Справа № 2-4780/11

Р І Ш Е Н Н Я

           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                              (заочне)

17 січня 2011  року                                      Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі:   головуючого судді  -   Трещова В.В.

                             при секретарі  -            Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи : гаражний кооператив «Ветеран»,  Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»,  про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

              Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи : гаражний кооператив «Ветеран»,  Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності,  в якому зазначив, що членом ГК «Ветеран»був гр. ОСОБА_2, який згідно заяви просив переоформити гараж на позивача. Рішенням виконкому було вирішено дозволити переоформлення гаража з вказаної особи на позивача. Позивач звернувся до третьої особи і йому виготовили технічний паспорт, але йому відмовили в реєстрації права власності, що позивач вважає неправомірним, оскільки попередній власник гаража отримав право власності на гараж та мав право ним розпоряджатися.

В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав, та пояснив, що ОСОБА_2 був членом в автогаражному кооперативі і вніс відповідні внески до кооперативу, а рішенням виконкому було переоформлено гараж  на позивача, в цей час він просить суд узаконити  право власності позивача на гараж. Пояснив також, що будь яких правочинів про перехід права власності від ОСОБА_2 до позивача між ними не укладалося, пояснив, що йому невідомо чи оформляв на себе ОСОБА_2 право власності на гараж. Пайові внески до кооперативу позивачем не вносилися, оскільки вони були внесені раніше ОСОБА_2  До  Дніпропетровської міської ради з приводу отримання свідоцтва про право власності позивач не звертався. Коли було побудовано гараж йому невідомо, оскільки його будував ОСОБА_2І, а позивач придбав його після будівництва. Ні спірний гараж, ні вцілому гаражний комплекс кооперативу  в експлуатацію не введено. Пояснив, що звернувся з позовом саме до міськради, оскільки гараж знаходиться саме на території м.Дніпропетровська.

Представник відповідача - Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з’явився про  час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився про  час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

           Представник третьої особи - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»у судове засідання не з’явився,  про  час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Представник третьої особи - гаражного кооперативу «Ветеран»в судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявність згоди позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно дослідженого в судовому засіданні рішення реєстратора про відмову в реєстрації право власності  в цілому на автогаражний комплекс який розташований в автогаражному кооперативі  «Ветеран»не зареєстровано за будь якою  особою. Право власності на спірний за позовом гаражний бокс окремо також  не зареєстровано за будь якою особою.

Згідно вимог ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що жодних правочинів між попереднім власником гаражного боксу № 34 в автогаражному кооперативі «Ветеран»та позивачем не укладалося.

Суд критично ставиться до пояснень позивача в частині переходу права власності на спірну споруду від ОСОБА_2 до позивача  на підставі рішення виконкому виходячи з наступного. По перше , згідно дослідженого в судовому засіданні рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради за № 367 від 16.06.1995р. було дозволено переоформлення гаражу  з ОСОБА_2  на ОСОБА_1 Але вказаним рішення було лише надано дозвіл на переоформлення споруди, перехід права власності повинен відбуватися у встановленому законом порядку і з передбачених законом підстав. Тобто рішення виконкому не є тотожним правочину, на підставі якого здійснюється перехід права власності. По друге, право власності ОСОБА_2 на спірну споруду також не  було оформлено і не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Позивач до Дніпропетровської міськради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно не звертався.

Крім того, згідно пояснень позивача в судовому засіданні та довідки третьої особи позивачем пайові внески до кооперативу  не вносилися, тому підстави для виникнення у нього права власності на спірне майно відсутні.

У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно - технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва ( далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об'єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю свідоцтва.

Відповідно до п. 1.6 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 0.18.02.2002 року за № 157/6445 (із змінами та доповненнями) «Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти».

Також оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено ч.2 п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортним магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно - технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Спірний за позовом гараж не було введено в експлуатацію, що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні.

Таким чином , оскільки факт порушення відповідачами прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження , жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено , а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати при відмові в задоволенні позову повинні покладатися на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

   В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи : гаражний кооператив «Ветеран»,  Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»,  про визнання права власності -  відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

            Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до  апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:  суддя