Справа № 2018/2-165/11

  ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р.        Київський районний суд м. Харкова у складі:

                                               головуючого             судді  Муратової С.О.,

                                               при секретарях                     Гресс Ю.К., Кравченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

 ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою (а.с.1-3), яку в ході судового розгляду справи уточнив (а.с.174-175) та просить суд звернути примусове стягнення на предмет іпотеки –квартиру 4-х кімнатну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 166,2 кв. м., житловою площею 104,6 кв. м. для задоволення вимог за кредитними договорами в сумі 294027,58 доларів США еквівалент 2325963,97 гр.; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності; а також стягнути з відповідача всі судові витрати, вказуючи наступне. Між позивачем та відповідачем були укладені наступні кредитні договори. Кредитний договір № 6807С47 від 19 червня 2007 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 99000 доларів США з кінцевою датою погашення 18 червня 2028 року, з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor 12 m + 7,17 % не менше 12,5 % річних; кредитний договір № 6807С103 від 15 жовтня 2007 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 40000 доларів США з кінцевою датою погашення 14 жовтня 2017 року, з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor 12 m + 7,35 % не менше 12,75 % річних; кредитний договір № 6808С40 від 14 травня 2008 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 114000 доларів США з кінцевою датою погашення 13 травня 2018 року, з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: фіксована відсоткова ставка на рівні 17,3 % річних з переглядом процентної ставки 1 раз у рік. В забезпечення зобов’язань за кредитними договорами, були укладені іпотечні договори № 6807Z243 від 15 жовтня 2007 року, № 6807Z140 від 19 червня 2007 року та № 6808Z106 від 14 травня 2008 року, предметом яких є 4-х кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 166,2 кв. м., житловою площею 104,6 кв. м., що належить відповідачу. Обтяження вищезазначеного нерухомого майна іпотекою відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку»були зареєстровані в порядку, встановленому законодавством. Кредитними договорами передбачено надання позивачем відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобов’язаний виконувати всі умови кредитних договорів у тому числі здійснювати погашення кредитів згідно з графіками погашення кредитів, які є невід’ємною частиною кредитних договорів та сплачувати проценти за користування кредитом. Відповідачем не виконуються зобов’язання за кредитними договорами, а саме не виконуються зобов’язання по своєчасному погашенню кредиту та сплати процентів, згідно з умовами кредитних договорів та графіків погашення кредиту. У зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитних договорів, станом на 22 червня 2010 року, заборгованість відповідача становить 294027,58 доларів США еквівалент 2325963,97 гр., яка складається з наступного: заборгованість за кредитним договором № 6808С40 від 14 травня 2008 року в сумі 140657,87 доларів США еквівалент 1112702,21 гр., в тому числі: за кредитом –110117,13 доларів США еквівалент 871103,58 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад-травень 2010 року в сумі 30540,74 доларів США еквівалент 241598,63 гр.; за кредитним договором № 6807С103 від 15 жовтня 2007 року в сумі 42939,80 доларів США еквівалент 339683,88 гр., в тому числі: за кредитом –35652,22 доларів США еквівалент 282034,02 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад 2008 року –травень 2010 року в сумі 7287,58 доларів США еквівалент 57649,86 гр.; за кредитним договором № 6807С47 від 19 червня 2007 року в сумі 110429,91 доларів США еквівалент 873577,88 гр., в тому числі: за кредитом –91997,49 доларів США еквівалент 727764,54 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад 2008 року –травень 2010 року в сумі 18432,42 доларів США еквівалент 145813,34 гр. У зв’язку з припиненням відповідачем платежів за кредитними договорами та порушенням своїх зобов’язань по сплаті відсотків та погашенню кредиту, відповідно до графіка погашення кредиту за кредитними договорами, була нарахована пеня за період з 16 грудня 2008 року по 22 червня 2010 року, яка склала 146239,45 гр., яка складається з наступного: за кредитним договором № 6807С47 від 19 червня 2007 року в сумі 45808,40 гр., з яких: пеня за прострочені відсотки –23742,38 гр., пеня за прострочену заборгованість –22066,02 гр.; за кредитним договором № 6807С103 від 15 жовтня 2007 року в сумі 22365,91 гр., з яких: пеня за прострочені відсотки –9389 гр., пеня за прострочену заборгованість –12976,88 гр.; за кредитним договором № 6808С40 від 14 травня 2008 року в сумі 78065,14 гр., з яких: пеня за прострочені відсотки –39346,70 гр., пеня за прострочену заборгованість –38718,44 гр.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 068-01/815 від 08 лютого 2011 року (а.с.228) уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити їх та постановити по справі заочне рішення, про що надала до суду письмову заяву (а.с.227).

