Справа №1-311/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого – судді                    Костенко С.М.

при секретарі судового

засідання                              ОСОБА_1

з участю:

прокурора                                       Потійчук О.В.

захисника                              ОСОБА_2                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

за ст. 185 ч.1 КК України,

                                                                           в с т а н о в и в :

          17 серпня 2010 року близько 18 години ОСОБА_3 прийшов до Соколовського кар’єру, що по вул. Труда в м. Житомирі де на березі побачив джинсові штани синього кольору, які належить ОСОБА_4 В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, а саме джинсових штанів, які належать потерпілому ОСОБА_4 Реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_3 будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає і його дії залишаються таємними, підійшов до джинсових штанів, які  лежали на березі і викрав джинсові штани, вартістю 80 грн., в кишенях яких знаходилися наступні речі: грошові кошти в сумі 15 грн., два ключі вартістю по 35 грн., на загальну суму 70 грн., мобільний телефон марки «НОКІА 6233», вартістю 700 грн., в якому знаходилась картка мобільного оператора «ДІДЖУС», вартістю 25 грн., які належать ОСОБА_4, після чого утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_3 місце скоєння злочину залишив, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 894 грн.

          Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнав повністю та пояснив, що 17 серпня 2010 року близько 18 години прийшов на Соколовський кар’єр, де на березі побачив джинсові штани, при цьому поряд нікого не було, а тому він вирішив їх вкрасти. Підійшовши до штанів, він їх забрав і місце викрадення залишив. По дорозі він оглянув кишені штанів, в яких виявив гроші в сумі 15 грн., мобільний телефон та два ключі. В послідуючому по дорозі він викинув джинсові штани та ключі, а гроші та телефон забрав. Через декілька днів телефон продав невідомому чоловікові за 200 грн. Пояснив, що гроші витратив на продукти харчування, оскільки проживає сам і в цей час не працював та не мав коштів.  Щиро розкаюється у вчиненому злочині.

          У зв’язку з не оспорюванням підсудним фактичних обставин справи за згодою учасників процесу, постановою суду було встановлено скорочений порядок розгляду справи.

          Окрім визнавальних показань, вина підсудного підтверджується також дослідженими письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 27 серпня 2010 року з участю потерпілого  встановлено місце, звідки було викрадено його речі.  

(а.с.11-12)

          Протоколом явки з повинною від 25 серпня 2010 року ОСОБА_3 про вчинення ним крадіжки речей потерпілого ОСОБА_4

(а.с.14)

          Протоколом огляду місця події від 23 жовтня 2010 року оглянуто мобільний телефон марки «НОКІА 6233».

(а.с.30-31)

          Висновком товарознавчої експертизи № 5/607 від 23 листопада 2010 року залишкова вартість мобільного телефону марки «НОКІА 6233» станом на 17 серпня 2010 року могла складати 679 грн.

(а.с.38-43)

          Протоколом відтворення обставин та обстановки події від 26 листопада 2010 року з участю ОСОБА_3, де останній детально розповів та на місці показав про обставини вчиненого ним злочину.

(а.с.53-55)

Протоколом огляду предметів від 10 січня 2011 року оглянуто мобільний телефон марки «НОКІА 6233».

(а.с.96)                    

          Виходячи з наведеного, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ч.1 ст. 185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна.  

          Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу підсудного, і обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, з’явився зі зізнанням, вчинив злочин у неповнолітньому віці, активно сприяв в розкритті злочину, щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяну матеріальну шкоду. Ці обставини, суд визнає такими, що пом’якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що підсудний раніше не судимий, фактично з 13 років залишився без батьківської опіки, матеріальної допомоги і самостійно забезпечував та забезпечує себе коштами на існування, характеризується позитивно, має постійне місце проживання,  критично ставиться до вчиненого.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання не пов’язане з позбавлення волі, в межах санкції статті.

Уточнений цивільний позов потерпілого підлягає до задоволення.

Питання стосовно речових доказів судом вирішується у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати, за проведення товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

                                                                           з а с у д и в :

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цим законом 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.

          Речові докази: мобільний телефон марки «НОКІА 6233» - залишити в користуванні її законного володільця ОСОБА_4 ( а.с.97).

          Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи, в сумі 206,40 грн. (а.с.37).

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: