УХВАЛА

судового засідання

Справа № 495/7605/21

Номер провадження 2/495/1042/2024

23 жовтня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді                                        Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання                        Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 18.10.2021 провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2023 підготовче провадження було закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.07.2024 було визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 . Ухвала суду про визнання явки обов`язковою була надіслана позивачу та його представнику.

У судове зсідання позивач та його представник не з`явилися, про причини неявку суд не повідомили, клопотань про відкладення не надіслали.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, тому у силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Ухвала суду про визнання явки позивача обов`язковою була надіслана позивачу для виконання та його представнику для відома.

Представник позивача, адвокат Бережна Т.Г., отримала вказану ухвалу, про що свідчить розписка, яка міститься у матеріалах справи. Крім того, представник позивача була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що також свідчить відповідна розписка.

Позивачу вказана ухвала була надіслана рекомендованим листом, проте повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

Отже, у разі якщо судова повістка направлена судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі N 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав повістку по виклик за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися, що особа не була повідомлена, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в позовній заяві.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною.

Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20); від 28 жовтня 2021 року N 465/6555/16-ц (провадження N 61-9020св21).

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства», від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії заявника та залишати заяву без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого заявника, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справа N 658/1141/18 (провадження N 61-3617св19), 24 квітня 2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року N 465/6555/16-ц (провадження N 61-9020св21).

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу повинен активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи та дотримання процесуальних строків.

З огляду на наведені обставини та положення процесуального закону, суд фіксує неявку позивача в судове засідання та визнає причини його неприбуття неповажними.

Разом з тим, для забезпечення прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи, однак звертає увагу позивача на наслідки неявки в судове засідання без поважних причин, визначені ст. 257 ЦПК України, у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 223 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неявку в судове засідання позивача неповажною.

Відкласти судове засідання на 13 годину 10 хвилин 14 листопада 2024 року, у зв`язку з першою неявкою сторін повідомлених належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Роз`яснити позивачу, що у разі повторної неявки позивача позов може бути залишеним без розгляду.

Викликати у судове засідання учасників.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                                        Н.Д.Анісімова