ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2006 р. Справа № 07/249-06
вх. № 9300/5-07
Суддя господарського суду Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Безверхня Р.І. - директор; відповідача - Резніченко П.В., дов. б/н від 20.09.06р.; Пастух С.Н. - директор;
розглянувши справу за позовом Лозівське ДП кормових домішок, с. Катеринівка
до Приватна комерційна ремонтно - будівельна фірма "Венера", м. Харків
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Лозівське державне підприємство кормових домішок, звернувсядо суду з позовом про визнання недійсним договору підряду від 01.08.05 р., укладеного з відповідачем – Приватною комерційною ремонтно-будівельною фірмою „Венера”, з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства, а саме, наказу № 3 Держкомбуду України від 27.10.05 р. „Про затвердження примірного договору підряду в капітальному будівництві”.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 24), посилаючись на відсутність причин визнання договору укладеним з порушенням чинного законодавства, так як він містить всі, передбачені законом суттєві умови для даного виду договорів. Посилання позивача на недодержання, при його укладанні, вимог наказу № 3 Держкомбуду України від 27.10.05 р. „Про затвердження примірного договору підряду в капітальному будівництві” не може визнаватись, як порушення закону при укладанні договору, так як зазначений наказ було прийнято пізніше, ніж був укладений договір від 01.08.05 р. Вважає безпідставними ствердження позивача про зобов*язання відповідача виконати роботи на загальну суму 399910 грн. та фактичне виконання їх на суму 350000 грн., так як п. 4.1 договору ( а.с. 96) встановлена вартість робіт 350000 грн. і сплата позивачем 30 % вартості робіт, відповідно до п. 4.2 договору в сумі 105000 грн. (а.с. 26) підтверджує, що сума договору є саме 350000 грн. Крім того, зазначає у відзиві, що якщо і допустити виконання робіт за договором не в повному обсязі, це не дає позивачу підстав вимагати визнання судом договору недійсним.
В судове засідання 12.09.06 р. від позивача надійшло клопотання про проведення незалежної судової експертизи, на розгляд якої запропоновано поставити наступні питання :
1. Які роботи проведені підрядником (фактично) до підписаних актів приймання передачі ?
2.Наявність недоліків у проведених роботах, їх якість та можливість їх використання та експлуатацію.
3. Наявність у підрядника всіх дозвільних документів та кошторисної документації для проведення цих робіт та правові наслідки таких дій.
4. Чи не завищена підрядником вартість проведених ним робіт на день їх проведення.
5. Якість проведення будівельних робіт підрядником.
6. Чи мав право підрядник приступати до виконання будівельних робіт при тих документах, які в нього були на початок проведення робіт.
В зв*язку з відсутністю необхідності встановлення судом результатів виконання договору підряду від 01.08.05 р. для вирішення заявлених позивачем вимог про визнання договору недійсним з підстав невідповідності його вимогам закону, суд визнав заявлене клопотання недоцільним та прийняв рішення в його задоволенні відмовити.
Розглянувши надані, в обґрунтування позовних вимог, документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
01.08.05 р. між сторонами по справі було укладено договір підряду, відповідно до якого, позивач (Замовник) доручив відповідачу (Підряднику) реконструкцію котельної, яка повинна бути здійснена згідно проектно-кошторисної документації.
Договір укладено сторонами в письмовій формі, підписано повноважними особами – директорами підприємств, підписи яких скріплені печатками.
Відповідно до умов ст. 180 ГК України, при укладанні договору сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а саме, визначено предмет договору (п.1.1), ціну (п.4.1) та строк його дії (п.3.1), що визначає його, відповідно до ст. 638 ЦК України укладеним.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання, в момент його вчинення, вимог, встановлених частинами першою – третьою, п*ятою та шостою ст. 203 ЦК України, згідно яких зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воєвиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В позовній вимозі, що розглядається, зазначені підстави визнання договору недійсним – невідповідність його вимогам чинного законодавства, а саме – наказу Держкомбуду України № 3 від 27.10.05 р. „Про затвердження примірного договору підряду в капітальному будівництві”. Яким саме вимогам наказу не відповідає договір, позивачем не зазначено, але той факт, що наказ було прийнято 27.10.05 р. після укладання сторонами оспорюваного договору від 01.08.05 р., свідчить про те, що дана підстава не може бути прийнятою, як така, що дає право визнання договору недійсним.
До того ж, як зазначено в ст. 630 ЦК України щодо типових умов договору, у ньому може бути встановлено, що його окремі умови визначаються, відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку; якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись, як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам ст.7 ЦК України.
Дослідивши положення оспорюваного договору, суд дійшов висновку про те, що він не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін. Позивач не довів суду, що договір, який він просить визнати недійсним, не породжує будь-яких бажаних сторонами результатів, в зв*язку з чим суд вважає підстави для визнання його недійсним, відсутніми.
Як зазначено в роз*ясненнях президії Вищого господарського суду України від 12.03.99 р. (зі змінами та доповненнями) „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних з визнанням угод недійсними”, невиконання чи неналежне виконання угоди, про яке позивач вів мову в судовому засіданні, не тягне за собою правових наслідків, у вигляді визнання угоди недійсною.
Таким чином, вимоги позивача визнаються судом позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.
Враховуючи, що кожна сторона, відповідно до ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень, керуючись ст.ст. 180, 207 ГК України, ст.ст. 7, 203, 215, 628, 630, 638 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 46, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи відмовити.
В задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 29 вересня 2006 року.
Суддя Інте Т.В.