Справа № 2-846/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року                                         Солом’янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.

при секретарі –Дімаковій Г.О., Возному М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Радуга-11»про визнання рішень зборів членів кооперативу недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Радуга»від 12.04.2009р. недійсними, поновлення його в членах кооперативу.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р., оформлених протоколом №3.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, визначивши їх як остаточні, та просив суд визнати недійсними додатки №1 та №5 до протоколу №3 загальних зборів членів кооперативу від 12.04.2009р., визнати рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р., оформлених протоколом №3, недійсними, стягнути з ЖБК «Радуга»на його користь судові витрати.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що загальними зборами членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. було прийнято рішення про затвердження списку членів кооперативу у складі 39 осіб, затверджено нову редакцію статуту кооперативу та змінено його найменування на Обслуговуючий кооператив «Радуга-11». Зазначені рішення оформлені протоколом №3 від 12.04.2009р.

Оскільки в додатках №3 та №5 до протоколу №3 від 12.04.2009р., в яких містяться списки членів кооперативу, відсутнє прізвище позивача, він вважає, що невнесення його до зазначених додатків означає його виключення з ЖБК «Радуга», чим порушуються його права на членство в кооперативі.

Позивач вказує на незаконність рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р., посилаючись на порушення процедури проведення оскаржуваних загальних зборів, встановленої Статутом ЖБК «Радуга», зареєстрованого 28.06.1976р. виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих за № 10 (а.с.49-56) (надалі Статут ЖБК «Радуга»1976 року).

Зокрема, відповідно до ст. 48 Статуту ЖБК «Радуга»1976 року загальні збори (збори уповноважених) вважаються правомочними при наявності на них не менше 2/3 загального числа членів кооперативу (уповноважених). Оскільки в ЖБК «Радуга»було 162 фізичні особи-засновники, позивач вказує на потрібну наявність не менше 108 членів кооперативу для правомочності загальних зборів. При проведенні загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. були присутні 36 осіб, що, на думку позивача, є підставою для визнання зазначених зборів недійсними внаслідок відсутності кворуму та порушення статуту ЖБК «Радуга»та Закону України «Про кооперацію».

Крім того, позивач вказує на порушення його права власності на належну йому квартиру в кооперативі, оскільки він не отримав свідоцтво на право власності на свою квартиру, через що вважає, що його квартира знаходиться на балансі ОК «Радуга-11», тобто у власності 39 членів кооперативу. Позивач не подавав заяви про добровільний вихід з кооперативу, тому вважає необґрунтованим та незаконним невнесення його прізвища до списку членів кооперативу, затвердженого протоколом №3 загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р., оскільки таке невнесення має наслідком позбавлення позивача права власності на квартиру в кооперативі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з огляду на відсутність в позивача права на звернення до суду з вимогами про скасування рішень кооперативу, оскільки позивач не є членом кооперативу та ніколи ним не був, а його право власності на належну йому квартиру не порушується рішеннями загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р., а врегульовано діючим Законом України «Про кооперацію».

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію»кооператив –юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Судом встановлено, що ЖБК «Радуга»був зареєстрований 28.06.1976р., він є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в банку, печатку зі своїм найменуванням.

Відповідно до рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. змінено найменування юридичної особи на Обслуговуючий кооператив «Радуга-11». Обслуговуючий кооператив «Радуга-11»є правонаступником ЖБК «Радуга».

На момент виникнення спірних правовідносин діяв статут ЖБК «Радуга», зареєстрований 28.06.1976р. виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих за № 10, положення якого відповідають Типовому статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженому постановою Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу»від 27.06.1972р. №297. Згідно із ст. 8 Закону України «Про кооперацію»статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно з п.48 Статуту ЖБК «Радуга»1976 року загальні збори (збори уповноважених) вважаються правомочними при наявності на них не менше 2/3 загального числа членів кооперативу. Відповідно до частини четвертої п.4 Статуту ЖБК «Радуга»1976 року рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом нових членів, прийняті як до заселення кооперативного будинку, так і після заселення, підлягають затвердженню виконкомом відповідної місцевої Ради депутатів трудящих.

Судом встановлено, що позивач у 1988 році отримав квартиру АДРЕСА_1 через обмін по ордеру № 12 від 12.01.1988р. (а.с.35).

У відповідності до ст. 143 Житлового кодексу Української РСР член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті, за умови прийому до членів кооперативу особи, що вселяється у зв’язку з обміном у будинок житлово-будівельного кооперативу.

Таким чином, умовою здійснення обміну квартир між членами житлово-будівельних кооперативів законодавством встановлено обов’язковий прийом до членів кооперативу особи, що вселяється. При цьому, оскільки в законодавстві не визначено інше, такий прийом має відбуватись в порядку, встановленому статутом кооперативу.

Відповідно до Статуту ЖБК «Радуга»1976 року позивач, отримавши по обміну квартиру в кооперативі, мав право вступити в кооператив за певною процедурою, яка полягала у прийнятті загальними зборами рішення про вступ особи до членів кооперативу; затвердженні цього рішення виконкомом відповідної місцевої ради депутатів трудящих; сплаті особою вступного внеску.

Необхідність дотримання вказаної процедури є обов’язковою, що підтверджується положеннями статуту ЖБК «Радуга»1976 року, зокрема, ч.4 п.4, відповідно до якого рішення загальних зборів членів кооперативу при прийомі нових членів, прийняті як до заселення кооперативу будинку, так і після заселення, підлягають затвердженню виконкомом відповідної місцевої ради депутатів трудящих, п.28, згідно з яким  кошти кооперативу складаються з: а) вступних внесків членів кооперативу; б) пайових внесків; в) внесків на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинків (будинку); г) інших надходжень, п.35, у відповідності до якого якщо член кооперативу потребує поліпшення житлових умов, він може бути прийнятий до іншого житлово-будівельного кооперативу на загальних підставах. Після одержання ордера на квартиру в будинку іншого кооперативу ця особа вибуває з кооперативу, членом якого вона раніше перебувала. Члени сім’ї, що залишились проживати в кооперативній квартирі, мають переважне право на вступ в члени даного кооперативу  пп.в) п.37, згідно з яким в разі виходу з кооперативу до заселення будинку одного з подружжя, іншому з подружжя, при наявності бажання вступити в кооператив, надаються переваги перед усіма іншими особами для прийому в кооператив; ч.2 п.43, відповідно до якого за спадкоємцями члена кооперативу, що користувалися за життя спадкодавця жилим приміщенням, зберігається право користування ним і надалі при умові вступу їх у кооператив, ч.6 п.43, згідно з яким члени сім’ї померлого члена кооперативу, що не є спадкоємцями, але проживали з ним і вели спільне господарство, зберігають право користування жилою площею, яку вони займали, при умові вступу одного із спадкоємців у кооператив; п.44, відповідно до якого в разі розірвання шлюбу дальше користування жилою площею того з подружжя, за яким визнано право на частину паю, можливо лише при умові вступу його в члени кооперативу;  п.45, згідно з яким новоприйняті члени кооперативу зобов’язані виконувати рішення загальних зборів членів кооперативу.

Питання про прийняття в члени і виключення з членів кооперативу віднесені статутом ЖБК «Радуга»до компетенції загальних зборів, які є вищим органом кооперативу (п.47). При цьому загальні збори також встановлюють розмір вступних і пайових внесків, а також внесків на експлуатацію і капітальний ремонт будинку (п.47).

Порядок сплати вступних внесків визначений у п. 50 статуту ЖБК «Радуга»1976 року.

В якості підтвердження факту членства в ЖБК «Радуга»позивач надав суду довідку ЖБК «Радуга»№ 90 від 24.10.2005р. (а.с.5), в якій вказується, що позивач є членом ЖБК «Радуга»з 12.01.1988р.

У судовому засіданні представник відповідача  зазначив, що видача таких довідок була зумовлена необхідністю забезпечити право громадян-мешканців кооперативного будинку на оформлення свідоцтва про право власності на квартири та не слугувала безумовним підтвердженням факту членства власника квартири в кооперативі.

Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_2. підтримала вказані обставини та пояснила, що позивач не був прийнятий в члени ЖБК «Радуга»та пайових внесків не сплачував, а довідка за № 90 від 24.10.2005р була видана позивачу для реалізації права на реєстрацію квартири в БТІ м.Києва.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд критично оцінює зазначену довідку як доказ членства позивача в ЖБК «Радуга», оскільки  відповідно до ст. 143 Житлового кодексу Української РСР та Статут ЖБК «Радуга»1976 року членство позивача в кооперативі має бути підтверджено квитанцією про сплату вступного внеску та затверджений виконкомом відповідної місцевої ради депутатів трудящих протокол загальних зборів членів ЖБК «Радуга»про прийняття позивача до членів кооперативу. В той же час, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів вступу до членів ЖБК «Радуга».

Обґрунтування позивачем факту свого членства в ЖБК «Радуга»наявністю обмінного ордеру від 12.01.1988р. та довідки №90 від 24.10.2005р. суд вважає помилковим та таким, що спростовується матеріалами справи, зокрема, заявою позивача до правління ОК «Радуга-11»від 07.06.2010р. (а.с.70), в якій позивач власноруч вказав, що він не є членом кооперативу; додатком до протоколу № 1 загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 18.11.2008р. (а.с.104-106), в якому позивач також власноруч поставив свій підпис у списку присутніх власників квартир ЖБК «Радуга», зазначивши себе як власника квартири, а не як члена кооперативу. Зазначений протокол не оскаржений в судовому порядку та не визнаний недійсним.

Відповідно до статті 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім цього, представником відповідача в судовому засіданні надано суду рішення Солом’янського районного суду міста Києва в цивільній справі № 2-594/10 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Радуга-11», ОСОБА_3., ОСОБА_2 до ОСОБА_1., ОСОБА_4. про визнання недійсними загальних зборів членів кооперативу від 14.12.2008р. та протоколу загальних зборів від 14.12.2008р. У зазначеному рішенні зазначено, що суду не надано жодного допустимого та достовірного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1. і ОСОБА_5. станом на 14.12.2008р. були членами ЖБК «Радуга». Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02.03.2011р. рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 14.12.2010р. у цивільній справі № 2-594/10 залишено без змін ( а.с. 189-201).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, з огляду на набрання законної сили рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 14.12.2010р. у справі № 2-594/10, встановлені судовим рішенням обставини щодо відсутності у позивача статусу члена ЖБК «Радуга»є преюдиціальними та не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5., яка проживає в квартирі НОМЕР_1, заявила суду, що вважає фікцією проведення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»12.04.2009р.Також зазначила, що їй відомо про те, що позивач ОСОБА_1. є членом ЖБК «Радуга»лише з його слів, жодних документів про його членство вона не бачила та не знає.

Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_5. , оскільки про обставини членства позивача у кооперативі їй відомо лише зі слів позивача .

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1. станом на день проведення оскаржуваних загальних зборів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. не був членом кооперативу. Також позивач ОСОБА_1. станом на день подання позову не був членом ОК «Радуга-11»(правонаступника ЖБК «Радуга»).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів в підтвердження свого членства у кооперативі, суд вважає, що права позивача, як члена кооперативу ОК «Радуга-11» не є порушеними, а тому право на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. у позивача не має.

Щодо твердження позивача про незаконність загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. через відсутність кворуму, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, в період до 2003 року в ЖБК «Радуга»не вівся належний облік членів кооперативу та не було дотримання процедури вступу до членів кооперативу, що підтверджується письмовими доказами, зокрема, протоколом № 14/1 засідання правління ЖБК «Радуга»від 16.11.2008р. (а.с.118), в якому зазначено, що чинне правління ЖБК «Радуга»на даний період не може установити фактичну кількість членів кооперативу із-за відсутності документації на будинок, тому що колишній голова правління ОСОБА_6. не передав її, в тому числі реєстраційну книгу вступу в члени кооперативу та виключення із членів кооперативу ЖБК «Радуга».

Відповідно до протоколу засідання правління ЖБК «Радуга» № 10 від 23.07.2007р. (а.с.112) було постановлено перереєструвати власників квартир, що мають підтверджуючі документи на членство в кооперативі, які надати в правління кооперативу ЖБК «Радуга»до 01.10.2007р.

На підставі наданих доказів судом встановлено, що під час вказаної перереєстрації засновники та члени кооперативу надавали правлінню документи, що підтверджують їх членство в кооперативі (а.с.154-172).

Крім цього, в період з 2007 року по 2010 рік загальні збори членів кооперативу розглянули заяви осіб про вступ до кооперативу та прийняли рішення про прийом нових членів кооперативу.

Так, в матеріалах справи наявні протоколи загальних зборів членів кооперативу про прийом нових осіб до членів кооперативу (а.с.101, 116, 117, 154, 155-159, 166, 167, 168), з 2007 року ведеться книга реєстрації членів кооперативу.

Твердження позивача про відсутність кворуму на загальних зборах ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. суд вважає таким, що спростовується матеріалами справи.

Судом встановлено, що станом на час проведення 12.04.2009р. загальних зборів членів ЖБК «Радуга»загальна кількість членів кооперативу налічувала 36 осіб, яка складалась з членів кооперативу, які підтвердили свій статус, а також тих осіб, які були прийняті на загальних зборах членів ЖБК «Радуга»від 18.11.2008р. Зазначене підтверджується книгою реєстрації членів ЖБК «Радуга»(а.с.91-95) та додатком №1 до протоколу загальних зборів від 12.04.2009р. (а.с.78).

Кількість присутніх на зборах 12.04.2009р. членів кооперативу зафіксована у додатку № 2 до протоколу №3 (а.с.99) дорівнювала 26 осіб, при цьому кожен член кооперативу засвідчив свою присутність на зборах особистим підписом.

Таким чином, судом встановлено, що на загальних зборах членів ЖБК «Радуга»12.04.2009р. були присутні більше ніж 2/3 загального числа членів кооперативу, тобто загальні збори були правомочними.

На момент завершення зборів кількість членів ЖБК «Радуга»дорівнювала 39 осіб (з урахуванням трьох прийнятих на зборах нових членів), що було зафіксовано у додатку №5 до протоколу №3 загальних зборів членів кооперативу від 12.04.2009р. (а.с.79).

Протокол загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. та всі додатки до нього містять підписи голови та секретаря зборів і скріплені печаткою кооперативу, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність процедурних порушень та фальсифікацій при їх проведенні.

Судом не приймає до уваги твердження позивача про наявність в ОК «Радуга-11»162 особи-членів кооперативу (за кількістю квартир в кооперативному будинку) та необхідність визначати кворум на загальних зборах членів кооперативу виходячи з цієї кількості, оскільки суд вважає його помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 Статуту ЖБК «Радуга»1976 року перегляд виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих затвердженого ним списку членів кооперативу після реєстрації статуту не допускається.

Таким чином, включені до первісного списку членів кооперативу особи являлись засновниками і на момент реєстрації кооперативу кількість засновників дорівнювала 162 особи (а.с.57-63). При цьому Статутом ЖБК «Радуга»1976 року передбачена можливість виходу з членства, втрати членства чи виключення з членів кооперативу внаслідок різних юридичних фактів - обміну квартири членом кооперативу, смерті члена кооперативу, переїзду члена кооперативу на постійне місце проживання до іншої місцевості, порушення статутних норм тощо з наданням можливості новим власникам вступу до членів кооперативу (п.п.28,35,37,43,45,47).

У зв’язку з прийняттям законодавчих актів, що регулюють питання власності громадян на належне їм нерухоме майно, зокрема, Закону України «Про власність», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, процедура вступу до членів кооперативу при набутті квартири в кооперативному будинку після 1991 року втратила обов’язковість, а членство в житлово-будівельному кооперативі перестало бути у нерозривному зв’язку з реалізацією особою права власності на квартиру в кооперативі.

В матеріалах справи наявні докази прийняття правлінням та загальними зборами ЖБК «Радуга»рішення про виключення з членів кооперативу осіб, які відчужили належні їм квартири за цивільно-правовими договорами чи померли або виїхали з кооперативного будинку за період з 1990 року по 2008 рік (протокол № 14/1 від 16.11.2008р. (а.с.118), протокол № 1 від 18.11.2008р. (а.с.104)). В той же час не всі нові власники квартир скористались правом на вступ до членів кооперативу.

Таким чином, на підставі наявних доказів суд не вбачає суперечності чинному законодавству існування кількості членів ЖБК «Радуга»(в подальшому –ОК «Радуга-11»), яка є меншою від кількості квартир в кооперативному будинку.

Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення його права власності на належну йому квартиру в кооперативі, виходячи з наступного.

Згідно із ст.15 Закону України «Про власність»№697-ХІІ, який був чинним з 07.02.1991р. до 27.04.2007р., тобто на момент отримання позивачем квартири в ЖБК «Радуга», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

01 липня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про кооперацію»щодо набуття членами кооперативу права власності»від 04.06.2009р. №1448-VI, яким доповнено Закон України «Про кооперацію»статтею 19-1, згідно з якою у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Судом встановлено, що на момент обміну позивачем пай за квартиру АДРЕСА_1 був сплачений повністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач в силу закону є власником належної йому квартири в ОК «Радуга-11».

Суд вважає, що здійснення позивачем державної реєстрації права власності на належну йому квартиру відноситься до його власного розсуду. Як пояснив суду позивач, він не подавав до органів БТІ документи для державної реєстрації права власності на квартиру, оскільки він відмовився нести додаткові витрати на легалізацію зробленого ним перепланування квартири.

Як вбачається з довідки БТІ м.Києва  від 16.03.2011 року за № 11486 , станом на 14.03.2011 року АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована ( а.с. 177).

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів порушення чи оспорювання відповідачем права власності на належну позивачу квартиру в кооперативі, а також на інше неподільне майно кооперативу, на підставі чого суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження позивача про порушення його права власності.

Окрім цього, дослідивши оскаржуваний позивачем протокол №3 загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. та додатки до нього, суд приходить до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між вимогами позивача та змістом питань, що вирішувались на зборах, оскільки збори не розглядали питання про виключення осіб з членів кооперативу чи питання власності на нерухоме майно, що підтверджується порядком денним зборів та змістом ухвалених рішень (а.с.15-17).

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів членів ЖБК «Радуга»від 12.04.2009р. та додатки №1 та №5 до протоколу зборів також з зазначених вище підстав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, а тому в позові ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача ОК «Радуга-11»понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 7750гривні.

Суд вважає, що на користь відповідача ОК «Радуга-11»з позивача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу в розмірі 2258,40 гривень, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать:   

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;   

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати, пов’язані із залученням перекладачів, проведенням судових експертиз.   

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.   

Відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якою затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.   

Встановлено, що представник позивача був присутній в судових засіданнях: 31.01.2011 року  з 11.58-12.20 год., 03.02.2011 року з 09.57-11.47 год., 23.03.2011 року  з 14.40-17.40 год., а всього 6 годин.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Таким чином, 40 % від вказаної мінімальної заробітної плати складає (941,00 грн.х 40%)=376,40грн.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що сума компенсації за надання правової допомоги, яку має бути виплачена відповідачу за рахунок позивача, розраховується наступним чином: за надання правової допомоги за період з 31.01.2011 року по 23.03.2011 року , тобто час перебування у судових засіданнях з розрахунку 40 % від мінімальної заробітної плати х  376 грн. = 2258,40 грн.( 6 годин х 376, 40 грн. хв.=2258, 40 грн.).

Таким чином, з ОСОБА_1. на користь ОК «Радуга-11» підлягають стягненню витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2258,40  гривні.

На підставі викладеного, керуючись постановою Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу»від 27.06.1972р. №297, ст.ст. 2, 6, 8, 10,11, 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Радуга-11»відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Обслуговуючого кооперативу «Радуга-11»витрати на правову допомогу в сумі 2258 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                                       О.М.Букіна