П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13.05.2011 Справа №2-а-10019/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:          Кунцьо С.В.,

з участю секретаря: Чайковської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                      за позовом: ОСОБА_1  

                                      до: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області

                                        про: скасування постанови по     

           справі про адміністративне правопорушення,-

                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 171886 від 30.09.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора ДПС ОР ВДАІ від 30 вересня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 425 грн. Відповідно до даної постанови 30.09.2010 року біля 11 год. 55 хв., гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора «червоний»та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.п. 8.7.3 (е), 2.3 (в) ПДР України. Із зазначеною постановою не згідний, вважає її незаконною і необґрунтованою, такою, що не відображає дійсних обставин справи і підлягає скасуванню з наступних підстав. 30 вересня 2010 року, керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території на вул. 15 Квітня, не перебував в зоні дії світлофора, що регулює пішохідний перехід. Також при виїзді з прилеглої території відсутня дорожня розмітка та знак «СТОП». Дані пояснення були надані працівнику ДАІ, однак вони залишилися поза увагою при винесенні спірної постанови та належним чином в ній не спростовані. Крім того, йому всупереч вимог КУпАП не надано під розписку протоколи про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 171886 від 30.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. Також вказує, що під час руху був пристебнутий ременем безпеки.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 30 вересня 2010 року серії ВО1 № 023181, 30.09.2010 року біля 11 год. 55 хв., гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора «червоний», чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 30 вересня 2010 року серії ВО1 № 023181, 30.09.2010 року біля 11 год. 55 хв., гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно постанови серії ВО № 171886 від 30.09.2010 р. інспектора ДПС ОР ВДАІ на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.

Відповідно до п. 8.7.3 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Як слідує із пояснень позивача у судовому засіданні, які не спростовані відповідачем, він, виїжджаючи з прилеглої території на вул. 15 Квітня, не перебував в зоні дії світлофора, що регулює пішохідний перехід. Також при виїзді з прилеглої території відсутня дорожня розмітка та знак «СТОП». Дані пояснення були надані працівнику ДАІ, однак вони залишилися поза увагою при винесенні спірної постанови та належним чином в ній не спростовані. Крім того, під час руху він був пристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до п. 2.3 б), д) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися керуванням цим засобом у дорозі. Також не створювати своїми діями загрози безпеці для дорожнього руху.

Згідно п.п. 16.2, 16.3 ПДР України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються на перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні –перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними –якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДАІ у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, в постанові не наведено мотивів відхилення заперечень позивача щодо факту вчинення правопорушення, а тому слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 171886 від 30 вересня 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289  КУпАП,  суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 171886 від 30 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 425 гривень –скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо