№ 1-13/2007                                                                                                              

 КОПІЯ

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 квітня 2007 року    Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді                                                                           Горулько О.М.

при секретарі                                                                                      Гудзенко С.В.

з участю прокурора                                                                            Шапошник С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. М"якеньківка Решетилівського р-ну Полтавської області, українця, громадянина України, освіта базова вища, не одруженого, працюючого головою селянського /фермерського/ господарства „ОСОБА_1", в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.3  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2000 року підсудний ОСОБА_1, будучи головою селянського /фермерського/ господарства „ОСОБА_1" і являючись службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, перевищуючи свої службові повноваження, незаконно, без згоди співвласників майна уклав із ТОВ АФГ „Еліта" договір купівлі-продажу зерносушильного комплексу КЗС вартістю 17320 грн., що на той час у 1013 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який належав колективу співвласників майна бувшого КСП ім. Карла Маркса Решетилівського району, внаслідок чого вказаний комплекс був відчуджений, а колективу співвласників майна бувшого КСП ім. Карла Маркса Решетилівського району була завдана шкода у вказаному вище розмірі.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.3 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що у 2000 році він, будучи головою СФГ „ОСОБА_1", уклав договори оренди земельних паїв із членами бувшого КСП ім. Карла Маркса Решетилівського району. Крім того, він отримав у користування без права відчудження розпайоване майно цього КСП, серед якого був і вказаний вище зерносушильний комплекс. На той час цей комплекс не працював. У грудні 2000 року до нього звернувся директор ТОВ АФГ „Еліта" Непийпа Л.А. із проханням продати йому цей комплекс. Вони домовилися про відчудження комплексу, за що ТОВ АФГ „Еліта" зобов'язалося своїми коштами та зусиллями виорати 100 га земельних паїв, які були в оренді СФГ „ОСОБА_1". Про це вони 20.12.2000 уклали договір купівлі-продажу комплексу, у цьому ж році було здійснене фактичне відчудження майна, а ТОВ АФГ „Еліта" виконало свої зобов'язання по договору. При цьому дозволу колективу співвласників майна він не отримував. Вважає, що діяв в інтересах орендодавців. У вчиненому щиро кається.

Фактичні обставини справи підсудним ОСОБА_1 не оспорюються, його показання відповідають фактичним обставинам справи.

2

В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по

справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не

оспорювалися.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 365 ч.3 КК України є вірною,

оскільки він вчинив перевищення своїх службових повноважень, тобто умисне вчинення

службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що

спричинило тяжкі наслідки.

При визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого

злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи

характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає його

повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до

висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_1 покарання, не пов'язаного

із реальним позбавленням волі, оскільки вважає, що подальше виправлення та

перевиховання підсудного може бути можливим без ізоляції його від суспільства.

Крім того, приймаючи до уваги сукупність обставин, що пом'якшують покарання

підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин,

що його покарання обтяжують, з урахуванням особи винного, характеру його діяльності,

пов'язаної із веденням сільського господарства, суд приходить до висновку про можливість

застосування ст. 69 КК України та призначення підсудному ОСОБА_1 покарання,

нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 3 статті 365 КК України, а

також вважає можливим не призначати підсудному додаткового покарання у виді

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 365 ч.3 КК України визнати винним та із

застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на

строк - 4 (чотири) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування

призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

чи навчання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної

сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази у справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його

проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.