Справа № 1-161 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2007 року                                                     Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді      Курильця А.Р. при секретарі       Гаврилюк О.П.3 участю прокурора Потапчук О.П. та захисника        ОСОБА_2.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в  м. Львові  кримінальну справу  про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Львова,  українця,  громадянина України,  з середньою освітою,  не працюючого,  не одруженого,  невійськовозобов'язаного,  проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1,  раніше,  згідно  ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів,  передбачених ч.3  ст. 185,  ч.3  ст. 186 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 в ніч на 25 липня 2003 року,  маючи намір на таємне викрадення чужого майна,  за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3  та ОСОБА_4 ,  шляхом відкриття форточки,  проникли у приміщення Львівського навчально-методичного відділення Київського інституту підготовки кадрів,  що знаходиться на вул. Вірменській, 27 у м. Львові,  звідки таємно викрали: друкарську машинку «Оптіма» вартістю 58, 50 грн.,  факс «Панасонік» вартістю 950 грн.,  жалюзі вертикальні площею 2, 9 м. кв. вартістю 101, 50 грн.,  жалюзі вертикальні площею 8, 1 м. кв. вартістю 391, 47 грн.,  жалюзі горизонтальні площею 1, 76 м. кв. вартістю 58, 68 грн.,  карниз алюмінієвий вартістю 25, 27 грн.,  а всього було викрадено майна на загальну суму 1585, 40 грн.

Крім того,  28 червня 2004 року близько 18.00 год ОСОБА_1,  маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном,  за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3  та невстановленою слідством особою прибули на АДРЕСА_2,  де ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа знаходячись в дворі,  спостерігали за сторонніми особами,  прикриваючи злочинні дії ОСОБА_3. ,  який в той час проникнувши на балкон квартири АДРЕСА_2,  шляхом згинання решітки вікна,  через форточку проник у приміщення даної квартири,  звідки викрав майно гр.ОСОБА_5.,  а саме: 500 доларів США,  що згідно курсу НБУ на день вчинення злочину становить 2660, 55 грн.,  мобільний телефон марки «Сіменс» вартістю 470 грн.,  два зарядні пристрої до мобільних телефонів вартістю по 50 грн. кожен,  праску «Еуротек» вартістю 80 грн.,  а всього викрадено майна на загальну суму 3310, 55 грн. ОСОБА_6.,  яка проживає у даній квартирі,  застала ОСОБА_3.  на місці вчинення злочину,  після чого останній з метою утримання викраденого майна,  штовхнув ОСОБА_6. та вдарив її рукою по голові,  кинув на підлогу квартири,  чим спричинив потерпілій фізичну біль,  після чого ОСОБА_3. ,  ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа з викраденим майном втекли з місця вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково та дав показання,  що 25 липня 2003 р. він разом із ОСОБА_3    та    ОСОБА_4    в   нічний    час   прогулювались   містом.

Проходячись по вул. Вірменській в м. Львові,  побачили офіс у будинку № 27,  і вирішили у нього залізти через вікно,  так як решітка на вікні не закривала форточку. ОСОБА_4  відкрив форточку,  через яку проник в офіс,  а він з ОСОБА_3  в той час були на вулиці та спостерігали за сторонніми особами. Потім ОСОБА_4  відкрив повністю вікно та решітку і він заліз до нього в офіс,  з якого вони викрали факс «Панасонік»,  жалюзі різного виду та якісь інші речі,  які вони передавали ОСОБА_3. ,  а той в свою чергу відносив їх подалі у під'їзд. Викрадені речі вони продали наступного дня невідомим особам,  а гроші потратили на власні потреби. Щодо викрадення майна з квартири АДРЕСА_2,  свою вину заперечив,  пояснивши,  що лише підвіз ОСОБА_3.  та його знайомого за вказаною адресою. Він сам в квартиру не заходив,  про наміри ОСОБА_3.  та його знайомого нічого не знав. Пізніше ОСОБА_3.  вийшов з коробкою від праски та сів до нього машину та вони поїхали. Знайомий ОСОБА_3.  до нього в автомобіль не сідав. Розкаюється у вчиненому просить суворо не карати.

Незважаючи на те,  що підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково,  його вина доводиться повністю зібраними по справі доказами,  а саме.

-       по епізоду викрадення майна з Львівського навчально-методичного відділення

Київського інституту підготовки кадрів 25.07.2003 року.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 (а.с.  12, 29),  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому Засідання про те,  що 25.07.2003 р. біля 10.30 год. після отримання повідомлення про крадіжку з приміщення Львівського навчально-методичного відділення Київського інституту підготовки кадрів по вул. Вірменській,  27 в м. Львові,  вона швидко приїхала на роботу,  де виявила крадіжку наступних речей: друкарської машинки «Оптіма» вартістю 58, 50 грн.,  факсу «Панасонік» вартістю 950 грн.,  жалюзі вертикальних площею 2, 9 м. кв. вартістю 101, 50 грн.,  жалюзі вертикальних площею 8, 1 м. кв. вартістю 391, 47 грн.,  жалюзі горизонтальних площею 1, 76 м. кв. вартістю 58, 68 грн.,  карнизу алюмінієвого вартістю 25, 27 грн.,  а всього було викрадено майна  на загальну суму 1585, 40 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_8(а.с.  13),  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те,  що вона працює методистом Львівського навчально-методичного відділення Київського інституту підготовки кадрів по вул. Вірменській,  27 в м. Львові. 25.07.2004 року зранку вона прийшла на роботу та виявила відчинене вікно. Відкривши двері,  вона побачила хаотично порозкидані по приміщенню речі,  викликала завідуючу та правоохоронні органи.

Протоколом огляду місця події від 25.07.2003 р. (а.с. 8),  а саме приміщення навчально-методичного відділення Київського інституту підготовки кадрів по вул. Вірменській, 27 у м. Львові.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 березня 2005 року,  яким засуджено ОСОБА_3.  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185,  ч.3  ст. 186 КК України (а.с. 77).

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 08 липня 2005 року,  яким засуджено ОСОБА_4  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185 КК України (а.с. 78).

-       по епізоду викрадення майна з квартири АДРЕСА_2

28.06.2004 року.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5. (а.с 35-36, 57),  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те,  що 28.06.2004 року біля 18 години вона з чоловіком та мамою знаходилися у сусідки ОСОБА_9. Заходячи у двір для того,  щоб зняти білизну,  ОСОБА_9 повідомила,  що під їх балконом знаходяться невідомі,  які побачивши її почали свистіти в сторону її вікон. ОСОБА_10. пішла подивитися в квартиру,  за нею послідувала і вона з своїм чоловіком.  Коли вони зайшли в квартиру,  виявили,  що мати лежить на землі,  та повідомила,  що ОСОБА_3. пограбував квартиру. З квартири було викрадено 500 доларів США,  що згідно курсу НБУ на день вчинення злочину становить 2660, 55 грн.,  мобільний телефон марки «Сіменс» вартістю 470 грн.,  два зарядні пристрої до мобільних телефонів вартістю по 50 грн. кожен,  праску «Еуротек» вартістю 80 грн.,  а всього викрадено майна на загальну суму 3310, 55 грн.

Показаннями потерпілої ОСОБА_6.,  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с. 39-40) про те,  що 28.06.2004 року біля 18 години вона разом з дочкою та зятем знаходилися у сусідки ОСОБА_9. Заходячи у двір для того,  щоб зняти білизну,  ОСОБА_9 повідомила,  що під їх балконом знаходяться невідомі,  які побачивши її почали свистіти в сторону її вікон. Вона пішла подивитися в квартиру і в другій кімнаті поблизу серванту побачила ОСОБА_3.  Він,  побачивши її,  натягнув на голову футболку,  відштовхнув її та втік. Під час вказаної події ОСОБА_3 було викрадено з квартири гроші та деякі речі на загальну суму 3310, 55 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_3. ,  даними ним в судовому засіданні про те,  що наразі йому важко згадати обставини вказаної події. Наскільки він пам'ятає,  вони з лише ОСОБА_1 під'їхали на автомобілі останнього на АДРЕСА_2. Він сам заліз в квартиру № 1 вищевказаного будинку,  однак нічого з неї не викрадав. ОСОБА_1 просто чекав його в автомобілі.

Показаннями свідка ОСОБА_11,  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с. 41) про те,  що 28.06.2004 року в 18 год. вона стояла на вулиці біля будинку № 12 по вул. Княжій. В цей час до будинку № 16 припаркувався автомобіль „Жигулі" з якого вийшли троє хлопців та зайшли в під'їзд. Через декілька хвилин з під'їзду вибіг хлопець,  сів в автомобіль,  який швидко поїхав в сторону вул. Кривоноса.

Показаннями свідка ОСОБА_12.,  даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с. 42) про те,  що 28.06.2004 року біля 18 години він разом з дружиною та тещею знаходилися у сусідки ОСОБА_9. Заходячи у двір для того,  щоб зняти білизну,  ОСОБА_9 повідомила,  що під їх балконом знаходяться невідомі,  які побачивши її почали свистіти в сторону її вікон. ОСОБА_10. пішла подивитися в квартиру,  за нею послідував і він з своєю дружиною. Коли вони зайшли в квартиру,  виявили,  що теща лежить на землі,  та повідомила,  що ОСОБА_3. пограбував квартиру.

Показаннями свідка ОСОБА_9,  даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с. 43) про те,  що 28.06.2004 року в неї в гостях після обіду були ОСОБА_6.,  ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Близько 18 год. вона пішла знімати в двір білизну,  яку сушила. Будучи у дворі,  вона побачила під балконом квартири № 1 невідомого мужчину,  який побачивши її почав свистіти в сторону вікон даної квартири. Також в саді знаходився ще один невідомий. Вона повернувшись додому,  повідомила про побачене мешканців квартири № 1. ОСОБА_6. пішла подивитися в квартиру. Вона,  ОСОБА_13 та ОСОБА_14. також пішли подивитися,  що робиться в квартирі. Коли вони зайшли в квартиру,  виявили,  що ОСОБА_10. лежить на землі,  та повідомила,  що ОСОБА_3. пограбував квартиру.

Протоколом огляду місця події від 28.06.2004 р. (а.с. 32),  а саме приміщення квартири АДРЕСА_2.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 березня 2005 року,  яким засуджено ОСОБА_3.  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185,  ч.3  ст. 186 КК України та встановлено,  що ОСОБА_3.  за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою,  28.06.2004 року біля 18 год. проник в квартиру потерпілих ОСОБА_6.,  ОСОБА_5.,  що на АДРЕСА_2,  звідки викрадено майна на загальну суму 3310 грн. (а.с. 77).

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_1. в частині заперечення ним своєї вини у викраденні майна з квартири АДРЕСА_2,  суд їх визнає їх неправдивими та направленими на ухилення від кримінальної відповідальності,  способом захисту підсудного,  оскільки вони спростовуються показаннями свідків,  іншими доказами по справі.

Крім того,  суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_3.  оскільки такі не співставляються з показаннями підсудного,  а в деякій мірі і суперечать показанням останнього.

Щодо кваліфікації органами досудового слідства дій підсудного за ч.3  ст. 186 КК України,  то така не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні,  оскільки при вчиненні заволодіння майна з квартири АДРЕСА_2 згідно розподілу ролей ОСОБА_1 не знаходився в приміщенні квартири,  а тому дії безпосереднього виконавця злочинних дій - ОСОБА_3.  не охоплювалися його

умислом,  вийшли за межі його передбачення,  і у вказаному випадку ОСОБА_1 може нести відповідальність лише за участь у діях,  що охоплювалися його умислом.

Враховуючи наведене,  дії ОСОБА_1 охоплюються ч.3  ст. 185 КК України і додаткової кваліфікації не потребують.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд вважає доведеним,  що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна,  за попередньою змовою групою осіб,  повторно,  поєднане з проникненням у житло,  тобто вчинив злочин,  передбачений ч.3  ст. 185 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному,  суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів,  особу підсудного - раніше,  згідно  ст. 89 КК України,  не судимий,  посередньо характеризується по місцю проживання

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене,  суд вважає,  що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті,  за якою кваліфіковано його дії. Підстав для застосування  ст. 75 КК України суд не вбачає.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обрану -взяття під варту.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 24 грудня 2006 року,  тобто з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Львівській області 188, 30 грн. судових витрат за проведення експертизи

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення,  а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.