А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22.03.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого – судді – Стана І.В.,
cуддів - Крегула М.М., Мишинчук Н.С.,
за участю прокурора – Міцовди К.Д.,
та засудженого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляціями, які подали засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 01 грудня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Потсдам, Німеччина, без постійного місця проживання, українець, гр. України, із середньою спеціальною освітою, не одружений, не працював, судимий Ужгородським міськрайонним судом 08 червня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком один рік, постановою цього ж суду від 22 лютого 2007 року направлений для відбування покарання й звільнений від якого на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2009 року,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Ужгород, без постійного місця проживання, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, українець, гр. України, із середньою освітою, не одружений, не працював, не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 263 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_3 призначено три роки три місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено попередній – тримання під вартою, а строк відбуття ними покарання визначено рахувати з 21 квітня 2010 року.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 115 гривень судові витрати, на користь потерпілої ОСОБА_4 – 3452 гривні – у рахунок заподіяної злочином шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винуватими й засуджені за вчинені злочини при таких обставинах.
20 квітня 2010 року приблизно о 01 – й годині 30 хвилин ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_2,у стані алкогольного сп’яніння,розбивши скло вітрини магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» на АДРЕСА_2, проникли до приміщення, звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності, а саме, 2 пляшки горілки «Медоф» вартістю по 23 гривні кожна, на суму 46 гривень ; пляшку горілки «Златогор», вартістю 21 гривня ; 2 пляшки горілки «Франківська» вартістю по 21 гривня 50 коп. кожна, на суму 43 гривні ; 2 пляшки бальзаму «Цілющий» вартістю по 13 гривень кожна, на суму 26 гривень ; 4 пляшки вина «Ведмежа кров», вартістю по 12 гривень кожна, на суму 48 гривень ; 12 пляшок води «Кока-кола» вартістю по 3 гривні 10 коп. кожна, на суму 37 гривень 20 коп.; 14 пачок сигарет «Кент» вартістю по 10 гривень за пачку, на суму 140 гривень ; 10 запальничок вартістю по 3 гривні 50 коп. кожна, на суму 35 гривень ; 6 пачок сиропу «Манго смородина» вартістю по 5 гривень 50 коп. кожна, на суму 33 гривні ; 2 консерви рибні «Горбуша» вартістю по 17 гривень 50 коп. кожна, на суму 35 гривень ; 8 банок консерви рибних «Шпроти» вартістю по 6 гривень 50 коп. кожна, на суму 52 гривні ; 2 консерви рибні «Тунець» вартістю по 10 гривень 50 коп. кожна, на суму 21 гривня ; 5 консерв рибних «Сардина» вартістю по 8 гривень 50 коп. кожна, на суму 42 гривні 50 коп.; 2 пачки масла «Майо» вартістю по 12 гривень 25 коп. кожна, на суму 24 гривні 50 коп.; 3 пачки чаю «Лептон» вартістю по 16 гривень 75 коп. кожна, на суму 50 гривень 25 коп.; кілограм рису вартістю 9 гривень 75 коп. ; 8 плиток шоколаду «Рошен пористий» вартістю по 9 гривень кожна, на суму 72 гривні ; 4 плитки шоколаду «Рошен із горіхом» вартістю по 11 гривень 25 коп. кожна, на суму 45 гривень ; 10 плиток шоколаду «Корона» вартістю по 11 гривень кожна, на суму 110 гривень ; 2 плитки шоколаду «Чайка» вартістю по 7 гривень 50 коп. кожна, на суму 15 гривень ; 2 плитки шоколаду «Чайка» вартістю по 4 гривні 25 коп. кожна, на суму 8 гривень 50 коп.; 4 пачки печива «Марія» вартістю 4 гривні 75 коп. кожна, на суму 19 гривень ; 4 батончики вафельних «Шейк-паті» вартістю 1 гривня 75 коп. кожний, на суму 7 гривень ; 2 батончика «Баунті» вартістю по 1 гривня 75 коп. кожний, на суму 3 гривні 50 коп.; півкілограма цукерок «Цюм-цюм» вартістю 28 гривень за кілограм, на суму 14 гривень ; зубну щітку «Колгейт» вартістю 7 гривень 50 коп.; 1 кілограм кави в зернах вартістю 86 гривень за кілограм; 11 пачок сигарет «Парламент» вартістю 13 гривень за пачку, на суму 143 гривні ; 17 пачок сигарет «Мальборо голд» вартістю по 9 гривень за пачку, на суму 153 гривні ; 14 пачок сигарет «Мальборо +» вартістю по 10 гривень за пачку, на суму 140 гривень ; 15 пачок сигарет «Кемел» вартістю по 7 гривень 80 коп. за пачку, на суму 117 гривень ; пляшку коньяку «Старий замок» ємністю 0,5 літра вартістю 43 гривні ; пляшку коньяку «Старий замок» ємністю 0,25 літра вартістю 16 гривень 50 коп.; пляшку коньяку «Одеса» вартістю 34 гривні 50 коп.; пляшку коньяку «Закарпатський» вартістю 70 гривень ; 3 пляшки вина «Шабо» вартістю по 21 гривня кожна, на суму 63 гривні ; 3 кілограма 800 грам сардельок вартістю 36 гривень за кілограм, на суму 136 гривень 80 коп.; 1 кілограм 500 грам ковбаси «ветчина-рублена» вартістю 55 гривень за кілограм, на суму 82 гривні 50 коп.; 8 пачок сиру «Плавленого» вартістю 2 гривні 30 коп. за пачку, на суму 18 гривень 40 коп.; 1 банку «Молока згущеного» вартістю 11 гривень ; 1 банку «Молока згущеного» вартістю 9 гривень 50 коп.; 4 банки «оселедин» вартістю 13 гривень 75 коп. кожна, на суму 55 гривень ; кілограм ковбаси напівкопченої «Стрийські ковбаси» вартістю 45 гривень ; 10 пачок сигарет «Бонд» вартістю по 6 гривень 25 коп. за пачку на суму 62 гривні 50 коп.; 20 пачок сигарет «Прилуки» вартістю по 5 гривень 50 коп. за пачку, на суму 110 гривень ; розмінну монету на суму 22 гривні 60 коп., заподіявши власнику потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2385 гривень.
Крім того, ОСОБА_3, знайшовши в 2004 році на даху будинку АДРЕСА_4 штик - ніж, який є холодною зброєю, незаконно переніс його до свого помешкання – будинку АДРЕСА_3. 21 квітня 2010 року ОСОБА_3, взявши штик – ніж із будинку, незаконно носив його, маючи намір продати, до моменту вилучення працівниками міліції на території дитячого садка по вул. Бєлінського, 23 в м. Ужгороді.
В а п е л я ц і я х :
- засуджений ОСОБА_3 вказує на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, що під час розгляду справи допущена неповнота та однобічність. Крім того, вказує на те, що кримінальна справа щодо нього за ч. 2 ст. 263 КК України сфальсифікована. Під час досудового слідства йому не надали можливість користуватись послугами адвоката, внаслідок чого його позбавлено права на захист, працівники міліції застосовували до нього недозволені методи слідства, а саме заходи фізичного та морального впливу, а показання ОСОБА_2 про вчинення ним крадіжки майна містять суперечності, і викликають сумніви в їх достовірності. У зв’язку з погрозами застосування до нього незаконних методів слідства дільничними інспекторами міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обмовив себе в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України – незаконному носінні штик – ножа. Просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі ;
- засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що судом не дана оцінка його та ОСОБА_3 показанням про те, що скло магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» було розбите й вони його не розбивали. Тому вважає, що судом необґрунтовано стягнуто з нього на користь потерпілої ОСОБА_4 1480 гривень – вартість пошкодженого скла та жалюзі. Крім того, вказує на те, що злочин скоїв у силу збігу важких матеріально-побутових умов, не маючи роботи та коштів на харчування, хворіє. Проходячи військову службу в Республіці Афганістан був контужений, тому часто не розуміє зміст скоюваних ним дій. Просить вирок змінити, зменшити розмір цивільного позову на вказану ним суму, і пом’якшити призначене йому покарання.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав викладені в апеляції доводи, пояснення прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок – без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку не має.
Винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, за які їх засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Доводи апеляцій про те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки під час розгляду справи допущена неповнота та однобічність, що скло магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» було розбите й ОСОБА_2 його не розбивав, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, показаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено, що 20 квітня 2010 року приблизно о 1-й годині 30 хвилин, у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, проникнувши до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що розташоване на АДРЕСА_2, таємно викрали спиртні напої, продукти харчування, цигарки та інше майно. Знаходячись у приміщенні кожний окремо складував у кульки майно, однак не бачили хто з них яке саме майне викрадав, усього мали 6 кульків. Викравши майно й направляючись по дорозі до місця свого проживання зупинились біля підвісного мосту, що біля стадіону «Авангард», з метою відмітити вдало скоєну крадіжку. Через деякий час до них підійшов охоронник парку, який погрожував їм викликом працівників міліції. У зв’язку із цим вони кожний окремо із трьома кульками направились додому. З показань ОСОБА_2 також убачається, що, повертаючись додому був затриманий співробітниками міліції, які вилучили в нього викрадене майно. З показань ОСОБА_3 вбачається, що, підійшовши до приміщення магазину, ОСОБА_2 відійшов у сторону й спостерігав за тим, щоб їх ніхто не помітив. Після того як ОСОБА_3 розбив скло на вікні обоє проникли до приміщення. Покинувши місце біля підвісного мосту переховувався в кущах у Комсомольському парку. Зранку направився на ринок по вул. Бєлінського в м. Ужгороді, де незнайомій жінці збув викрадене майно, що знаходилось у двох кульках. Повернувшись на місце, де переховувався, не виявив третього кулька. З показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також вбачається, що ними викрадено менше майна, ніж зазначено в обвинуваченні.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтверджено, що вранці 21 квітня 2010 року, прийшовши на роботу до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» виявили розбите скло на вікні. У зв’язку із чим викликали працівників міліції. Під час інвентаризації було встановлено найменування, кількість та вартість викраденого майна, саме та, яка пред’явлена в обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Даними протоколу огляду та вилучення підтверджено вилучення у ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей, які згідно пояснень ОСОБА_2 ним викрадені разом і ОСОБА_3 із приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», підтверджено нестачу зазначених у постановах про пред’явлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення товарно-матеріальних цінностей, усього на загальну суму 2385 гривень.
Доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що кримінальна справа щодо нього за ч. 2 ст. 263 КК України сфальсифікована, що під досудового слідства працівники міліції, а саме, дільничні інспектори міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосовували до нього недозволені методи слідства, а саме заходи фізичного та морального впливу, у зв’язку із чим він обмовив себе в скоєнні даного злочину, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, показаннями ОСОБА_3 підтверджено, що 21 квітня 2010 року він був затриманий працівниками міліції на території дитячого садка по вул. Бєлінського, 23 в м. Ужгороді, які виявили та вилучили в нього штик –ніж, який він носив, маючи намір продати. Указаний штик – ніж ОСОБА_3 знайшов у 2004 році на даху будинку АДРЕСА_4, звідки переніс до свого помешкання – будинку АДРЕСА_3, де зберігав.
Показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – працівників міліції, ОСОБА_10 - завідуючої дитячого садка, підтверджено, що 21 квітня 2010 року на території дитячого садка по вул. Бєлінського, 23 в м. Ужгороді, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_3, які виявили та вилучили в нього штик –ніж. При затриманні ОСОБА_3 пояснив, що штик – ніж носив, з метою продати, оскільки не мав коштів на харчування.
Даними протоколу огляду та вилучення підтверджено вилучення в ОСОБА_3 штик-ножа, який згідно висновку експерта виготовлено заводським способом із внесеними саморобним способом змінами ( заміною обмежувача ), і який відноситься до холодної зброї колюче-ріжучої дії.
У справі відсутні які-небудь дані про те, що у потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були підстави для обмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й на такі не вказували, як під час досудового слідства так і в суді першої інстанції засуджені.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищенаведені докази підтверджують винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, а дії кожного за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 і за ч. 2 ст. 263 КК України кваліфіковані правильно, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на сукупності забраних по справі доказів та узгоджуються з вимогами закону.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку й направлення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, у тому числі даних про застосування щодо ОСОБА_3 недозволених методів слідства, а саме заходів фізичного та морального впливу, які під час досудового слідства призвели до його самообмови у вчиненні злочину. На ці дані ОСОБА_3 не вказував як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи судом першої інстанції, в обґрунтування цих доводів не послався на будь-які дані про час, місце та обставини, за яких співробітники міліції застосовували до нього недозволені методи.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апеляції ОСОБА_3 про те, що під час досудового слідства йому не надали можливість користуватись послугами адвоката, внаслідок чого його позбавлено права на захист, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінальної справи, з якої вбачається, що під час досудового слідства ОСОБА_3 роз’яснювались права та обов’язки, у тому числі право мати захисника, що ОСОБА_3 добровільно відмовився від послуг захисника. При прийнятті відмови ОСОБА_3 від захисника вимоги кримінально-процесуального закону порушені не були ( т. 1, а. с. 73-75, т. 2, а. с. 75, 83). Під час розгляду справи судом першої інстанції правову допомогу ОСОБА_3 надавав адвокат ОСОБА_11
Не підлягають задоволенню й доводи апеляції про скасування вироку в зв’язку з тим, що ОСОБА_2, проходячи військову службу в Республіці Афганістан був контужений, тому часто не розуміє зміст скоюваних ним дій, оскільки в підтвердження цих доводів у матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості та оскільки згідно приєднаних до справи довідок ОСОБА_2 на диспансерному обліку в Закарпатському обласному психо-неврологічному диспансері не перебуває й перебуває на диспансерному обліку в Закарпатському обласному наркологічному диспансері з 05 березня 2005 року з діагнозом синдром алкогольної залежності.
Призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання узгоджується з вимогами ст. 65 КК України, відповідає ступеню суспільної небезпечності скоєних ними злочинів, даним про їх особи : раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, у тому числі при його призначенні ОСОБА_2 враховано, що злочин скоїв у силу збігу важких матеріально-побутових умов, не маючи роботи та коштів на харчування, хворіє, тому колегія суддів не вбачає підстав для його пом’якшення.
Одночасно, колегія суддів доводи апеляції про те, що судом не дотримані вимоги кримінально-процесуального закону при вирішенні цивільного позову, що судом необґрунтовано стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 1480 гривень – вартість пошкодженого скла та жалюзі, визнає обґрунтованими.
Так, з матеріалів справи вбачається, що потерпілою ОСОБА_4 не заявлявся по справі цивільний позов, що відповідно до ст. 297 КПК України в судовому засіданні не оголошувалась позовна заява потерпілої, і тому у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з’ясовувалась думка щодо цивільного позову. У матеріалах кримінальної справи також відсутні будь-які документи в підтвердження вартості пошкодженого скла та вартості відновлювальних робіт на усунення заподіяної шкоди. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягає до скасування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, доводи апеляції відхиляє.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
апеляції, які подали засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 01 грудня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати.
У решті цей вирок залишити без зміни.
Судді: