Судове рішення #15245909


А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

   

          

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и


                                                                                                               

05.04.2011                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  головуючого - судді – Стана І.В.,  

суддів – Вотьканича Ф.А., Марчука О.П.,

          за участю прокурора – Дем’янчука І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали  провадження за апеляцією, яку подав помічник прокурора Іршавського району, який приймав участь у розгляді подання,

                                                   В С Т А Н О В И В  :

постановою судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2011 року відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого СВ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області ( слідчого, тут і далі ) про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр. України, українця,  з неповною середньою освітою, не одруженого, учня 3 - го курсу ДПТМЗ «Білківський професійний аграрний ліцей», не судимого,                                                                           

обвинуваченого  у вчиненні передбаченого  ст. ст. 15 – 152 ч. 1 КК України злочину.

          З матеріалів за поданням вбачається, що 15 березня 2011 року слідчий за згодою прокурора Іршавського району вніс до Іршавського районного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1

          У поданні слідчий посилається на те, що ОСОБА_1, обвинувачується в скоєнні  злочину, за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може ухилятись від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини в справі,  впливати на учасників процесу. З урахуванням наведеного, а також із метою забезпечення виконання процесуальних рішень, просив обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний  захід у вигляді взяття під варту.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні  злочину за  таких  обставин.

28 лютого 2011 року приблизно о 3 – й годині ОСОБА_1, у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на площадці східців Іршавської ЗОШ № 2 1-3 ступенів по вул. Шкільна в м. Іршава, куди прийшов  разом із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, діючи умисно, з метою задоволення статевої пристрасті, із застосуванням фізичного насильства намагався вступити з нею в статеві стосунки природним способом, однак злочин не довів до кінця з незалежних від його волі причин, оскільки на крики ОСОБА_2  прибігли гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яких ОСОБА_1 злякався й утік із місця події.   

У постанові судді вказується на те, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 робив спроби ухилитись від дізнання чи слідства, перешкоджати встановленню істини в справі,  або продовжувати злочинну діяльність. ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, навчається в ПТУ с. Білки, вину в скоєнні злочину визнає повністю. Тому суддя прийшов до переконання, що до ОСОБА_1 може бути обраний запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, і відмовив у задоволенні подання.

В апеляції помічник прокурора Іршавського району вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що судом не врахована тяжкість злочину в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1, і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. ОСОБА_1 характеризується негативно, не одружений, учинив у стані алкогольного сп’яніння злочин щодо дівчини, перебуваючи на волі може повторно вчиняти аналогічні злочини щодо жінок. З урахуванням наведеного, вважає, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності  ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства, і суду перешкоджати встановленню істини в справі,  впливати на учасників процесу. Тому з метою забезпечення виконання процесуальних рішень  просив постанову скасувати, а матеріали за поданням направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали за поданням, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови судді з таких підстав.

Так, відповідно до ст. ст. 148, 150, 155 КПК України підставою для  обрання запобіжного заходу у вигляді взяття особи під варту  є сукупність даних, які вказують на те, що вона буде намагатись ухилятись від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі, або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, у якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують. За змістом конституційних норм та положень кримінально-процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості  тверджень подань про необхідність взяття особи під варту покладений на органи досудового слідства, - ініціаторів подань  та прокурора. При цьому необхідно враховувати, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку із чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Колегія суддів вважає, що суддею місцевого суду при розгляді подання слідчого вимоги кримінально-процесуального закону порушені не були, що висновки судді про відмову в задоволенні подання ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи та узгоджуються з вимогами закону.

Наведені в поданні та апеляції доводи про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилятись від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини в справі та продовжувати злочинну діяльність, не підтверджуються матеріалами кримінальної  справи. Дослідивши матеріали справи колегія суддів прийшла до висновку про те, що в ній відсутні дані про те, що, із часу порушення кримінальної справи – 11 березня 2011 року до часу розгляду подання та апеляції, ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності  впливав на потерпілу чи свідків, намагався ухилитись від слідства й суду, чи продовжував злочинну діяльність. Між тим, зі змісту показань ОСОБА_1, які він давав, будучи допитаним підозрюваним та обвинуваченим, убачається, що він визнає вину в скоєнні злочину та розкаюється. Тому, колегія суддів висновки судді першої інстанції про відсутність в органа досудового слідства даних у підтвердження доводів подання про взяття ОСОБА_1 під варту вважає обґрунтованими й такими, що узгоджуються з вимогами закону.

Колегія суддів також вважає, що інші наведені в апеляції доводи, у тому числі про те, що судом не врахована тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_1, що злочин скоєно в стані алкогольного сп’яніння злочин щодо дівчини, такими, що не є достатніми підставами для висновку про необхідність та доцільність взяття ОСОБА_1 під варту, а висновки судді місцевого суду в цій частині обґрунтованими.

Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може повторно вчиняти аналогічні злочини щодо жінок, колегія суддів відхиляє, оскільки в підтвердження цих доводів прокурор не навів будь-які дані, і визнає  ці доводи припущенням.

Ураховуючи вищенаведене, а також дані про особу ОСОБА_1 – має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  колегія суддів не  вбачає  підстав  для обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й скасування в зв’язку із цим постановленого по справі законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова судді про відмову в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є законною та обґрунтованою, що апеляція, яку подав помічник прокурора Іршавського району задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

    У  Х  В  А  Л  И  В :

           апеляцію, яку подав помічник прокурора Іршавського району, який приймав участь у розгляді подання,  залишити  без задоволення, а постанову судді Іршавського районного суду від 15 березня 2011 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.

          

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація