ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2006 р. Справа № 47/269-06
вх. № 7769/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Петрова О.В. за довіреністю від 07.07.2006р. відповідача - ОСОБА_1 приватний підприємець
розглянувши справу за позовом Роздрібно-торгового підприємства "Мрія" Харківської райспоживспілки, п. Комуніст
до Приватного підприємця ОСОБА_1, п. Комуніст
про стягнення 4364,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Роздрібно-торгове підприємство "Мрія" Харківської райспоживспілки (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4364,28грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо сплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 09.08.2006р. правове обгрунтування своїх позовних вимог в яких він підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 16.08.2006р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 22.09.2006р.
У судовому засідання призначеному на 13.09.2006р. о 12:45, була оголошена перерва до 14.09.2006р. о 15:00 для можливості надання сторонами додаткових доказів по справі.
У судовому засідання призначеному на 14.09.2006р. о 15:00, була оголошена перерва до 22.09.2006р. о 15:00 для підготовки повного тексту рішення.
Відповідач надав через канцелярію господарського суду 13.09.2006р. відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.
У судовому засідання призначеному на 20.09.2006р. о 15:15год. в порядку ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 22.09.2006р. о 15:00 для можливості надання сторонами додаткових доказів по справі.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 22.09.2006р. заяву, яка була прийнята судом та залучена до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 2 січня 2003 року на РТП "МРІЯ" було складено інвентаризаційний опис НОМЕР_1 цінностей та бланків суворої звітності на загальну суму 4942 грн.23 коп.
Позивач у позові зазначає, що товари, що перелічені у інвентаризаційному опису НОМЕР_1 були передані відповідачу в цілях їх реалізації з відстрочкою платежу до 2 липня 2003 року.
Крім того позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що відповідачем було частково внесено оплату за товар у сумі 308,63 грн. згідно прибуткового касового ордеру НОМЕР_2 у межах строку оплати за товар згідно домовленості сторін та частково внесена сума за товар з простроченням платежу згідно прибуткових касових ордерів НОМЕР_3на суму 200 грн.; НОМЕР_4 на суму 100 грн.; НОМЕР_5 на суму 311 грн.; НОМЕР_6 на суму 1035грн. погасивши заборгованість у сумі 1646 грн. і відповідач сплатив за товар з урахуванням сплаченої суми за товар своєчасно -1954,63грн., а сума заборгованості станом на 02 липня 2003 року становила - 2987,60 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що товар вона не отримувала, і що нєю особисто було складено цей інвентарізіційний опис коли вона працювала продавцем в РТП "МРІЯ" де було перелічено товар який знаходився на той час у магазині, а відомості про те що товар передається їй дописано пізніше без її відома. У судових засіданнях відповідач пояснив суду, що прибуткові касові ордери, які є в матеріалах справи, оформлювалися на підставі оплати за інший товар.
Відповідно до п.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
П.1 та п.2 цього Закону передбачено, що: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до цього положення : первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищезезначене та те, що з наданих позивачем документів не вбачається те, що позивачем було передано відповідачу товарно-матеріальні цінності, відповідно до інвентаризаційного опису НОМЕР_1, а саме накладна, акт прийому передачі, тощо, і у відповідача відповідно до цього виник обов"язок сплати за цей товар, суд вважає позовні вимоги позивача недоведеними суду документально та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 22.09.2006р.
Суддя Светлічний Ю.В.