Відповідач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні проти позову заперечував, при цьому пояснив, що до настання фінансової кризи в країні він не мав жодного прострочення з платежів за кредитним договором, також зазначив, що банк не має права висувати вимогу про погашення ним всієї суми, оскільки за умовами кредитного договору, банк надав йому кредит з кінцевою датою погашення в 2018 році. Відповідач також пояснив, що банк не бажає вести з ним переговори та припускав, що сторонні особи бажають заволодіти його квартирою, яку він значно підвищив в ціні, оскільки відремонтував її, побудував мансарду, зробив капітальні ремонтні роботи, про що був обізнаний банк та надавав свою згоду; пояснив, що в належній йому квартирі ніхто не зареєстрований, та не має такого наміру, хоча він є власником квартири, а також пояснив, що йому стало відомо про вчинення виконавчого напису на суму заборгованості за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою, на яку банк просить в даному позові звернути примусове стягнення шляхом визнання права продажу предмету іпотеки за іпотечними договорами.

В судове засідання відповідач не з’явився, причину неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Судом на адресу відповідача неодноразово направлялись судові повістки про необхідність його явки в судове засідання (а.с.204, 205, 213, 214, 215, 216), проте, судову кореспонденцію повернуто до суду у зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не проживає за вказаною адресою, а також у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.     

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В подальшому відповідач ОСОБА_1 також повідомлявся про час і місце судового розгляду справи через засоби масової інформації, а саме через оголошення в  газеті „Слобідський край” № 148 (21489) від 14 грудня 2010 року на сторінці 8 (а.с.220) та № 28 (21525) від 05 березня 2011 року на сторінці 10 (а.с.229) про необхідність його явки в судове засідання, причину своєї неявки суду не повідомив.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 до канцелярії суду була надана письмова заява про відкладення судового розгляду справи (а.с.197), що також підтверджує про обізнаність відповідача про знаходження в провадженні суду даної цивільної справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не з’явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 19 червня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6807С47 (а.с.32-36), відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 99000 доларів США з кінцевою датою погашення 18 червня 2028 року для оплати за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 87,0 кв. м., житловою площею 66,2 кв. м., кількість кімнат –4, вартістю 656500 гр. на умовах щомісячної сплати банку процентів за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor 12 m доларів США + 7,17 %, але не менше 12,5 % річних.

15 жовтня 2007 року також між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6807С103 (а.с.21-24), відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 40000 доларів США з кінцевою датою погашення 14 жовтня 2017 року, для оплати поточних потреб (на ремонт або будівництво, добудову, реконструкцію майна житлового призначення) на умовах сплати банку процентів за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: Libor (12m) доларів США + 7,35 %, але не менше 12,75 % річних.

Крім того, 14 травня 2008 року, між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6808С40 (а.с.8-13), відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 114000 доларів США з кінцевою датою погашення 13 травня 2018 року на поточні потреби (з перевіркою цільового характеру використання) для фінансування витрат на будівництво нерухомого майна житлового призначення, під заставу іпотеки на умовах щомісячної сплати банку процентів за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: фіксована процентна ставка на рівні 17,3 % річних з переглядом процентної ставки 1 раз у рік.

Відповідно до п.п.2.4.1, 2.4.2 вказаних кредитних договорів, позичальник зобов’язаний погасити кредит на рахунок, вказаний у підпункті 2.3.1 цього договору в строк, зазначений у пункті 2.1 цього договору. Погашення кредиту позичальник повинен здійснювати у валюті кредиту у строки та на умовах, визначених графіком погашення кредиту за договором. Строки, передбачені графіком погашення кредиту за договором є обов’язковими для виконання позичальником. У разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у графіку погашення кредиту за договором, процентів та платежів, позичальник сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості за кредитом включно, процентами та платежами за договором у повному обсязі.

Згідно зі ст. 5 зазначених кредитних договорів, позичальник несе відповідальність за невиконання вимог договорів усім належним йому майном згідно з положеннями договорів та чинного законодавства України. У разі невиконання зобов’язань за договорами, позичальник сплачує банку пеню, передбачену цими договорами. Сплата пені та штрафу не звільняє позичальника від обов’язку щодо відшкодування банку збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цих договорів та/або правочинів (договорів, угод), укладених з метою забезпечення зобов’язань позичальника за цими договорами. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад пенею.  

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з виписками з особового рахунку ОСОБА_1 по заборгованості, відповідно кредитних договорів № 6807С103 від 15 жовтня 2007 року, № 68007С47 від 19 червня 2007 року та № 6808С40 від 14 травня 2008 року (а.с.176, 181, 186), станом на 22 червня 2010 року заборгованість за кредитним договором № 6807С103 від 15 жовтня 2007 року становить 42939,80 доларів США еквівалент 339683,88 гр., в тому числі: за кредитом –35652,22 доларів США еквівалент 282034,02 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад 2008 року –травень 2010 року в сумі 7287,58 доларів США еквівалент 57649,86 гр.; заборгованість за кредитним договором № 6807С47 від 19 червня 2007 року становить 110429,91 доларів США еквівалент 873577,88 гр., в тому числі: за кредитом –91997,49 доларів США еквівалент 727764,54 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад 2008 року –травень 2010 року в сумі 18432,42 доларів США еквівалент 145813,34 гр.; заборгованість за кредитним договором № 6808С40 від 14 травня 2008 року становить 140657,87 доларів США еквівалент 1112702,21 гр., в тому числі: за кредитом –110117,13 доларів США еквівалент 871103,58 гр., за відсотками по кредиту нараховані та несплачені за листопад-травень 2010 року в сумі 30540,74 доларів США еквівалент 241598,63 гр.

Згідно з наданими до суду розрахунками пені, нарахованої за період з 16 грудня 2008 року по 22 червня 2010 року за кредитними договорами (а.с.177, 178, 179, 180, 182, 183, 184, 185, 187, 188, 189), пеня за прострочені відсотки за кредитним договором № 6807С103 становить 9389,03 гр., пеня за прострочену заборгованість за кредитним договором № 6807С103 становить 12976,88 гр., пеня за прострочені відсотки за кредитним договором № 6807С47 становить 23742,38 гр., пеня за прострочену заборгованість за кредитним договором № 6807С47 становить 22066,02 гр., пеня за прострочену заборгованість за кредитним договором № 6808С40 становить 38718,44 гр., пеня за прострочені відсотки за кредитним договором № 6808С40 становить 39346,70 гр.

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що 19 червня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 6807Z140 (а.с.40-44), відповідно до умов якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору № 6807С47 від 19 червня 2007 року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних його умов, надав іпотекодавцю кредит у сумі 99000 доларів США на умовах, визначених кредитним договором з кінцевою датою погашення 18 червня 2028 року.

15 жовтня 2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 6807Z243 (а.с.27-30), відповідно до умов якого, іпотекою за цим договором забезпечується вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають з кредитного договору від 15 жовтня 2007 року № 6807С103, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних умов кредитного договору, надасть іпотекодавцю кредит у сумі 40000 доларів США зі строком остаточного повного його погашення до 14 жовтня 2017 року включно зі сплатою процентів та інших платежів на умовах, визначених кредитним договором.

Крім того, 14 травня 2008 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 6808Z106 (а.с.16-20), відповідно до умов якого, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 6808С40 від 14 травня 2008 року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого, іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних умов кредитного договору, надає іпотекодавцю кредит у сумі 114000 доларів США на умовах, визначених кредитним договором строком погашення 13 травня 2018 року.

Згідно з вказаними іпотечними договорами, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитних договорах зобов’язань іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме: квартира 4-х кімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до п.п.1.6, 2.1.4, 2.1.5 зазначених іпотечних договорів, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень кредитних договорів, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами. За рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають із кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, проценти, неустойку, витрати, пов’язані з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов’язання чи умов цих договорів.    

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а.с.5, 6, 7).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»–задовольнити.

Звернути примусове стягнення на предмет іпотеки –квартиру 4-х кімнатну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 166,2 кв. м., житловою площею 104,6 кв. м. для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська 11, п/р НОМЕР_1 в філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, МФО 351618, ідентифікаційний код 19362160) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК № 750911, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 30 січня 1998 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у загальній сумі заборгованості –294027 (двісті дев’яносто чотири тисячі двадцять сім) доларів 58 центів США еквівалент 2325963 (два мільйона триста двадцять п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят три) гр., 97 коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в загальній сумі 146239 (сто сорок шість тисяч двісті тридцять дев’ять) гр. 45 коп.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки: квартири 4-х кімнатної, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 166,2 кв. м., житловою площею 104,6 кв. м. шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною визначеною на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 (двісті п’ятдесят) гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові суму у розмірі 1950 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят) гр.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя –