Справа № 1-47/11/0314
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Хитрика Р.І.,
при секретарі - Форсюк Т.М.,
з участю прокурора - Горбача В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рожище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, неодруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 здійснюючи підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, використовував працю неповнолітніх працівників.
Зокрема, ОСОБА_1 у вересні 2010 року прийняв на роботу для демонтажу колишнього приміщення овочесховища, який розміщений в с. Навіз Рожищенського району неповнолітніх ОСОБА_2, якому лише 12 березня 2011 року виповнилося 18 років, який працював з середини вересня 2010 року по листопад 2010 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який працював з 28 вересня по листопад 2010 року, без належного оформлення трудових відносин, чим порушив вимоги ст. 43 Конституції України та ст.ст. 21, 24 КЗпП України.
Він же, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 169, 191 КЗпП України у вересні 2010 року прийняв на роботу неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без попереднього медичного огляду, чим порушив їх права на безпечні умови праці.
Крім того, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст.. 51 КЗпП України, так як тривалість робочого часу неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перевищувала 36 годин на тиждень, оскільки останні працювали з 09.00 до 21.00 години, перерва на обід з 13.00 до 14.00 години, вихідний день –неділя, а також працювали у суботу до 20.00 години, тобто вони виконували будучи у неповнолітньому віці надурочні роботи, що є грубим порушенням вимог ст. 192 КЗпП України, чим порушені гарантовані Конституцією України та трудовим законодавством пільги неповнолітньої особи в галузі охорони праці, робочого часу, оплати праці, права на відпочинок.
В порушення вимог ст. 189 КЗпП України ОСОБА_1 не вівся спеціальний облік працівників, які не досягли 18 - річного віку, чим грубо порушено право неповнолітніх на користування встановленими законодавством гарантії у сфері трудових відносин.
Крім того, ОСОБА_1 виплату заробітної плати неповнолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проводив у «конвертах», необхідні обов’язкові відрахування в дохід держави із заробітної плати вказаних працівників не проводив, чим грубо порушив їх інтереси та конституційні права, зокрема: право на працю шляхом укладення трудового договору, право на включення відпрацьованого часу в трудовий стаж працівників, право на відпочинок, право на матеріальне забезпечення шляхом соціального страхування при досягненні пенсійного віку, а також у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, право на звернення до суду для вирішення трудових спорів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, суду показав, що дійсно він з 2005 року займається підприємницькою діяльністю. З середини вересня по листопад 2010 року в нього працював неповнолітній ОСОБА_2 та з 28 вересня 2010 року по листопад 2010 року неповнолітній ОСОБА_3, які здійснювали демонтаж колишнього колгоспного приміщення овочесховища, який розміщений в с. Навіз Рожищенського району. Трудовий договір з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не укладав, наказ про прийняття їх на роботу також ним не видавався, спеціальний облік працівників, які досягли 18 річного віку не вівся, у зв’язку з незнанням про необхідність його ведення. При прийнятті на роботу потерпілі медичний огляд не проходили. Робочий день потерпілих становив з 9.00 до 21.00 години, з обідньою перервою з 13.00 до 14.00 години. В суботу працювали до 20.00 години, неділя був вихідний. Заробітну плату платив потерпілим в залежності від виробітку. За весь період роботи ОСОБА_2 виплатив заробітну плату в сумі 3000 грн., а ОСОБА_3 –2000 грн. Офіційно потерпілих не оформляв, оскільки знав, що вони будуть працювати в нього короткий проміжок часу.
Суд, у відповідності до ст. 299 КПК України, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1, у вчиненні з умислом дій, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю, вчиненні відносно неповнолітніх осіб, і кваліфікує ці дії підсудного за ч. 2 ст. 172 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до невеликої тяжкості.
Суд враховує і особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, займається підприємницькою діяльністю.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудному суд відносить щире каяття у скоєному, повне визнання вини у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного - відсутні.
З врахуванням вищенаведеного, пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, особу винного, суд приходить до висновку, що для покарання і виправлення ОСОБА_1, слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.172 КК України - у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України та призначити покарання у виді 1200(одна тисяча двісті) гривень штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, через Рожищенський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя : (підпис): ОСОБА_4
Оригіналу відповідає:
Суддя ОСОБА_4