Справа № 2-а-737/11

   ПОСТАНОВА

     Іменем   України

          11 квітня 2011 року                     Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Скрицький Л.  П.,

з участю секретаря  Гуменюк Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  інспектора ДПС роти ДПС м. Немирів ОСОБА_2  про визнанна протиправною і скасування постанови серії АВІ №045919 від 4. 03. 2011р. по справі про адміністративне правопорушення, -

        Встановив:

          14.03.2011р.   позивач звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС м. Немирів ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови ОСОБА_1 АВ1 № 045919 від  4.03.2011р. про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою ОСОБА_1 АВ1 № 045919 від  4.03.2011р. на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 500 гривень, як зазначено в постанові за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122  КУ п АП - порушення правил обгону.

          Позивач ОСОБА_1 з постановою відповідача не погоджується, вважає, що вона є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

           Просить постанову скасувати.

          Представник відповідача до суду не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно у встановленому законом порядку, що, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, є підставою для розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача  та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позовні  вимоги слід  задовольнити з наступних підстав.  

За змістом ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, зокрема: прізвища та адреси свідків правопорушення, інші відомості необхідні для вирішення справи.

Проте, всупереч цим вимогам закону, протокол складався в присутності одного свідка.  

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. ( ч. 1 ст. 2 КАС України ).

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)  вони:  1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  4) безстронньо (неупереджено);  5) добросовісно;  6) розсудливо;  7) з дотриманням принципу   рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідачем по справі при складанні постанови про адміністративне правопорушення від 4.03.2011р. року відносно позивача не було в повному обсязі дотримані вимоги ст. 283 КУ п АП, згідно яких постанова повинна містити:  найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи;  відомості про особу, щодо якої розглядається справа;  опис обставин, установлених при розгляді справи;  зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;  прийняте по справі рішення.

          При розгляді  справи були порушені вимоги ст. ст. 268, 278-280 КУпАП. Зокрема, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона  адміністративній відповідальності.

Усупереч ст. 251 КУпАП  докази по справі відповідачем не враховано, а також суб’єктивна сторона проступку, пов'язаного із порушенням вимог дорожнього знаку виражається в умисній формі вини. Тобто особа усвідомлює протиправний характер свого діяння. Вина є основна й обов’язкова ознака суб’єктивної сторони зазначеного правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що 4.03.2011 року позивач дійсно керував  автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Стрій – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка та здійснив обгін, але без порушення дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно з ч. 1 ст. 9  КАС України  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись  ст. 293 ч. 1 п. 1  КУ п АП,  ст. 162  КАС України, суд –

       Постановив:

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_1 АВ1 № 045919 від  4.03.2011р. інспектора ДПС роти ДПС м. Немирів ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 гривень за ч. 2 ст. 122  КУ п АП  та закрити провадження по справі.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя