ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" травня 2011 р. Справа № 26/002-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика», смт. Макарів про стягнення 799 298,00 грн., за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –ОСОБА_1., довіреність № б/н від 20.01.2011 року,
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція України звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика” про стягнення 799 298,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок видобування підземних водних ресурсів без спеціального дозволу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.03.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.03.2011 року.
Через канцелярію суду 31.03.2011 року відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких проти позову заперечував та просив суд у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні 31.03.2001 року оголошувалася перерва на 21.04.2011 року.
Через канцелярію суду 13.04.2011 року відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких проти позову заперечував та просив суд у задоволені позову відмовити.
21.04.2011 року через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 21.04.2011 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.04.2011 року суд продовжив строк вирішення спору.
У судовому засіданні 21.04.2011 року оголошувалася перерва на 05.05.2011 року.
Через канцелярію суду 05.05.2011 року позивач надав відзив на заперечення відповідача та заяву про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.05.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 12.05.2011 року не з’явився, проте 12.05.2011 року через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У період з 27.07.2010 року по 30.07.2010 року Державною екологічною інспекцією України було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика”. За результатами перевірки було складено Акт від 27-30.07.2010 р., відповідно до якого було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика” в період з 01.01.2009 р. по 01.07.2010 р. здійснювало самовільно забір води без відповідного дозволу, що суперечить статтям 44, 49, 50 Водного кодексу України.
Як зазначає позивач, відповідно до довідок відповідача № 167/10 та 168/10 від 05.08.2010 р., за період самовільного користування з 01.01.2009 року по 01.07.2010 р. відповідачем використано 5 479 м3 вод з трьох артезіанських свердловин.
Крім того, 29.07.2010 р. Державною екологічною інспекцією України була винесена Постанова № 3-15/1345 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 765,00 грн. на уповноважену особу відповідача за недотримання вимог природоохоронного законодавства.
25.08.2010 р. Державна екологічна інспекція України звернулася до відповідача з претензією № 3-19-4, в якій вимагала у добровільному порядку відшкодувати заподіяні державі збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства, у сумі 799 298,00 грн.
Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27-30.07.2010 р. та Постанова № 3-15/1345 про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2010 р. відповідачем в судовому порядку оскаржені не були, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірок до Державної екологічної інспекції України не надходили.
У зв’язку із наведеним Державна екологічна інспекція України і звернулася до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика” збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Слід зазначити, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).
Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.
Крім того, органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, встановлюються строки спеціального водокористування (частина 1 статті 50 Водного кодексу України).
Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт “з” частини 2 та частина 4 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).
Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу Товариством з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика”, згідно розрахунку позивача, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 року № 37 та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року № 389, становить 799 298,00 грн.
В частині 1 статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ч 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1.6 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи відповідача викладені у запереченнях на позовну заяву спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.
З урахуванням вищевказаного та оскільки відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми збитків суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 799 298,00 грн. є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню в доход державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика” (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Першотравнева, буд. 68, корп. Ф, код 33272065) заподіяні державі збитки в сумі 799 298 (сімсот дев’яносто дев’ять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 00 коп., зарахувавши на р/р 33119331700386 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, отримувач –місцевий бюджет Макарівської селищної ради, код ЄДРПОУ 23570013, по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Макарівська птахофабрика” (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Першотравнева, буд. 68, корп. Ф, код 33272065) в доход державного бюджету України 7 992 (сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Дата підписання: 17.05.2011р.