Судове рішення #15246573

Справа № 11-275/11                                                                                                    Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Капуш С. І.                                                              

Доповідач :   Нешик

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Нешик Р.І.

суддів: Пікановського Б.В., Паська Д.П.

за участю прокурора Кузьміна С.В.

захисника: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_3

розглянула 16 березня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора із доповненнями та засудженого на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2011 року, яким:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий,

засуджений за ст. ст. 15 ч. 3, 115 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ст. ст. 15 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 1, 7 КК України на 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначено шляхом часткового складання покарань у вигляді 13 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого на користь ОСОБА_4 1688 грн. 60 коп. матеріальної та 10.000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 11.163 грн. 40 коп. матеріальної та 10.000 грн. моральної шкоди та витрати за проведення експертизи в сумі 150 грн. 24 коп.

ОСОБА_3 засуджений, згідно вироку суду за те, що він 5 квітня 2010 року біля 20 год. 30 хв., знаходячись в стані алкогольного спяніння, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_6, на ґрунті ревнощів став ображати останнього та присутнього там неповнолітнього ОСОБА_7 та вдарив ОСОБА_7 кулаком в обличчя, після чого між ними завязалась бійка, яку припинив ОСОБА_6, застосувавши до ОСОБА_3 в процесі самооборони балончик із сльозоточивим газом «Терен-1».

Коли ОСОБА_3 і ОСОБА_7 вийшли в іншу кімнату та стали розмовляти, до кімнати зайшов ОСОБА_6  Тоді ОСОБА_3 схопив зі столу кухонного ножа і умисно, з метою позбавлення життя, намагався ним вдарити ОСОБА_7 в область тулуба.

В цей момент ОСОБА_6 підскочив до них, схопив ОСОБА_3 за руку з ножем, внаслідок чого змінився напрямок і сила удару, що дозволило ОСОБА_3 лезом ножа порізати ОСОБА_7 плече правої руки знизу, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження без розладу здоровя.

Після чого, ОСОБА_6 відібрав ножа у ОСОБА_3, який вибіг із будинку, побіг по вулиці, викрикуючи погрози зарізати ОСОБА_9 та забіг у будинок №127, де вона проживає, що по АДРЕСА_2

Було біля 21 год., в будинку останньої не було, але знаходилась її сестра - малолітня ОСОБА_8, 1997 року народження та сусід – малолітній ОСОБА_10, 1998 року народження.

ОСОБА_3 продовжував викрикувати погрози вбивства ОСОБА_9 та запитував у дітей, де вона. Через кілька хвилин він знепритомнів, впав зі стільця на підлогу.

Діти злякалися і вибігли на вулицю, звідки ОСОБА_10 побіг додому і покликав свого батька на допомогу засудженому.

В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на позбавлення життя двох і більше осіб і він, скориставшись відсутністю інших людей, пройшов на кухню, де взяв ніж і знову ліг на підлогу, як і раніше, прикинувшись непритомним.

Хвилин через 15 в кімнату зайшли діти – ОСОБА_8, ОСОБА_10 та його батько – ОСОБА_4, який  посмикавши за кисть руки, запитав, що з ним.

Після чого ОСОБА_3 піднявся на ноги і мовчки безпричинно, із хуліганських спонукань, з метою позбавлення життя умисно завдав один удар лезом ножа зверху вниз в лівий бік тулуба ОСОБА_4, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, з пошкодженням лівої легені, лівого плеча, з пошкодженням мязів. Незважаючи на заподіяні ушкодження, потерпілий втік із будинку до свого домогосподарства за допомогою.

Одразу ж після цього о 21 год. 20 хв. засуджений погнався за потерпілим, але в домогосподарстві АДРЕСА_3 біля гаража зустрів господаря садиби – ОСОБА_5, який стояв біля власного автомобіля, готуючись відвезти свого сина в лікарню.

Тут же в гаражі ОСОБА_3 мовчки, безпричинно, із хуліганських спонукань, умисно заподіяв удар лезом ножа в ліву половину голови ОСОБА_5, в область виска та притиснув його до стіни гаража, утримуючи потерпілого, в якого в голові стирчав ніж.

В цей момент в гараж надійшла дружина потерпілого, яка витягнула ножа із голови, вибігла із гаража і стала кликати людей на допомогу.

А ОСОБА_3 в приміщенні гаража обхопив ОСОБА_5 ззаду за шию рукою і душив його, але збіглися сусіди і затримали його.

Засуджений в своїй апеляції просив змінити вирок, перекваліфікувати перший епізод обвинувачення на статтю, що передбачає заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, посилаючись на відсутність умислу на позбавлення його життя, а також просив помякшити йому покарання, зваживши, що він сирота та врахувати інші помякшуючі відповідальність обставин.

Прокурор в своїй апеляції із доповненнями просив вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд із-за істотних порушень вимог КПК, неправильного застосування кримінального закону та неповноти судового слідства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; міркування прокурора, підтримавшого доводи поданих апеляцій; пояснення засудженого та його адвоката, які просили задовільнити апеляцію засудженого; дослідивши подані скарги та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування вироку суду і повернення справи на новий судовий розгляд зі слідуючих підстав.

При постановленні вироку суд всупереч ст. 334 КПК України сформулював неконкретне обвинувачення, визнане судом доведеним.

Зокрема, в мотивувальній частині вироку належним чином не зазначив ні обєктивну, ні субєктивну сторону злочину та з достатньою повнотою не зясував їх в суді, що засвідчує про однобічність і неповноту судового слідства та, що стало причиною сумнівів в вірній кваліфікації дій засудженого, як слідує із апеляцій.

Під час судового та досудового слідства ОСОБА_3 частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочинів та заперечив умисел на вбивство потерпілих.

Проте, у вироку не дано цьому ніякої оцінки, не наведено доказів на їх спростування.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 за епізодом замаху на умисне вбивство ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, за епізодом замаху на вбивство ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 7 ст. 115 КК України; за епізодом замаху на вбивство ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 7 ст. 115 КК України, проте суд без будь-якого обґрунтування кваліфікував дії засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 7 ст. 115 КК України, таким чином, безпідставно виключивши із обвинувачення дії засудженого, кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 7 ст. 115 КК України.

При кваліфікації дій винного слід керуватись розясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи», в тому числі п.п. 17, 22 даної постанови.

При новому судовому розгляді слід перевірити і інші доводи, викладені в апеляції засудженого.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. ст. 365,-367 КПК України, судова колегія, -

                                                              У х в а л и л а :

Апеляції прокурора та засудженого задовільнити частково.

Вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 11 листопада 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати.

Справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.


Судді:


                Р.І. Нешик Б.В. Пікановський Д.П. Пасько


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація