ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7303/24

Провадження № 22-ц/4820/1518/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2024 року (суддя Карплюк О. І.) та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою і стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, суд

у с т а н о в и в :

13 березня 2024 року ОСОБА_3 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.03.2017 він є власником земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 6825083600:01:004:0361, що знаходиться по АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, в якому проживає. Земельна ділянка огороджена парканом, крім заїзду в гараж. Відповідач і його дружина, які проживають у житловому будинку по АДРЕСА_2 , постійно заїжджають на частину належної йому земельної ділянки біля гаража у власних цілях, розвертаються своїми транспортними засобами перед його гаражем, використовуючи земельну ділянку, яка перебуває у його приватній власності. Внаслідок самовільного використання відповідачем частини належної йому земельної ділянки руйнується бруківка. На його звернення щодо припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_4 не реагує. Внаслідок порушення права власності заподіяно також моральну шкоду, яка полягає у втраті його життєвих зав`язків, що вимагають додаткових зусиль для організації життя, звернення до відповідача, на яке останній не реагував.

Тому позивач просив усунути перешкоди у володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою, заборонивши відповідачу використовувати її частину площею 12 кв. м перед гаражем для заїзду та розвороту транспортних засобів, стягнути на відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2024 року з урахуванням додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2024 року в позові відмовлено.

ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням і додатковим рішенням суду першої інстанції, в апеляційних скаргах просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права полягає в тому, що за результатами підготовчого засідання суд не виходив до нарадчої кімнати, не проголошував ухвалу про закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду. По завершенню розгляду справи по суті головуючий оголосив про вихід до нарадчої кімнати, проте після вимкнення звукозапису сказав щоб за рішенням прийти завтра. Вказане підтверджується відсутністю звукозапису проголошення ухвали та рішення суду. Копія рішення суду учасникам справи не вручалася. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_3 , а також подані ним докази - матеріали фото- та відеофіксації, довідку сільської ради, якими підтверджується факт користування відповідачем його земельною ділянкою і наявність спору між ними. Висновок суду про відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_4 і заподіяною моральною шкодою, на його думку, є помилковим. Суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення та докази на підтвердження заподіяних моральних страждань. Моральна шкода полягає у втраті його життєвих зав`язків, що вимагають додаткових зусиль для організації життя, через що змушений був звертатися до органів місцевого самоврядування та суду.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 зазначив про те, що вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. ОСОБА_3 не довів заподіяння йому моральної шкоди, завданої порушенням його права володіння та користування земельною ділянкою.

У засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у їх задоволенні.

Сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.2017 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 6825083600:01:004:0361, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Право власності позивача зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81575447 від 01.03.2017.

Відповіддю Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 02.11-03/107/2024 від 30.01.2024 підтверджено факт звернення ОСОБА_3 щодо користування сусідом гр. ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_2 , його приватною земельною ділянкою шляхом заїзду транспортного засобу (а. с. 9).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 381196306 від 03.06.2024 житловий будинок по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 6825083600:01:004:1605 належать ОСОБА_6 ( а. с. 50).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).

За змістом частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

На підставі частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з положеннями частини 1, 3, 5 та пунктів 2, 3 частини 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 зазначав, що його права як власника земельної ділянки порушені, оскільки відповідач і його дружина використовують частину належної йому на праві власності земельної ділянки перед гаражем для заїзду та розвороту транспортними засобами.

Проте належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження позовних вимог не надав.

Згідно з частинами и 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача на неналежну оцінку судом доказів у зв`язку з залишенням поза увагою пояснень свідка ОСОБА_3 , матеріалів фото- та відеофіксації, відповіді органу місцевого самоврядування не заслуговують на увагу.

Зі змісту вказаних матеріалів неможливо ідентифікувати транспортні засоби для встановлення їх власника чи користувача, місцезнаходження зображеної локації, а також особу, яка здійснювала керування вказаними транспортними засобами.

На долучених до матеріалів справи фотокартках та флеш-накопичувачу зафіксовано зображення автомобілів перед приміщенням гаража та здійснення розвороту автомобілів (а. с. 21-30). При цьому, ідентифікувати місце знаходження зображеної локації, реєстраційний номер транспортних засобів та водія вказаних автомобілів неможливо.

Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснила, що її сусід ОСОБА_4 і його дружина постійно здійснюють користування частиною земельної ділянки, яка слугує під`їздом до гаража та перебуває у власності її чоловіка ОСОБА_3 , для розвороту автомобілів і не реагують на їх заперечення.

Відповідь Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.01.2024 на звернення позивача не підтверджує обставини порушення відповідачем прав ОСОБА_3 .

Представник відповідача в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_4 не має у власності транспортних засобів. Позивач в позовній заяві не зазначив чітких меж початку та закінчення його приватної території, а також початку земель загального користування.

Отже, на підставі наданих позивачем доказів неможливо установити хто саме порушує його права, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно у матеріалах справи відсутні й докази на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої порушенням його права володіння та користування земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_3 про неналежну оцінку доказів не заслуговують на увагу.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надана судом оцінка доказів відповідає вимогам ЦПК України.

Доводи позивача про порушення судом норм процесуального права, що полягають в тому, що суд за результатами підготовчого засідання не виходив до нарадчої кімнати та не проголосив ухвалу спростовуються звукозаписом засідання, в якому головуючий після вирішення заявлених клопотань оголошує про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення, яке буде проголошено через 10-15 хвилин. Згідно з довідкою секретаря судового засідання (а. с. 32 на звороті) у зв`язку з неявкою на проголошення ухвали по справі всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Твердження ОСОБА_3 про виготовлення рішення суду поза межами судового розгляду та публічне не проголошення рішення, що на думку позивача є порушенням процесуальних норм, спростовується звукозаписом судового засідання від 06.06.2024, в якому головуючий повідомляє про те, що проголошення рішення відбудеться о 18 годині 55 хвилин 06 червня, а також відповіддю судді Карплюка О. І. згідно з якою рішення суду не проголошувалось відповідно до вимог частини 4 статті 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання.

Порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

З огляду на викладене судові рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для їх скасування у межах доводів апеляційних скарг немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2024 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта