Справа № 2-а-369/11

П О С Т А Н О В  А

 І м е н е м    У к р а ї н и

09 березня 2011 року                                                               Тельманівський районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді                                                                  Попека О.В.

               при секретарі                                                                        Туровській Л.І.  

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області про понудження до виплати одноразової компенсації інваліду ІІ групи у відповідності до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області про понудження до виплати одноразової компенсації інваліду ІІ групи у відповідності до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому встановлена друга група інвалідності. У відповідності до ст. 48 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказана компенсація виплачується у розмірах, для інвалідів ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат.

Позивач просив зобов’язати відповідача виплатити йому одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких вказує, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧЕС І (першої) категорії, інвалід II групи, згідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 04.03.1993 р. № 796 - XII ( надалі -Закон) та має право на одноразову компенсацію, у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності у розмірі п'ятнадцяти мінімальних заробітних плат. Однак, на підставі ст. 62 цього Закону, роз'яснення порядку застосування закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами влади. Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " (далі - Закон) громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на одержання одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та виплати різниці у компенсаціях у разі встановлення вищої групи інвалідності. Однак, ст. 62 Закону зазначається, що роз’яснення порядку застосування закону провадиться у Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади та іншими. Частиною другою статті 95 ОСОБА_2 України встановлено, що виключно Законами про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Цими Законами щорічно виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету також мають соціальну направленість і потребують   пріоритетного   врахування,    передбачається   забезпечення   фінансовими ресурсами потреби у коштах для реалізації положень Законів України в" обсягу, необхідному для виплати допомоги, компенсацій та доплат у розмірах, встановлених Законами про державний бюджет України на відповідні ріки та постановами Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. З ст. 116 ОСОБА_2 України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону здійснюється за рахунок державного бюджету (ст. 63 Закону).

В ч. 2 ст. 95 ОСОБА_2 України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Однак ст. 2 Закону України «Про встановлення розміру заробітної плати», які приймались Верховною Радою України на відповідні роки, зазначено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної компенсаціях в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Відповідно до ст.117 ОСОБА_2 України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Таким чином, невиконання посадовими особами управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації вимог вищевказаної постанови є підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, оскільки порядок та обсяги фінансування для здійснення виплати даної компенсації не залежать від органів праці та соціального захисту населення, тому дії управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації щодо виплати компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р., не можна вважати неправомірними, оскільки виплата даної допомоги здійснюється в межах фінансових ресурсів, виділених на зазначені цілі.

ОСОБА_1 зазначена одноразова компенсація була нарахована, та не була відшкодована у зв'язку з тим, що накладено арешт на кошти,що містяться на рахунку в управлінні державного казначейства, з причин винесених судових рішень.

Таким чином, відповідач вважає, що управління праці та соціального захист населення Тельманівської райдержадміністрації діяло виключно в межах законодавства та наданих йому обов'язків і повноважень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та це не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом II групи, посвідчення серії Є № 040523 від 29.06.2010 року, до цього мав ІІІ групу інвалідності.

Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймають на основі ОСОБА_2 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_2 –є нормами прямої дії.

Згідно ст.16 ОСОБА_2 України,  подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно до ст. 22 ОСОБА_2 України- конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

Згідно ст. 24 ОСОБА_2 України громадяни мають  рівні конституційні права та свободи та рівні перед законом. Не може бути привілей та обмежень за ознаками раси, соціального походження, майнового стану та іншими ознаками.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я, оскільки згідно зі ст. 50 ОСОБА_2 України “кожен має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування, заподіяного порушення цього права, що відображено в рішенні Конституційного суду України від 11.10.2005р. № 8-РП/2005.

Згідно ст. 19 ОСОБА_2 України “органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способами, які передбачені ОСОБА_2 та законами України”.

Позиція  Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації ґрунтується виключно на постановах КМУ, проте як закони мають вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 48 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач має право на отримання одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказана компенсація виплачується у розмірах, для інвалідів ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат.

Своєю постановою Тельманівський районний суд Донецької області від 25.12.2009 року зобов’язав УПСЗН Тельманівської райдержадміністрації виплатити йому, як інваліду ІІІ групи –30 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  встановлено, що особа, має право на отримання одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.01.1991 року ОСОБА_1 має право на отриманні при переході на вищу групу інвалідності, зокрема на другу, різниці компенсації у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду є безпідставним, оскільки частиною 1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

На підставі  8,16,19,22,50,55 ОСОБА_2 України, ст.ст. 1,13,48, 70 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” від 05.10.2000р., Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, статтями  5-15,  86, 88, 159, 161, 163, 183-2, 185,186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області про понудження до виплати одноразової компенсації інваліду ІІ групи у відповідності до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії УПСЗН Тельманівської районного державної адміністрації по відмові в перерахунку та виплаті ОСОБА_1, інваліду ІІ групи, одноразової компенсації у зв'язку із зміною групи інвалідності.

          Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації за рахунок державних коштів на користь ОСОБА_1 невиплачену суму одноразової  компенсації у зв'язку із зміною групи інвалідності у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.   

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня  отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії  апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя