Справа № 11-153/11 Категорія: 60
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ворнюк В.А.
Доповідач : Дедик
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Дедик В.П.
суддів: Пасько Д.П., Пікановського Б.В.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула 2.03.2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, що приймав участь у розгляді справи на вирок Козятинського міськрайсуду від 26 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_4,
1965 р.н., раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 210 КК України на 2 р. обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 2 р.; за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 р. обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 2 роки.
На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, 4 КК України звільнено ОСОБА_4 від основного та додаткового покарань у звязку із закінченням строків давності.
ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України виправдано за відсутністю складу злочину.
ОСОБА_6,
1945 р.н., раніше не судимого,
засуджено за ст. 27 п. 2 ст. 210 ч. 1 КК України – на 2 р. обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України – 2 р. обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 2 роки.
На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, 4 КК України ОСОБА_6 від основного та додаткового покарань звільнено, у звязку із закінченням строків давності.
ОСОБА_7 за ст. 27 п. 2, 4, ст. 364 ч. 2 КК України виправдано за відсутністю складу злочину.
ОСОБА_5,
1954 р.н., раніше не судимого,
засуджено за ст. 27 п. 2 ст. 210 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 1 рік; за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 р. обмеження волі з позбавленням права займати керівні посади в установах, організаціях, підприємствах строком на 2 роки.
На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, 4 КК України звільнено ОСОБА_5 від основного та додаткового покарань, у звязку із закінченням строків давності.
ОСОБА_5 за ст. 27 п. 2 ст. 364 ч. 2 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
На підставі вироку, в листопаді-грудні 2004 р. голова правління КП «Спецсільгоспмонтаж» Козятинського р-ну ОСОБА_6, діючи як службова особа, вступив в злочинну змову з сільським головою с. Самгородок Козятинського р-ну Вінницької обл. ОСОБА_4 та діючи умисно, в інтересах КП «Спецсільгоспмонтаж» обидва підписами завідомо неправдиві договори на проведення будівельно-монтажних робіт за №59 та №60 від 2.11.04 р. на будівництво підводящого газопроводу підвищеного тиску до с. Самгородок, вказавши в договорах завідомо неправдиву інформацію про те, що це роботи, як дольова участь с. Красне в будівництві 849 погонних метрів газопроводу на суму 48887 грн., та дольова участь с. Коритовата в будівництві 251 м газопроводу на суму 40346 грн.
При цьому вони достовірно знали, що підводящий газопровід підвищеного тиску до с. Самгородок введений в експлуатацію в 2000 р. вже діє і ніякі роботи з будівництва цього газопроводу в 2004 р. проводити не потрібно, а зазначені вище договори складено з метою повернення КП «Спецсільгоспмонтаж» безнадійної заборгованості «Укрсільгаз», яке було замовником будівництва підводящого газопроводу високого тиску до села Самгородок.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вступили в злочинну змову з головою обслуговуючого кооперативу «Будтехнагляд» м. Козятина ОСОБА_5, який мав перевіряти обсяги виконаних підрядних робіт та разом, як службові особи підписали 2 акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р., підготовлені КП «Спецсільгоспмонтаж», в які внесено завідомо неправдиву інформацію про проведення в грудні 2004 р. робіт по будівництву підводящого газопроводу високого тиску до с. Самгородок, як дольова участь с. Красне і Коритовата та витрати на нього згідно договорів №59 і 60 від 2.11.04 р. в сумі 37451 грн. за актом №371 та 43 448 за актом №373.
Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, діючи як службові особи підписали завідомо неправдиві довідки про вартість вказаних вище виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р.
Після цього ОСОБА_4 під впливом ОСОБА_6, діючи як службова особа, використав вказані вище завідомо підроблені документи і подав їх до відділення держказначейства у Козятинському р-ні, звітуючи про обсяги використання бюджетних коштів, для отримання дозволу на перерахування бюджетних коштів КП «Спецсільгоспмонтаж» за виконані ним раніше роботи по підводящому газопроводу до с. Красне та Коритовата.
Отримавши дозвіл казначейства згідно платіжних доручень №1013 від 13.12.04 р. на суму 16133 грн., №1018 від 13.12.04 р. на суму 30000 грн. та №1017 від 20.12.04 р. на суму 37451 грн., ОСОБА_4 незаконно перерахував КП «Спецсільгоспмонтаж» 83534грн. за рахунок коштів субвенції з держбюджету, які згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.04 р. №509 виділялись місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у 2004 р.
Крім того ОСОБА_4 за зазначені вище дії обвинувачувався за зловживання службовим становищем, тобто умисне в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачувались в співучасті в зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, оскільки вважає, що вирок відносно ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є незаконним через невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи і наявність в діях ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК україни, а в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочину за ст. 27 п. 2, ст. 364 ч. 2 КК України та не згоден з перекваліфікацією дій ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 зі ст. 366 ч. 2 на ч. 1 КК України та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених.
Зокрема, в листах Мінагрополітики повідомлялось, що асоціація «Укрсільгаз» від імені держави замовила будівництво і гарантувала фінансування, виведена у 2000 р. з підпорядкування Міністерства аграрної політики України, а в Держбюджеті відсутні видатки для компенсації, а Самгородська сільська Рада не мала жодного відношення до повернення КП «Спецсільгоспмонтаж» за рахунок бюджетних коштів.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію з мотивів, наведених в ній, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просять залишити вирок суду без змін, оскільки він є законним та обґрунтованим, а апеляція не відповідає матеріалам справи, згідно яких державі не було завдано матеріальні збитки, засуджений ОСОБА_6 також просить відхилити апеляцію прокурора, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Зібраними по справі доказами встановлено, що асоціацією «Укрсільгаз» перед КП «Спецсільгоспмонтаж» за виконані в 1999 р. роботи по газифікації населених пунктів заборгованість погашена не була, хоча асоціація «Укрсільгаз», яка від імені держави замовила будівництво і гарантувала фінансування.
Отримані кошти на загальну суму 83543 грн. були перераховані КП «Спецсільгосмонтаж» і досудове слідство вважало, що оскільки вказана сума у 1358 грн. перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на час вчинення злочину, то державі заподіяно шкоду з тяжкими наслідками, тобто матеріальні збитки.
Проте у матеріалах справи відсутні дані про те, що державі спричинені матеріальні збитки, оскільки на протязі декількох років державою не була повернута існуюча заборгованість, яка виникла після виконання робіт за контрактом №458/689 від 8.07.99 р. на газифікацію спорудження підводящого газопроводу високого тиску Миколаївка-Вівсяники Козятинського р-ну, де замовник ВАТ Самгородське (а.с. 251-252 т. 1).
Згідно даного контракту п. 4.1. держава брала на себе обовязки здійснювати фінансування будівництва газових мереж за рахунок коштів державних капітальних вкладень.
Будівництво газопроводу було здійснено та прийнято замовником асоціацією «Укрсільгаз» в грудні 1999 р. відповідно до акту прийому виконаних робіт (а.с. 84 т. 2).
Засуджений ОСОБА_6, який працював начальником КП «Спецсільгоспмонтаж» неодноразово звертався до Міністерства аграрної політики України щодо погашення заборгованості за виконані в 1999 р. роботи по газифікації сільських населених пунктів.
В листах, отриманих від Мінагрополітики повідомлялось, асоціація виведена з підпорядкування, а в Держбюджеті відсутні видатки для компенсації.
Факт існування заборгованості по оплаті за виконані роботи був встановлений також рішенням Господарського суду Вінницької обл. від 24.12.04 р.
Питання щодо погашення заборгованості розглядались на нараді в Козятинській райдержадміністрації 7.12.04 р., де зазначено, що Самгородоцькій с/раді необхідно підготувати на оплату відповідні документи, а держказначейству провести проплату.
Тому суд на законних підставах виправдав засуджених за обвинуваченням, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Також судом не було зібрано доказів, які б свідчили про спричинення тяжких наслідків у результаті внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а тому суд прийшов до вірного висновку щодо перекваліфікації дій засуджених на ч. 1 ст. 366 КК України.
Судова колегія вважає, що покарання засудженим було обрано з урахуванням як тяжкості злочину, так і осіб засуджених, навівши ряд помякшуючих обставин покарання та у відповідності з вимогами Закону звільнив їх від покарання у звязку із закінченням строків давності.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайсуду від 26.11.2010 р. щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 – без змін.
Судді:
Згідно з оригіналом: