Справа № 2-а-3905/11

                                                            ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Чепесюк О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Борщівського районного суду Тернопільської області в місті Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої щомісячної допомоги дітям війни, -

встановив:

20 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УПФ України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов»язати УПФ України в Борщівському районі нарахувати та стягнути на його користь суму невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 28.02.2011 року і до дати набрання сили постановою суду, вказуючи, що відповідно до ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому, як особі, яка набула статусу «Дитина війни», повинна виплачуватися з січня 2006 року щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в 2007 - 2010 роках така допомога йому була виплачена не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2010 року залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України. Тому позов розглядається в частині вимог за період з 20 жовтня 2010 року по день ухвалення судового рішення.

Відповідач 04.05.2011 року подав письмове заперечення на позов, у якому зазначив, що законодавством України не визначено, за рахунок яких коштів і джерел слід проводити такі виплати. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни та його розмір, оскільки на спірні правовідносини приписи ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не поширюються, так як  наведене у цій правовій нормі визначення мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим Законом.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-У1 статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-1У. А тому посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом безпідставні, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки в діях відповідача вбачається систематичне, неодноразове порушення норм закону, бездіяльність такого, то вважаю, що в даному випадку слід застосувати  ч. 2 ст. 11 КАС України про право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять, а саме зобов’язати відповідача нараховувати щомісячно до припинення права позивача на таке, підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з дотриманням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково і визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням виплачених сум з 20 жовтня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов»язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 46, 92, 152  Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 11, 17, 71, 159-162, 183-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 20 жовтня 2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області починаючи з 20 жовтня 2010 року нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

Відповідач зобов»язаний виконати постанову негайно.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Борщівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно.

Голова Борщівського районного суду                                                                        Чепесюк О.В.