№ 2a-1278/09
ПОСТАНОВА
Ім’ям України
20 травня 2009 року
Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі
головуючого судді Клешньова О.І.
при секретарі Гура О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про поновлення пропущеного строку позовної давності та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги на дітей війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки 3 908, 70 гривень.
Свої вимоги обгрунтував тим, що, являється дитиною війни і у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для осіб, що втратили працездатність. У 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а у 2008 та 2009 роках була виплачена у розмірі 10 %.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та № 10/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, яким припинялась та змінювалась дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з того, що у 2006 році прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність встановлювався з 1.01 - 350 гривень, з 1.04 -359 гривень, з 1.10 - 366 гривень, у 2007 році - з 1.01 -380 гривень, з 1.04 - 406 гривень, з 1.10 - 411 гривень, у 2008 році прожитковий мінімум для означених осіб встановлювався з 1.01 - 470 гривень, з 1.04 - 481 гривня, з 1.07 - 482 гривні, з 1.10 - 498 гривень і з 1.01.2009 року - 544 гривні, він за означені роки недоотримав 3 908, 70 гривень.
Просив невиплату допомоги з боку УПФУ визнати бездіяльністю і стягнути на його користь означені суми.
Позивач наполягав на своїх вимогах на підставах, викладених у позовній заяві, просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що у 2006 році законодавство щодо порядку застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неконституційним не визнавалося, а у 2007 не зважаючи на рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 відповідач не отримував соціальну допомогу, оскільки вона була повинна виплачуватись за рахунок Державного бюджету, а бюджетом такі витрати не передбачалися. У 2008 році до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було внесено зміни, згідно з якими іншим учасникам війни пенсії підвищувались на 10 %. Нова редакція означеної статті була визнана неконституційною, але законодавство України не передбачає автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім було визнано неконституційним. Відповідач також просив застосувати строк позовної давності та розглянути справу у відсутність їх представника.
Представник третьої особи до суду не прибув.
Віднесення ОСОБА_1 до категорії осіб «діти війни» підтверджується копіями посвідчення, паспорту (а.с. 7-9).
Згідно з довідкою (а.с. 7) ОСОБА_1 у 2008 році отримував допомогу у 10 % розмірі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, паспортом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і це не дає права на застосування цієї норми, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної у позові доплати до пенсії у 2006 році.
ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також зупинена, але рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року її положення щодо припинення дії ст. 6 визнані неконституційними.
Таким чином з 9 липня по 31 грудня 2007 року у позивача існувало право на отримання 30 % підвищення мінімальної пенсії за віком, яке повинно доплачуватися до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розмірі мінімальної пенсії за віком: з 1.04 - 410, 06 гривень, з 1.10-415, 11 гривень.
Тому за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав право отримати 710, 92 гривні в якості підвищення до пенсії [(410, 06: 31 х 23 + 410, 06 х 2 + 415, 11 х 3) х 30 %].
Згідно з ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду 3.04.2009 року і вказував, що дізнався про порушення своїх прав після висвітлення у пресі відповідного рішення Конституційного Суду України.
Враховуючи вік позивача, коло його інтересів та обізнаність, суд вважає, що строк позовної давності відповідно до вимог про стягнення недоотриманих сум за 2007 рік нею пропущено з поважних причин і його треба поновити у відповідності до вимог ст. 102 КАС України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно з якими передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих органів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України».
Таким чином позивач мав право на отримання 30 % підвищення мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна пенсія за віком у 2008 році складала: з 1.04 - 481 гривню, з 1.07 - 482 гривні, з 1.10 - 498 гривень.
Тому за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року позивач з урахуванням виплаченого мав отримати в якості підвищення пенсії 715, 23 гривень [(481: 31 х 10 + 481 + 482 х 3 + 498 х 3) х 20 %].
За січень та лютий 2009 року мінімальна пенсія складає 544 гривні і тому за означені місяці ОСОБА_1 повинен був отримати доплату у розмірі 326, 40 гривень (544 х 30 % х 2), фактично отримав 99, 60 гривень. Недоплата складає 226, 80 гривень.
Загальна сума, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 складає 710, 92 + 715, 23 + 226, 80 = 1 652, 95 гривень.
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає за які саме роки він вважає невиплату бездіяльністю і тому в цій частині позовних вимог також повинно бути відмовлено.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду і зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горловки виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 28 лютого 2009 року у розмірі 1 652 гривні 95 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 20 днів після надання у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження.