ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2007 року                                                   м. Київ

     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:                       судді Сіроша М.В.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі:             Безпалому Д.В.,

за участю представника позивача Швеця А.А.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Народницький лісгосп АПК Житомирського обласного агролісогосподарского підприємства «Житомироблагроліс» на рішення господарського суду Житомирської області від 09 вересня 2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01 березня 2005 року у справі за позовом Державного управління екології та природних ресурсів до дочірнього підприємства «Народницький лісгосп АПК Житомирського обласного агролісогосподарского підприємства «Житомироблагроліс» про стягнення суми, –

встановила:

У травні 2004 року Державне управління екології та природних ресурсів звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства «Народницький лісгосп АПК Житомирського обласного агролісогосподарского підприємства «Житомироблагроліс» про стягнення  з відповідача суми 9573,10 грн. заподіяних збитків внаслідок незаконної рубки дерев.

Позов вмотивовано тим, що внаслідок незаконної рубки дерев на території лісового фонду загальна сума збитків становить 9573,10 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09 вересня 2004 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01 березня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач  звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Дочірнє підприємство «Народницький лісгосп АПК Житомирського обласного агролісогосподарского підприємства «Житомироблагроліс»  просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

  В судове засідання касаційної інстанції відповідач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача вважав постановлені по справі рішення законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з’ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено наступне: Державним управлінням екології та природних ресурсів була проведена перевірка дотримання вимог лісового законодавства в ДП "Народицький лісгосп АПК в присутності, зокрема, головного лісничого підприємства, в результаті якої встановлено рубку дерев на території лісового фонду останнього у виділі 44 кварталу 59 без лісорубного квитка, що підтверджується актом від 03.03.2004р.

Судами встановлено, що розрахунок майнових стягнень здійснено відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України №44 від 20.01.1997р. "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю" та №1165 від 28.07.2003р. "Пре внесення змін до такс на велику і середню деревину лісових порід сосни, модрини ялини, ялиці, що відпускається на пні".

Згідно ст. 23 Лісового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спору, державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, спеціально уповноважені державні органи лісового господарства, місцеві органи державної виконавчої влади та інші органи відповідно до законодавства України. 

Відповідно до положення ст. 51 зазначеного Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на наданій земельній ділянці лісового фонду провадиться за спеціальним дозволом - відповідно за лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

На відведених земельних ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.

Постійні лісокористувачі в разі спеціального використання ними лісових ресурсів і проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, зобов'язані оформляти на це дозвіл у встановленому порядку.

Форми лісорубного квитка (ордера) та лісового квитка і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В статті 91 названого Кодексу встановлено, що такси і порядок справляння платежів за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності із п.62 «Правил відпуску деревини на пні в лісах України» за рубку дерев без лісорубного квитка застосовуються майнові стягнення в розмірі десятикратної таксової вартості незаконно зрубаної деревини.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій були вірно застосовані норми  матеріального і процесуального права, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

ухвалила:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Народницький лісгосп АПК Житомирського обласного агролісогосподарского підприємства «Житомироблагроліс» залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 09 вересня 2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01 березня 2005 року – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 – 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: