Справа №  2-334/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 травня 2011 року   смт. Петропавлівка                     

Петропавлівський  районний  суд  Дніпропетровської області   в складі :

Головуючої  судді                          Курочкіної О.М.

при секретарі                            Лукіній Л.Г.

за участю представника 3 особи  ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні смт. Петропавлівка  цивільну справу за   позовом   ОСОБА_2      до ОСОБА_3              про розірвання трудового договору

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_3              про розірвання трудового договору

          В обґрунтування свого позову вказала, що вона , позивач по справі, будучі суб'єктом підприємницької діяльності , свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В 02 № 552456 видане Петропавлівською РДА 07.04.2000 року, 16.06.2003 року уклала безстроковий трудовий договір № 127 з гр. ОСОБА_3

  Відповідач з 05.09.2005 року залишила  роботу без попередження та без поважних причин. Позивачка  неодноразово зверталася та телефонувала, а також направляла листи з повідомленням гр. ОСОБА_3 за місцем її проживання з проханням розірвати трудовий договір та з'явитися до Петропавлівського центру зайнятості для зняття трудового договору з реєстрації. Але відповідачка до теперішнього часу не з'явилася.

У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин   між роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін в центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації в державній службі зайнятості є рішення суду, яке набрало чинності щодо припинення дії договору.

Просить суд розірвати    трудовий    договір    №    127    від    16.06.2003    року між нею, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та працівником ОСОБА_3  з05.09.2005р. та зобов'язати Петропавлівський центр зайнятості зняти з реєстрації
трудовий договір № 127 від 16.06.2003 року між суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_2 та працівником ОСОБА_3

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що відповідачка спочатку взагалі  ховалася від неї,  потім повідомила позивачку  про те, що нікуди їхати не бажає, і останнього разу вже погодилась з вимогами, але в суд не з’явилась, просить позов задовольнити.

Представник 3 особи позов підтримав і зазначив, що позивачка діє відповідно до чинного законодавства, підтвердив, що вона дійсно декілька раз зверталась до центру зайнятості і вони допомогли їй скласти позов.

Відповідачка  в судове засідання не з'явилася, про день слухання справи була  належним чином повідомлена, від відповідача не надійшло повідомлення про причини  неявки. Зі згоди позивачки суд виніс ухвалу про  заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд вислухавши пояснення  учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги викладенні в позовній заяві такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони знаходились в трудових відносинах, що підтверджується трудовим договором №127 від 16.06.2003 року.

Поясненнями учасників судового розгляду та позовом підтверджується, що відповідачка з 05.09.2005 року  без попередження та поважних причин залишила роботу.

Листом-повідомленням на ім’я ОСОБА_3 та поштовим повідомленням підтверджується, що позивачка зверталась до відповідачки з питань розірвання трудового договору.

Картою фізичної особи та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця на ім’я ОСОБА_2 підтверджується правомірність укладання трудової угоди між позивачем та відповідачем.

Суд при винесенні рішення враховує, що відповідачка не надала суду заперечення  по заявленому позову, представник   Петропавлівського  районного центру зайнятості підтвердив факт звернення позивачки до них по факту розірвання трудового договору з відповідачкою.

Суд вважає, що обставини справи викладені в позові в судовому засіданні позивачкою доказані, вимоги  позивачки є правомірними .

У відповідності до  статті 15 ЦК України кожна особа  має право  на захист свого цивільного права.  

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати           роботу,   визначену   цією   угодою,   з   підляганням   внутрішньому   трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 4 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, роботодавцем може бути розірвано трудовий договір з працівником у разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.

Відповідно до положень до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року № 260, Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Інструкції про порядок ведення   трудових   книжок   працівників,   затвердженої   наказом   Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року № 58, провести дії по зняттю з реєстрації трудового договору в центрі зайнятості можливо лише в разі звернення обох сторін трудових відносин (роботодавця і працівника) з належними їм документами до центру зайнятості. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин   між роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін в центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації в державній службі зайнятості є рішення суду, яке набрало чинності щодо припинення дії договору.

Стаття 212 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Суд повно і всебічно з’ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і прийшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачки  слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року № 260, Інструкцією  про порядок ведення   трудових   книжок   працівників,   затвердженої   наказом   Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року № 58, ст..15 ЦК України ст.21, 40, ст.221 КЗпП ,ст.57,60, 64, 212-215, 224, 228 , 294 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

       Позов ОСОБА_2      до ОСОБА_3              про розірвання трудового договору задовольнити.

Розірвати   з 05.09.2005р.  трудовий    договір    №    127    від    16.06.2003    року укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та працівником ОСОБА_3  

Зобов'язати Петропавлівський центр зайнятості зняти з реєстрації
трудовий договір № 127 від 16.06.2003 року  укладений між суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_2 та працівником ОСОБА_3

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти  днів.

Суддя    ОСОБА_4