ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р.                                                                                справа № 300/6791/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2024, зобов`язання до вчинення дій, -  

Позиції сторін. Процесуальні дії суду:

Окуневич Михайло Валентинович в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач 2, ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.08.2024 року №092650007482 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу періоду роботи з 01.05.1990 року по 09.03.1994 року, з 10.03.1994 року по 29.06.2001 року та призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 01.05.1990 року по 09.03.1994 року, з 10.03.1994 року по 29.06.2001 року та призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 06.08.2024 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 06.08.2024 звернулася до сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, за результатом розгляду якої ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Представник позивача вважає зазначену відмову в призначенні пенсії за віком протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу трудову книжку, яка підтверджує необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком. Представник позивача вказав на те, що відповідач 2 протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: з 01.05.1990 по 09.03.1994, оскільки відсутні дані про встановлений, відпрацьований мінімум вихододнів й відомості про перейменування колгоспу; з 10.03.1994 по 29.06.2001, оскільки заробітна плата не нараховувалася протягом 2001-2021 року та незрозуміло, чи сплачувались внески до ПФУ. Представник позивача зазначив, що працівник не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, а також за сплату страхових внесків. Таким чином, неналежний порядок ведення та заповнення документації, несплата страхових внесків з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на загальних підставах.

Ухвалою від 12.09.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.09.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 0900-0902-8/49854 від 18.09.2024 на позовну заяву. Так, представник відповідача 1 зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2024 ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, відповідно до наданих документів до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: з 01.05.1990 по 09.03.1994, оскільки: відсутні дані про встановлений, відпрацьований мінімум вихододнів й відомості про перейменування колгоспу; з 10.03.1994 по 29.06.2001; заробітна плата не нараховувалася протягом 2001-2021 року; незрозуміло, чи сплачувались внески до ПФУ. Так, представник відповідача 1 зазначив, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському  господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Позивач разом із заявою від 06.08.2024 про призначення пенсії надала архівну довідку № М-20/01-19 від 06.06.2024 про роботу в колгоспі ім.Шевченка, однак в такій довідці вказано відомості про іншу особу – ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , а тому позивачу необхідно надати судове рішення про встановлення факту належності архівної довідки № М-20/01-19 від 06.06.2024 позивачу. Щодо періоду роботи з 10.03.1994 по 29.06.2001 в сільському господарстві «Нілена», то за спірний період відсутні відомості про сплату страхових внесків, а також наявні розбіжності в записах про реорганізацію: в довідці № 1 від 04.06.2024 вказано, що реорганізація проведена 12.01.1996, а в трудовій книжці зазначено 01.11.1994. Представник відповідача 1 просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 23-33).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області до відзиву № 0900-0902-8/49854 від 18.09.2024 на позовну заяву долучило копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 37-73).

26.09.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 26.09.2024 на позовну заяву. Так, представник відповідача 2 зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2024 ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік, наявний стаж 26 років 06 місяців 22 дні. Так, позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 13.10.1981: з 01.05.1990 по 09.03.1994, оскільки відсутні дані про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів й відомості про перейменування колгоспу; період роботи згідно довідки № 3 від 04.06.2024 з 10.03.1994 по 29.06.2001, оскільки заявниця працювала з 1994 по 2001, а заробітна плата не нараховувалася протягом 2001-2021 та не зрозуміло чи проводилася сплата внесків. Також наявні розбіжності в даних про реорганізацію: в довідці № 1 від 04.06.2024 вказано що реорганізація провелася 12.01.1996, а в трудовій книжці зазначено з 01.11.1994. Потрібно надати акт зустрічної перевірки для підтвердження даного періоду трудової діяльності. Представник відповідача 2 просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 74-78).

ГУ ПФУ в Чернівецькій області до відзиву від 26.09.2024 на позовну заяву долучило копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 82-97).

В зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 04.10.2024 по 18.10.2024, рішення в цій справі ухвалене судом у розумний строк після виходу судді на роботу.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 06.08.2024 через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 46-47). До вказаної заяви від 06.08.2024 були долучені копії: паспорта громадянина України (а.с. 50-54); довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 55); витяг з Реєстру територіальної громади від 30.05.2024 (а.с. 56); трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 (а.с. 57-65); заяви від 30.05.2024 про виплату пенсії (а.с. 66); довідки ТОВ «Підприємства по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції «Нілена» № 1 від 04.06.2024 про перейменування товариства (а.с. 67); довідки ТОВ «Підприємства по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції «Нілена» № 3 від 04.06.2024 про період роботи з 10.03.1994 по 29.06.2001 (а.с. 68); довідки ЦНАП Рогатинської міської ради за № 77 від 30.05.2024 про місце реєстрації (а.с. 69); довідки Управління соціального захисту населення Івано-Франківської РДА № 1/595 від 30.05.2024 про перебування на обліку як одержувач компенсації по догляду (а.с. 70); свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.03.1988 (а.с. 71); свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30.04.1987 (а.с. 72).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2024 ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком. Вказане рішення № 092650007482 від 13.08.2024 мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 26 років 06 місяців 22 дні при необхідних 31 році. За доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: з 01.05.1990 по 09.03.1994, оскільки відсутні дані про встановлений, відпрацьований мінімум вихододнів й відомості про перейменування колгоспу; період роботи згідно довідки № 3 від 04.06.2024 з 10.03.1994 по 29.06.2001, оскільки позивач працювала з 1994 по 2001, а заробітна плата не нараховувалася протягом 2001-2021. Крім того, не зрозуміло чи проводилася сплата внесків. Також наявні розбіжності в даних про реорганізацію: в довідці № 1 від 04.06.2024 вказано, що реорганізація провелася 12.01.1996, а в трудовій книжці зазначено з 01.11.1994. Потрібно надати акт зустрічної перевірки для підтвердження даного періоду трудової діяльності (а.с. 45).

Листом № 0900-0206-8/45243 від 19.08.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області направило ОСОБА_1 рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком (а.с. 12).

Вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд скасувати таке рішення та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 01.05.1990 по 09.03.1994, з 10.03.1994 по 29.06.2001 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 06.08.2024.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 від 20.10.1999 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), а тому звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком від 06.08.2024 в межах трьох місяців після досягнення пенсійного віку 60 років.

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2024 про призначення пенсії за віком, страховий стаж позивача становить 26 років 06 місяців 22 дні, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 37-44).

Згідно рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 092650007482 від 13.08.2024 позивачу не зараховано до страхового стажу два періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: з 01.05.1990 по 09.03.1994, оскільки: відсутні дані про встановлений, відпрацьований мінімум вихододнів й відомості про перейменування колгоспу; період роботи згідно довідки № 3 від 04.06.2024 з 10.03.1994 по 29.06.2001, оскільки позивач працювала з 1994 по 2001, а заробітна плата не нараховувалася протягом 2001-2021, та не зрозуміло чи проводилася сплата внесків; наявні розбіжності в даних про реорганізацію: в довідці № 1 від 04.06.2024 вказано, що реорганізація провелася 12.01.1996, а в трудовій книжці зазначено з 01.11.1994 (а.с. 45).

Щодо періоду роботи позивача з 01.05.1990 по 09.03.1994, то суд звертає увагу на таке.

Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1981, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 01.05.1990 прийнята на посаду швачки в швейний цех колгоспу ім. Шевченка; з 09.03.1994 звільнена з роботи згідно поданої заяви (за згодою сторін) (а.с. 58).

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Також, відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

З огляду на зміст вищевказаних положень, які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, передбачено дві форми роботи особи в колгоспі: шляхом прийняття в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводився загальними зборами колгоспників за поданням правління; за трудовими договорами фахівців та інших працівників, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (тобто без членства в колгоспі).

Таким чином, трудова книжка колгоспника заводилася лише щодо членів колгоспів та була основним документом про трудову діяльність таких осіб. Також вимоги про встановлення в колгоспі мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму стосувались лише членів колгоспу і такі відомості підлягали внесенню до трудових книжок колгоспників.

В спірному випадку згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.10.1981, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 01.05.1990 прийнята на посаду швачки в швейний цех колгоспу ім. Шевченка. Запис про прийняття на роботу вчинений на підставі наказу № 5 від 01.05.1990. ОСОБА_1 з 09.03.1994 звільнена з роботи згідно поданої заяви (за згодою сторін). Запис про звільнення вчинений на підставі наказу № 3 від 09.03.1994, скріплений підписом голови правління та печаткою Спілки селян ім. Шевченка (а.с. 58).

Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 містить записи про період роботи ОСОБА_1 з 01.05.1990 по 09.03.1994 в колгоспі імені Шевченка та не містить записів про вступ чи вихід з членів колгоспу, а містить запис саме про прийом на роботу та звільнення з роботи за угодою сторін.

З огляду на зміст вказаного запису в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 ОСОБА_1 прийнята в колгосп імені Шевченка на роботу саме як працівник, а не як член колгоспу (за відсутності доказів протилежного), а тому вимоги про встановлення позивачу мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму не стосуються періоду роботи ОСОБА_1 з 01.05.1990 по 09.03.1994 в колгоспі імені Шевченка.

Що стосується архівної довідки Комунальної установи «Рогатинський трудовий архів» за № М-20/01-19 від 06.06.2024, копія якої долучена до позовної заяви, то суд звертає увагу на таке.

Згідно архівної довідки Комунальної установи «Рогатинський трудовий архів» за № М-20/01-19 від 06.06.2024 у книгах нарахування оплати праці колгоспу ім. Шевченка, селянської спілки ім. Шевченка, за період з лютого пл грудень 1991 року значиться ОСОБА_3 , з січня по грудень 1992 року значиться ОСОБА_2 , із січня по листопад 1994 року значиться ОСОБА_2 . Підстава: книги нарахування оплати праці за 1991, 1992, 1994 роки. В наявних книгах нарахування оплати праці за 1990 і за 1993 роки не значиться ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до розписки-повідомлення про перелік прийнятих від ОСОБА_1 документів разом із заявою від 06.08.2024 про призначення пенсії, позивач таку довідку не долучала до заяви від 06.08.2024 про призначення пенсії (а.с. 46-49). Таким чином, ГУ ПФУ в Чернівецькій області під час прийняття спірного рішення № 092650007482 від 13.08.2024 не надавало оцінку такій архівній довідці Комунальної установи «Рогатинський трудовий архів» за № М-20/01-19 від 06.06.2024.

Натомість представник відповідач 2 лише у відзиві на позовну заяву вказав на те, що така архівна довідка стосується не позивача, а іншої особи - ОСОБА_2 .

Водночас, враховуючи вищевказаний висновок суду про те, що ОСОБА_1 прийнята в колгосп імені Шевченка на роботу саме як працівник по трудовому договорі, а не як член колгоспу, для зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.05.1990 по 09.03.1994 в колгоспі імені Шевченка достатньо лише записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.10.1981, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_1 оскільки згідно з пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, беруться до уваги лише у тих випадках, коли взагалі відсутня трудова книжка, або коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи, або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок “Про трудові книжки робітників і службовців” від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічні положення містяться в пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 № 301, згідно якого відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В спірному випадку трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 оформлена відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, оскільки містить інформацію стосовно періоду роботи з 01.05.1990 по 09.03.1994 в колгоспі імені Шевченка, а саме: дати прийняття на роботу, посада; найменування підприємства, де працювала позивач, а також зазначено на підставі якого наказу позивач звільнена з роботи, містить відтиск печатки підприємства та підпис голови правління.

Щодо відсутності в трудовій книжці запису про перейменування колгоспу імені Шевченка в спілку селян імені Шевченка, то суд вказує на те, що органи Пенсійного фонду мають можливість перевірити інформацію з відповідних державних реєстрів, зробити запити до відповідних органів державної влади (Державної податкової служби, Держстату, архівних установ при органах влади тощо), а також право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак органом пенсійного фонду не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів для перевірки вказаних зауважень щодо запису трудової книжки про звільнення з роботи.

В спірному випадку представник позивача долучив до позовної заяви історичну довідку, надану Комунальною установою «Рогатинський трудовий архів», згідно якої документи постійного строку зберігання колгоспу ім. Шевченка прийнято на державне зберігання з 1962 по 1978 роки в кількості 86 справ. Впорядковано документи постіного строку зберігання вказаного господарства по 1985 рік. На даний час господарство перейменовано на селянську спілку ім.Шевченка. Всі документи довідкового характеру знаходяться на зберіганні в селянській спілці ім. Шевченка (а.с. 11).

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що заперечення відповідача щодо наданої позивачем трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії за період з 01.05.1990 по 09.03.1994.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17.

Суд переконаний, з огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення такої трудової книжки. Зрештою, в разі виникнення у відповідача будь-яких сумнівів щодо певного періоду роботи позивача, пенсійний орган міг витребувати первинні документи за цей період, однак цього не зробив.

Також суд звертає увагу на те, що частина періоду роботи ОСОБА_1 зі спірного періоду з 01.05.1990 по 09.03.1994 зарахована пенсійним органом до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком стажу.

Так, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період догляду за дитиною до 3-х років з 05.09.1989 по 02.03.1991, що в частині накладається із спірним періодом з 01.05.1990 по 09.03.1994, а саме: з 01.05.1990 по 02.03.1991 (а.с. 38).

З метою уникнення подвійного зарахуванню до страхового стажу одних і тих же періодів роботи, до страхового стажу підлягають зарахуванню лише ті періоди, які незараховані пенсійним органом згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , а саме: з 03.03.1991 по 09.03.1994.

Щодо періоду роботи позивача з 10.03.1994 по 29.06.2001, то суд звертає увагу на таке.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1981, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 10.03.1994 прийнята на посаду робочої по переробці м`яса в селянське господарство «Нілена»; з 01.11.1994 в зв`язку з перейменуванням фірми переведена на роботу в ТзОВ «Нілена»; з 29.06.2001 звільнена за власним бажанням (а.с. 59-60).

В спірний період була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України  “Про трудові книжки працівників”    від 27.04.1993 № 301 зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд встановив, що запис про прийом ОСОБА_1 на роботу в селянське господарство «Нілена» записаний акуратно, є чітким та зрозумілим, вчинений на підставі наказу № 9 від 02.04.1994, скріплений підписом голови та печаткою селянського господарства «Нілена».

Запис про переведення на роботу в ТзОВ «Нілена», записаний акуратно, є чітким та зрозумілим, містить відтиск печатки підприємства та підпис директора, вчинений на підставі наказу № 34 від 01.11.1994.

Запис про звільнення з роботи 29.06.2001 з ТзОВ «Нілена», записаний акуратно, є чітким та зрозумілим, містить відтиск печатки підприємства та підпис директора, вчинений на підставі наказу № 4 від 29.06.2001.

З огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17.

Також суд звертає увагу на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка. Натомість згідно вимог пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, або коли трудова книжка містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Верховний Суд у постановах від 08.05.2018 у справі № 559/484/17 та від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16 зазначив, що лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи, які визначені вищевказаним Порядком № 637, зокрема: дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; довідки; виписки із наказів; особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення; характеристики; письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.

Отже, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 підтверджено період трудової діяльності позивача з 10.03.1994 по 29.06.2001.

Згідно рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 092650007482 від 13.08.2024 позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи згідно довідки № 3 від 04.06.2024 з 10.03.1994 по 29.06.2001, також з мотивів того, що не зрозуміло чи проводилася сплата внесків із заробітної плати позивачки. Щодо такого обгрунтування відмови відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно з статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною другої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Отже, посадові особи таких страхувальників, відповідальні за сплату страхованих внесків, в разі їх несплати, несуть передбачену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, а пенсійний орган застосовує до страхувальників фінансові санкції та здійснює заходи щодо стягнення такої заборгованості зі сплати страхових внесків.

Тобто щодо періодів трудової діяльності після 1 липня 2000, то Верховний Суд при застосуванні норм Закону “Про пенсійне забезпечення” (статті 56), Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (статті 20, 24, 40, 106) виснував, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Невиконання підприємством-страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавляти соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. Протилежний підхід є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, ОСОБА_1 не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

(Постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від   24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі    № 199/1852/15-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 17 листопада 2021 року у справі № 242/5635/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17).

Щодо стосується довідки ТОВ «Підприємство по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції «Нілена» за № 3 від 04.06.2024, згідно якої заробітна плата протягом періоду з 01.01.2001 по 29.06.2021 ОСОБА_1 не нараховувалась і сплата єдиного соціального внеску не проводилась, то суд звертає увагу на таке.

Спірним в цій справі є період роботи позивача з 10.03.1994 по 29.06.2001, водночас незрозумілим є твердження пенсійного органу по поширення негативних наслідків у вигляді незарахування до страхового стажу такого періоду через несплату страхових внесків за інший період, починаючи з 30.06.2001 по 29.06.2021.

Також безпідставними є доводи ГУ ПФУ в Чернівецькій області, викладені в рішення № 092650007482 від 13.08.2024 в такому формулюванні: «не зрозуміло чи проводилася сплата внесків».

Так, суд звертає увагу на те, що державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування формує та веде саме Пенсійний фонд, а користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , долучених відповідачем 1 до відзиву № 0900-0902-8/49854 від 18.09.2024 на позовну заяву, міститься розрахунок стажу із відомостями про щомісячний заробіток позивача за період з 01.07.2000 (а.с. 39-44).

При цьому, згідно розрахунку стажу судом встановлено, що частина зі спірного періоду роботи позивача з 10.03.1994 по 29.06.2001, а саме один рік: з 01.01.2000 по 31.12.2000 зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 (а.с. 38).

Верховний Суд в постанові від 11.10.2023 за результатом розгляду справи № 340/1454/21 дійшов такого висновку:

«…40. Оскільки відповідач не довів факту не сплати страхових внесків, ця обставина є невстановленою, а тому не може слугувати підставою для незарахування періоду роботи позивача у СФГ «Луч» до страхового стажу при призначенні пенсії…».

Щодо доводів пенсійного органу про наявність розбіжностей в даних про реорганізацію: в довідці № 1 від 04.06.2024 вказано що реорганізація провелася 12.01.1996, а в трудовій книжці зазначено з 01.11.1994, а тому необхідно надати акт зустрічної перевірки для підтвердження даного періоду трудової діяльності, то суд зазначає, що проведення реорганізації підприємства жодним чином не впливає на стаж працівника на такому підприємстві.

Так, згідно довідки ТОВ «Підприємство по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції «Нілена» за № 1 від 04.06.2024 Сільське господарство «Нілена» 12.01.1996 було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції «Нілена» (а.с. 67).

Натомість запис в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 про переведення ОСОБА_1 на роботу в ТзОВ «Нілена» з 01.11.1994 в зв`язку з перейменуванням підприємства лише підтверджує факт продовження трудової діяльності позивача в ТзОВ «Нілена» після перейменування роботодавця - Сільського господарства «Нілена».

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 заповнена відповідно до вимог Інструкції та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та наказ, на підставі яких позивач прийнята на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.  

Також, що доречно, і на що суд вже звертав увагу, частина періоду роботи ОСОБА_1 зі спірного періоду з 10.03.1994 по 29.06.2001 зарахована пенсійним органом до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком стажу, не дивлячись на вказані вище доводи пенсійного органу щодо неточностей в даті реорганізації ТзОВ «Нілена». Так, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період з 01.01.2000 по 31.12.2000 (а.с. 38).

З метою уникнення подвійного зарахуванню до страхового стажу одних і тих же періодів роботи, до страхового стажу підлягають зарахуванню лише ті періоди, які незараховані пенсійним органом згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , а саме: з 10.03.1994 по 31.12.1999, з 01.01.2001 по 29.06.2001.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Чернівецькій області за № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки таке рішення прийнято безпідставно, необґрунтовано та непропорційно. Отже, рішення ГУ ПФ України в Чернівецькій області за №092650007482 від 13.08.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах належить скасувати, як протиправне.

З огляду на передбачені частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV обов`язкові умови для призначення пенсії за віком, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_1 досягла 60 років; має стаж роботи не менше 31 року.

Таким чином, щодо позивача є всі встановлені законом умови для призначення їй пенсії за віком.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.

В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що відповідач 2 необґрунтовано та без відповідної підстави прийняв рішення №092650007482 від 13.08.2024, наслідком чого є його скасування.

Водночас, суд звертає увагу на те, що статтею 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що саме Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п. 4.3).

Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась ГУ ПФ України в Чернівецькій області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Із вказаного можна виснувати, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком, в розумінні Порядок № 22-1, є ГУ ПФ України в Чернівецькій області.

Отже, саме ГУ ПФ України в Чернівецькій області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності. Оскільки вказаний відповідач неналежно розглянув заяву позивача про призначення пенсії, то саме він повинен вчинити дії зобов`язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФ України в Чернівецькій області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 03.03.1991 по 09.03.1994, з 10.03.1994 по 31.12.1999, з 01.01.2001 по 29.06.2001, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Також суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині позовних вимог про зобов`язання зарахувати позивачу до страхового стажу періодів роботи з 01.05.1990 по 02.03.1991 та з 01.01.2000 по 31.12.2000.

В задоволенні позову до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовити.

Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 05.09.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн. (а.с. 6).

З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернівецькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,70 грн. (484,46+242,24 (484,46/2)).

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України -  

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 092650007482 від 13.08.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ – 40329345, площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) від 06.08.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 03.03.1991 по 09.03.1994, з 10.03.1994 по 31.12.1999, з 01.01.2001 по 29.06.2001, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відмовити в задоволенні решти позову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ – 40329345, площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ,   АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ,   АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ – 40329345, площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002.

Суддя                                                /підпис/                                                     Боршовський Т.І.