ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2011 р.Справа № 26/138-10-3386
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Якових Є.В.;
від відповідача: Бельченко С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство”
на рішення господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2010 р.
у справі №26/138-10-3386
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма” АВТО-СЕРВІС”
про визнання договору оренди нікчемним та зобов’язання вчинити певні,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2010 р. Відкрите акціонерне товариство „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство” (надалі ВАТ “Красноокнянське РТП”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма”АВТО-СЕРВІС” про визнання договору оренди нікчемним та зобов'язання повернути предмет договору. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що договір оренди від 01.12.2006 р. є нікчемним, оскільки він не посвідчений нотаріально.
Відповідач позов не визнав, просив суд застосувати норми ч.3 ст.261 ЦК України щодо позовної давності у даному спорі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2010р. у справі №26/138-10-3386 (суддя Никифорчук М.І.) у задоволенні позову ВАТ „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство” відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір був укладений між сторонами у справі у належній формі, про що свідчать підписи та печатки сторін під договором, тому підстави для визнання його нікчемним відсутні.
ВАТ „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство”, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
10.05.2011р. апелянт надав заяву про часткову відмову від апеляційної скарги, від якої відмовився в судовому засіданні 17.05.2011р..
В обґрунтування скарги, скаржник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. За твердженнями скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що спірний договір не був нотаріально посвідченний та відсутня державна реєстрація зазначеного договору, як того вимагає закон, а також сторони не дійшли домовленості щодо істотних умов договору, в зв'язку з чим даний договір є нікчемним.
Справа розглядалась судом неодноразово.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. апеляційна скарга ВАТ „КРТП” була задоволена, рішення суду скасовано, позовні вимоги задоволені, спірний договір оренди визнаний недійсним, ТОВ „Фірма”АВТО-СЕРВІС” зобов’язано повернути автозаправну станцію, стягнуто судові витрати по справі.
ТОВ „Фірма”АВТО-СЕРВІС”, не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати. Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2011р. касаційна скарга ТОВ „Фірма”АВТО-СЕРВІС” задоволена, постанова апеляційного суду скасована з підстав виходу апеляційним судом за межі позовних вимог без клопотання заінтересованої особи, справа направлена на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду
В ході повторного апеляційного розгляду справи представник ВАТ “Красноокнянське РТП” пояснив, що спірна автозаправна станція відчужена на користь ПП “Аліонова”, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 15.02.2011р., який долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма” АВТО-СЕРВІС” підтвердив, що вони не знаходяться на території автозаправної станції з квітня 2011 року.
На думку відповідача, суд не вправі вирішувати питання щодо визнання спірного договору оренди нікчемним, адже він вже визнаний нікчемним цивільним законодавством, суд вправі вирішувати лише питання щодо застосування наслідків його недійсності.
Також, в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що господарським судом помилково до спірних правовідносин застосовано загальну позовну давність в три роки, оскільки до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину відповідно до ч. 4 ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність у десять років.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Красні Окна, вул. Комарова,46, площею 2000 кв.м, яка належала на праві власності ВАТ “Красноокнянське РТП”, відповідно до свідоцтва на право власності №34 від 13.04.2001 р. (а.с. 9).
Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ "КРТП" та ПП "Аліонова" від 15.02.2011р, посвідченого нотаріусом Красноокнянського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_1, 1/100 частку комплексу „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство”, яка складається з автозаправної станції відчужено.
01.12.2006р. між ВАТ „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство” (орендодавець) та ТОВ „Фірма”АВТО-СЕРВІС” (орендар) був укладений договір № 32 оренди автозаправної станції, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння і користування автозаправну станцію, що знаходяться за адресою: Одеська області, смт. Красні Окни, вул. Комарова,46, площею 2000 кв.м., для реалізації паливно-мастильних матеріалів.
Відповідно до п.4.1 договору №32 оренди автозаправної станції від 01.12.2006 р., договір укладений сторонами в простій письмовій формі строком на 3 роки.
Згідно з ч. 2 ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).
Таким чином, спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки нотаріально не посвідчений.
Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, яка встановлена законом, тобто спірний договір оренди на строк три роки між сторонами по справі підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню, але в момент вчинення правочину сторони договору порушили цю вимогу закону, а тому укладений, з порушенням норм цивільного законодавства, спірний договір оренди №32 від 01.12.2006 р. на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України є недійсним (нікчемним) правочином. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного договору нікчемним, оскільки цей правочин, як вже зазначалося вище, не посвідчений нотаріально, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Але судова колегія вважає, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України, а саме, у разі недійсності правочину, встановленої законом (нікчемний правочин), визнання його недійсним судом не вимагається.
Також необхідно зазначити, що господарський суд першої інстанції безпідставно погодився з клопотанням відповідача про застосування інституту позовної давності до спірних правовідносин, а саме спливу позовної давності, яка на думку відповідача встановлена в три роки.
Дане твердження не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до ч.4 ст. 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину встановлена спеціальна позовна давність в 10 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, спірний правочин є нікчемним та не створює будь-яких юридичних наслідків. Недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а юридичними наслідками недійсності правочину є повернення всього, одержаного за даним правочином.
Але, як з’ясовано в ході апеляційного розгляду справи спірне майно відчужено 15.02.2011р. на користь ПП “Аліонова”, тобто ВАТ “Красноокнянське РТП” не є власником спірного майна на час розгляду справи, а ТОВ “Фірма “АВТО-СЕРВІС” не орендує фактично з квітня 2011р. спірне майно.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності договору оренди автозаправної станції №32 від 01.12.2006 року шляхом зобов'язання ТОВ “Фірма “АВТО-СЕРВІС” повернути на користь ВАТ “Красноокнянське РТП” автозаправну станцію є неправомірними, тому не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові ВАТ “Красноокнянське РТП”, але з інших вищенаведених підстав.
Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство” - відхилити.
Рішення господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2010 року по справі №26/138-10-3386 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 19.05.2011р..
Головуючий суддя Ярош А.І.
Суддя Журавльов О.О.
Суддя Михайлов М.В.