Справа № 2-а-416/11

УХВАЛА

"26" квітня 2011 р.                                                      

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Сиротенко Г.  Г.

при секретарі Лютій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -                                                   

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом 23.03.2011 року та просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 12 лютого 2011 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; визнати право позивача на отримання невиплаченої соціальної допомоги в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу за зазначені періоди; витребувати у відповідача розрахунок пенсії на підтвердження несплати позивачу соціальної допомоги та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу за зазначені періоди.

Одночасно позивач звернулась до суду з окремим клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, у зв’язку з тим, що відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 – IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2006 року, позивачу повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але з 2006 року по 2008 рік така допомога їй взагалі не виплачувалась. Позивач дізналася про дані порушення в жовтні 2010 року після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Сторони по справі, повідомлені належним чином, в судове засідання не з’явились, суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, в зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України звернення до суду, щодо захисту своїх прав свобод та інтересів здійснюється у шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права, суд залишає адміністративний позов без розгляду, що передбачено ч.1 ст. 100 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 27.07.2007 року № 52, а Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 06.06.2008 року № 38, на ці рішення в позові посилається позивач,  і саме з цього часу позивач дізналася або повинна був дізнатися про порушення своїх прав та мала можливість звернутись до суду з адміністративним позовом, крім того ця інформація неодноразово опубліковувалась та оголошувалась у засобах масової інформації.

Позивач в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначає, що дізналася про порушення своїх прав в жовтні 2010 року із засобів масової інформації, та звертається до суду з адміністративним позовом лише 23 березня 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що в клопотанні позивача про поновлення звернення до суду необхідно відмовити у зв’язку з відсутністю поважних причин його пропуску.

В зв’язку з тим, що позивач звернулась до суду 23 березня 2011 року, тому саме з цієї дати слід відраховувати шестимісячний строк для звернення позивача до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.     

За таких обставин у справі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині нарахування та виплати щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 22 вересня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 102  Кодексу адміністративного судочинства України,   

УХВАЛИВ:

В клопотанні позивача ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 22 вересня 2010 року – залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 5 (п’яти) з дня її проголошення. У разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, вона може бути оскаржена протягом 5 (п’яти) днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:ОСОБА_2