Справа № 11-317/11                                                                                                    Категорія: 60

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Аліменко Ю. О.                                                              

Доповідач :   Дедик

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року                                                                      м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Старинець Ю.В.

за участю  прокурора: Кузьміна С.В.        

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі на вирок Калинівського райсуду Вінницької області від 25 січня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України з призначенням штрафу в дохід держави - 850 грн. (вісімсот п’ятдесят грн.), згідно ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі вироку ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він будучи 1 вересня 2006 року рішенням загальних зборів (протокол №5) членів споживчого товариства «Вікюлія» с. Гущинці Калинівського району, обраним головою даного споживчого товариства та як керівник споживчого товариства ОСОБА_2, згідно з положеннями, передбаченими п.п.30-31 Статуту СТ «Вікюлія» здійснює керівництво і контроль за поточною організаційною, господарською та підприємницькою діяльністю споживчого товариства, проводить роботу по добору, розстановці та вихованню кадрів, а також одноосібно приймає рішення з поточних питань діяльності, тобто являючись службовою особою та в силу покладених на нього обов’язків виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в липні 2009 року, умисно з метою посприяти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в отриманні довідок про працевлаштування, знаючи, що останні жодного дня не працювали в СТ «Вікюлія», та знаючи про те, що на загальних зборах членів споживчого товариства питання щодо прийняття на роботу вищевказаних осіб не розглядалось та протокол загальних зборів відсутній підписав, завірив печаткою підприємства та видав завідомо неправдиві документи, а саме: довідку №3 від 03.07.2009 року про те, що ОСОБА_6 працює в СТ «Вікюлія» на посаді «кухар» з 01.07.2009 року, чим підтвердив та надав учням ВПУ № 32 с. Гущинці ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 офіційний статус працевлаштованих осіб, оскільки в подальшому, на підставі нього формувалась статистична інформація до звіту професійно-навчального закладу про підсумки роботи, затвердженого Наказом Держкомстату України та МОН від 03.08.2000 № 259/364.    

В апеляції прокурор просить вирок суду змінити в частині призначення покарання, виключивши з резолютивної частини вказівку про застосування ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки вирок Калинівського районного суду є незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування кримінального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію з мотивів наведених в ній, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду змінні в частині призначення покарання.

Суд у резолютивній частині вироку зазначив, що ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання 850 грн. (вісімсот п’ятдесят грн.) штрафу в дохід держави, згідно ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Однак, за змістом санкції ч. 1 ст. 366 КК України, якою передбачено два види основного покарання – штраф та обмеження волі, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю застосовується тільки у разі призначення основного покарання у виді обмеження волі. Таким чином, застосування ст. 69 КК України до додаткового покарання, яке не передбачено законом є зайвим.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України,-

                                                         У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора Калинівського р-ну Вінницької області задовольнити.

Вирок Калинівського р-ну Вінницької області від 25.01.2011р. відносно ОСОБА_2 змінити, виключивши з резолютивної частини вказівку про застосування ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді:

                   В.П. Дедик Р.І. Нешик Ю.В. Старинець