 137 від 20.03.2007р. та № 897 від 15.10.2007р. про приведення квартири до попереднього стану. Водночас, жодні права третьої особи ОСОБА_4 проведеною реконструкцією квартири не порушені, оскільки така проведена безпосередньо у квартирі відповідача ОСОБА_5, що не межує із помешканням третьої особи ОСОБА_4 Так само висновки Личаківської РА ЛМР щодо невідповідності віконного отвору стильовій композиції фасаду та історичній функції будинку спростовуються тим, що в будинках, розміщених поряд із будинком № 40 на місці віконних прорізів у приміщеннях житлових квартир вже розміщені дверні прорізи, а також тим, що згідно архівних даних на місці квартири позивачів історично розміщувався магазин, а на місці пробитого дверного прорізу існував вхід у приміщення магазину. В подальшому приміщення квартири АДРЕСА_1 відповідачем ОСОБА_5 було відчужено, неодноразово змінювало власника на підставі цивільно-правових договорів, статус приміщень був змінений на нежитловий, що підтверджується наказом департаменту житлового господарства ЛМР № 85 від 29.03.2007р. та чинним рішенням третейського суду від 12.01.2009р., в результаті чого новим власником нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв.м. стала ОСОБА_6 Вказані нежитлові приміщення вона набула у власність на законних підставах й вправі використовувати їх за призначенням.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позов Личаківської районної адміністрації ЛМР підтримала та пояснила, що відповідачем ОСОБА_5 самовільно було проведено перепланування квартири АДРЕСА_1, яке полягало у тому, що був закладений дверний отвір та влаштовано отвір в перекритті із житлової кімнати в підвал, згодом було влаштовано дверний проріз на місці віконного. Жодних дозвільних документів на проведення реконструкції квартири у відповідача ОСОБА_5 не було, про що свідчать висновки багатьох перевіряючих органів. Крім того, реконструкція квартири була здійснена нею в історичному ареалі міста з порушенням стильової композиції фасаду будинку та з порушенням її прав як власника однієї із квартир у багатоквартирному будинку, оскільки згоди на проведення такої реконструкції будинку вона не давала.

Представник третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»Іващук О.М. при вирішенні спору поклалась на розсуд суду та пояснила, що на даний час власником нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв.м. є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2009р., до цього власниками нежитлових приміщень були ОСОБА_7 (договір дарування від 26.06.2009р.), ОСОБА_8 (договір дарування від 04.06.2009р.), ОСОБА_9 на підставі рішення третейського суду від 12.01.2009р. До вказаного моменту об’єктом нерухомого майна, що перебував у власності спочатку ОСОБА_10, ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.1998р., потім в цілому у власності ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.01.1997р., потім у власності відповідача ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2004р., потім у власності ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 14.11.2007р.,  була квартира АДРЕСА_1 загальною площею 55,3 кв.м.

Представник третьої особи Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Хандин О.В. у судовому зсіданні 26.01.2011р. при вирішенні спору поклався на розсуд суду та пояснив, що будинок АДРЕСА_1 не є пам’яткою архітектури, а тому до повноважень управління не відноситься вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, що здійснили самочинне будівництво у ньому. За зверненням ОСОБА_4, в тому числі за участю представника управління, було проведено комісійне обстеження будинків АДРЕСА_1. Встановлено проведення у будинках № 40, 42 робіт із пристосування приміщень першого поверху під нежитлову функцію і влаштування дверного прорізу з вікна. При цьому управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради надано позитивні висновки про можливість перепланування колишньої квартири АДРЕСА_2 з приєднанням підвалу та пристосування під заклад громадського харчування. Щодо пристосування приміщень квартири АДРЕСА_1 під перукарню, то проектна документація за період 2007-2010 р.р. на згадану реконструкцію в управлінні відсутня.

Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області у судове засідання з невідомих причин не з’явився. З врахуванням наявних у справі доказів суд вважає за можливе вирішити спір у відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному  з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що стверджується матеріалами реєстраційної справи на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1, у власності відповідача ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2004р., укладеного із попереднім власником квартири ОСОБА_10, перебувала квартира № 2 у вказаному будинку загальною площею 55,3 кв.м.

В період знаходження квартири у власності відповідача ОСОБА_5 останньою було самовільно проведено перепланування квартири, яке полягало у тому, що був закладений  дверний отвір та влаштовано отвір в перекритті із житлової кімнати в підвал (виявлено на підставі акту ЛКП «№ 502»від 12.11.2006р.), згодом було виявлено влаштування дверного прорізу на місці віконного (виявлено на підставі акту ЛКП «№ 503»від 08.08.2007р.). За фактом проведення реконструкції квартири на замовлення відповідача ОСОБА_5 ТзОВ «Ергобуд»були підготовлені проектні пропозиції по переплануванню квартири в перукарню, що містяться в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1, а на підстав наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР від 29.03.2007р. ОСОБА_5 було надано дозвіл на використання квартири АДРЕСА_1 у м. Львові як нежитлової.

Крім згаданих вище актів ЛКП «№502»та ЛКП «№ 503», самочинний характер дій відповідача із реконструкції квартири стверджується постановою адміністративної комісії Сихівської РА ЛМР від 30.11.2006р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП та постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 31.08.2007р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП за проведення реконструкції квартири без дозвільного документу органу влади, без погодженої проектної документації, без дозволу інспекції ДАБК.

Відповідача ОСОБА_5 було зобов’язано привести квартиру АДРЕСА_1 у м. Львові до попереднього стану на підставі розпорядження Личаківської РА ЛМР № 137 від 20.03.2007р. «Про приведення до попереднього стану квартири АДРЕСА_1»шляхом відновлення закладеного дверного отвору та закладення отвору в перекритті із житлової кімнати квартири та відповідно до вимог розпорядження № 897 від 15.10.2007р. «Про приведення до попереднього стану квартири АДРЕСА_1»шляхом закладення дверного отвору та відновлення віконного отвору у квартирі.

Підставою для прийняття відповідних розпорядчих рішень органу місцевого самоврядування значаться висновки міжвідомчої комісії, відповідно до яких (виписка з протоколу № 5-5 засідання міжвідомчої комісії в Личаківському районі м. Львова від 13.02.2007р. та виписка з протоколу № 5-30 від 31.09.2007р.) квартира АДРЕСА_1 у м. Львові підлягає приведенню до попереднього стану, оскільки в першому випадку переобладнання квартири здійснено самовільно, без дозволу органу влади, а в другому випадку влаштування дверного прорізу на місці віконного отвору не відповідає стильовій композиції фасаду. Партер будинку призначався для житлової функції. Вхідний вузол повинен забезпечувати зв’язок з усіма приміщеннями, тому пробиття додаткових дверей порушило історичну функцію будинку.

Будь-яких інших доказів та обґрунтувань невідповідності дверного прорізу на місці віконного отвору у квартирі стильовій композиції фасаду та порушення цим історичної функції будинку позивачем суду не представлено. Навпаки, як вбачається із акту візуального обстеження будинків АДРЕСА_1 від 11.10.2010р., складеного комісією у складі представників органів місцевого самоврядування та комунальних служб, що підтверджується поясненнями сторін та їх представників, даними у судовому засіданні, в будинках, що розташовані поряд із будинком № 40, на місці віконних прорізів в приміщеннях колишніх житлових квартир вже влаштовані дверні прорізи, квартири використовуються під нежитлові приміщення. Із витребуваних судом архівних документів вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 на місці колишньої квартири відповідача ОСОБА_5 історично розміщувався магазин, а на місці пробитого дверного прорізу існував вхід у приміщення магазину.

В подальшому, як вбачається із матеріалів реєстраційної справи на нежитлові приміщення в будинку на АДРЕСА_1 загальною площею 55,3 кв.м. у вказаному будинку відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 14.11.2007р. була відчужена ОСОБА_9 Надалі із врахуванням проведеної у квартирі реконструкції та збільшення загальної площі приміщень у ній, зміни статусу квартири на нежитловий, за ОСОБА_9 на підставі рішення третейського суду від 12.01.2009р. було визнано право власності на новий об’єкт нерухомого майна –нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв.м., що не є цілком тотожним приміщенню колишньої квартири № 2 у вказаному будинку. Право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна було зареєстровано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»12.06.2009р. В подальшому вказані нежитлові приміщення неодноразово відчужувались: ОСОБА_8 (договір дарування від 04.06.2009р.), ОСОБА_7 (договір дарування від 26.06.2009р.). Останнім власником вказаних нежитлових приміщень є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2009р.

Всі наведені вище правовстановлюючі документи та цивільно-правові угоди є чинними на момент розгляду справи судом та ніким не оспорювались. Вони були чинними до моменту пред’явлення позову у справі 29.03.2010р. та про їх існування було відомо позивачу, що стверджується, зокрема даними акту візуального обстеження будинків АДРЕСА_1 від 11.10.2010р., складеного в тому числі за участю представників ЛКП «№ 503»та Личаківської  РА ЛМР, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_6 пред’явила комісії всі правовстановлюючі та технічні документи на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв.м., та його представнику, що ознайомлювався в суді з матеріалами реєстраційної справи.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Згідно ст.ст. 317, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивачем заявлено позовні вимоги про зобов’язання відповідача ОСОБА_5 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану та зобов’язання відповідача ОСОБА_6 не чинити перешкод у приведенні вказаної квартири до попереднього стану. Вказані позовні вимоги є остаточними та в ході судового розгляду більше не уточнювались. Проте, як встановлено судом, відповідного об’єкту нерухомого майна –квартири № 2 загальною площею 55,3 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, що становить предмет позовних вимог, на даний час вже не існує. Відповідач ОСОБА_6 є власником нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 66,4 кв.м. Правовстановлюючі документи та цивільно-правові угоди, на підставі яких вона набула права власності на вказаний об’єкт нерухомості, на момент розгляду справи судом є чинними та ніким не оспорювались, а тому правових підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 205, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 376, 383 ЦК України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», суд, -

вирішив:

В задоволенні позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб: ОСОБА_4, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про приведення квартири до попереднього стану –відмовити за безпідставністю вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

          Суддя                                                                                                    Мармаш В.Я.