У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26.04.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – судді – Стана І.В.,
суддів – Марчука О.П., Машкаринця М.М.,
за участю прокурора Сочки І.І.,
захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією, яку подав старший помічник прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи,на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Куріно, Новгородської області РФ, мешканки АДРЕСА_1, українки, гр. України, з вищою освітою, одруженої, не судимої,
за ч. 1 ст. 368 КК України закрита на підставі ст. 7 КПК України в зв’язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання постановою законної сили залишено попередній - підписка про невиїзд.
Речові докази по справі : оптичний носій DVD – Rinb.Z&G інв. 286 постановлено залишити при матеріалах кримінальної справи ; цифровий диктофон марки «Самсунг» №VYH-200 – залишити УМВС України в Закарпатській області ; грошові кошти в сумі 1840 грн. – залишити ВС ЗБО УМВС України в Закарпатській області ; заліково-екзаменаційні відомості № 77, 78, 84, 87, 98, 106, 101, 91, 83, подання на відрахування ОСОБА_3, витяг із наказу № 1067 від 01.03.2010 року, особову справу ОСОБА_3, посадову інструкцію ОСОБА_2, журнал реєстрації подань на відрахування студентів з інституту – повернути Закарпатському інституту ім. Волошина МАУП.
ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності за вчинений злочин при таких обставинах.
ОСОБА_2, обіймаючи посаду завідувача навчальної частини та відділу студентського контингенту Закарпатського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом ім. Волошина, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, здійснює контроль за плануванням навчального процесу, якісне складання та виконання розкладів занять та заліково-екзаменаційних і випускних сесій, проведення лекцій, семінарських, практичних, і факультативних занять, підготовку проектів документів, особових справ із необхідними додатками, і проведення їх належного оформлення, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, знаючи, що в студента групи ТУзк-7-07-Б1УБ ( 4.6 дс ) ОСОБА_3 не здана сесія й він підлягає відрахуванню з навчального закладу за неуспішність, у січні 2010 року спонукала ОСОБА_4, батька студента ОСОБА_3 до дачі хабара у розмірі 230 доларів США за вирішення питання здачі сесії та не відрахування останнього з навчального закладу, а в свою чергу, використовуючи службове становище та в порушення посадової інструкції зобов’язувалась не направляти до МАУП у м. Києві подання на відрахування ОСОБА_3 Під час домовленості ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4 про те, що для вирішення вищезазначених питань необхідно заплатити 20 доларів США за один екзамен, по 10 доларів США за залік та контрольну роботу, а всього за 5 екзаменів, 6 заліків та 7 контрольних робіт – 230 доларів США. 19 квітня 2010 року, використовуючи в якості посередника викладача дисципліни «Маркетинг» та «Основи зовнішньоекономічної діяльності» Закарпатського інституту МАУП ім. А. Волошина ОСОБА_5, одержала від ОСОБА_4 хабар у розмірі 1840 грн. за вирішення питання здачі сесії та не відрахування із зазначеного навчального закладу ОСОБА_3, і в момент одержання хабара була затримана з поличним працівниками Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області.
У постанові судді вказується на те, що ОСОБА_2 вперше вчинила середньої тяжкості злочин, вину у вчиненні якого визнала повністю, розкаялась, активно сприяла його розкриттю, позитивно характеризуються за місцем проживання та колишньої роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась. Тому суддя прийшов до переконання про те, що особа ОСОБА_2 перестала бути суспільно-небезпечною й звільнив її від кримінальної відповідальності.
В апеляції старший помічник прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи, вказує на те, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено та належно не обґрунтовано, які саме обставини стосовно ОСОБА_2 та зміни в оточуючій обстановці вплинули на неї таким чином, що призвели до змін у її особистості та втрати нею суспільної небезпечності. Також вважає, що сам факт звільнення ОСОБА_2 з роботи не свідчить про втрату суспільної небезпечності особи. Просить постанову скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для розгляду по суті.
У запереченні на апеляцію ОСОБА_2 вказує на те, що постанова судді є законною та обґрунтованою, що звільнилась з роботи, працюючи на якій вчинила злочин, у результаті чого не зможе зробити новий тотожний або однорідний злочин, тому, судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до неї вимоги ст. 48 КК України.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, промову прокурора, який підтримав викладені в апеляції доводи, пояснення захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вважали судове рішення законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що постанова судді підлягає до скасування з таких підстав.
Доводи апеляції старшого помічника прокурора про те, що постанова судді є незаконною, що при розгляді справи допущено неправильне застосування кримінального закону, а саме, що ОСОБА_2 необґрунтовано із застосуванням ст. 48 КК України звільнена від кримінальної відповідальності, колегія суддів задовольняє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності може бути звільнена особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що на час розслідування, або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. При цьому має бути встановлено, що діяння втратило суспільну небезпечність або особа, яка його вчинила внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно-небезпечною.
При прийнятті рішення щодо ОСОБА_2 судом не враховані вищевказані вимоги закону, внаслідок чого прийнято незаконну та необґрунтовану постанову.
Так, з мотивувальної частини постанови вбачається, що в ній не вказується, у чому саме проявилась зміна обстановки, яка зумовила втрату суспільної - небезпечності діяння або особи, зокрема, які саме дані про особу ОСОБА_2 свідчать про те, що усунуто обставини, які дають можливим зробити висновок, що в майбутньому вона не вчинятиме нові злочини. Судом не роз’яснені ОСОБА_2 підстави звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 48 КК України, право заперечувати проти закриття справи.
У справі відсутні будь-які дані про те, що в масштабі держави, регіону, району чи окремого населеного пункту настали такі зміни, які свідчать, що вчинене ОСОБА_2 діяння перестало бути суспільно-небезпечним, а також дані про те, що ОСОБА_2 перестала бути суспільно-небезпечною.
Посилання в постанові судді на дані про особу ОСОБА_2: позитивно характеризуються за місцем проживання та колишньої роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, не свідчить про те, що вчинене діяння втратило суспільну небезпечність, або ця особа перестала бути суспільно - небезпечною.
Не вмотивовано в постанові судді й висновок про те, яким чином звільнення ОСОБА_2 з роботи позитивно вплинули на її особу, і свідчить про те, що вона перестала бути суспільно-небезпечною.
Крім того, із протоколу судового засідання вбачається, що на стадії розгляду клопотань перед початком судового слідства, суддя, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінальної справи, видалився в нарадчу кімнату для винесення рішення. Одночасно із протоколу не вбачається, які саме матеріали кримінальної справи оглядались судом.
За відсутності достовірних даних про те, що перед проведенням контрольованої дачі хабара працівникам міліції з каси бухгалтерії УМВС України в Закарпатській області видавались кошти в сумі 1840 гривень, рішення судді про їх залишення ВС ЗБО УМВС України в Закарпатській області є таким, що не ґрунтується на матеріалах кримінальної справи й не узгоджується з вимогами закону. При цьому не враховано, що згідно постанови про приєднання до справи грошових коштів у сумі 1840 гривень, такі зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури м. Ужгорода ( а. с. 96-97 ).
Оскільки при розгляді справи щодо ОСОБА_2 вищевказані вимоги кримінального та кримінально-процесуального закону не були дотримані, внаслідок чого допущена неповнота та неправильності, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи, і можуть бути усунуті при розгляді справи судом першої інстанції, тому, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. ст. 367, 368, 370 КПК України ці порушення є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно, всебічно та об’єктивно розглянути справу й постановити законне, обґрунтоване й справедливе судове рішення.
При новому розгляді справи необхідно ретельно перевірити наявні в справі докази, дати
їм належну оцінку й, у залежності від здобутого, прийняти рішення по суті пред’явленого
ОСОБА_2 обвинувачення.
Ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачує орган досудового слідства, запобіжний захід щодо неї залишити попередній – підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
апеляцію, яку подав старший помічник прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 368 КК України закрита на підставі ст. 7 КПК України в зв’язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній – підписка про невиїзд.
Судді: