ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.05.11 р. Справа № 40/81
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Харцизьк
про стягнення 1 270 грн. 71 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Вощенко В.О. - юрисконсульт
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу з орендної плати в розмірі 1 266 грн. 41 коп., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 4 грн. 30 коп. згідно договору оренди №2299/2005р. від 08.12.05р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Нез’явлення у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. До матеріалів справи долучено свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, відповідно до якої він проживає за адресою вказаною у позовній заяві.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 08.12.05р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області, далі Орендодавець, та фізичною особою– підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди №2299/2005 р.
Відповідно до п. 1.1 укладеного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно – нежитлове вбудоване приміщення на першому поверсі гуртожитку загальною площею 152,3кв.м., що знаходиться на балансі Харцизького технічного Донецького національного технічного університету, далі – Балансоутримувач, і розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно було передано 08.12.05р. згідно акту приймання-передачі.
Пунктом 10.1 договору встановлено строк його дії до 03.12.06р., проте пункт 10.6 встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Сторонами у п. 3.1 договору визначено, що розмір орендної плати за базовий перший місяці оренди – грудень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2005 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Згідно додатку №1 до договору орендна плата на місяць складає 273 грн. 68 коп.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 28.02.07р. сторони доповнили п.3.1 текстом: „Орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 27.12.06р. №1846 до Постанови КМУ від 04.10.95р. №786 „Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” і становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 року – 311 грн. 66 коп. (без індексу інфляції за січень 2007р., який має бути врахований при сплаті орендної плати за січень).
Додатковою угодою №3 від 16.07.09р. у пункті 1 сторони доповнили пункт 3.1 договору текстом: „Орендна плата за травень – грудень 2009 році визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 25.03.09р. №316 „Деякі питання оплати орендної плати державного майна” і становить за базовий місяць розрахунку квітень 2009р. – 213 грн. 68 коп.” Пунктом 2 додатково угоди №3 від 16.07.09р. встановлено, що з першого січня 2010 року поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до договору оренди.
Згідно пункту 3.3 договору орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% і 50% відповідно щомісячно не пізніше 25 числа місяця. Листом від 11.02.11р. за №20-06-03-01523 позивач повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором, однак основний борг до наступного часу не погашено.
Свої зобов’язання за договором оренди відповідач не виконав, у зв’язку з чим за ним за період з серпня 2006 року по січень 2011 року утворився основний борг з орендної плати в сумі 1 266 грн. 41 коп., який позивач і намагається стягнути.
Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у встановленому пунктом 3.3. договору розмірі, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки мале місце несвоєчасне внесення орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 4 грн. 30 коп. за період прострочення з 14.08.10р. по 15.12.10р.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного:
Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предмет договору перебуває у державній власності, тому до спірних правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.
Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звірка розрахунків між сторонами не проведена. Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.
Відповідач орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив, і позивачем доказами у справі доведені вказаний факт. За такими обставинами, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, щодо стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 1 266 грн. 41 коп. за період з серпня 2006 року по січень 2011 року, обґрунтований та підлягає задоволенню.
Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено доказами у справі. Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Наданий представником позивача розрахунок пені відповідає вказаним вимогам. Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мало місце несвоєчасне виконання основного зобов’язання.
Тому позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 4 грн. 30 коп. за період прострочення з 14.08.10р. по 15.12.10р., також обґрунтований та підлягає задоволенню.
Державне мито в сумі 102 грн., від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача - фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 638, 759, ЦК України, ст.ст. 180, 181, 193, 202, 203, 232, 286 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 44, 49, 75, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_186700, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:
- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 31119093700088, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач УДК у м. Макіївці ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686480, МФО 834016), основний борг з орендної плати в сумі 1 266 грн. 41 коп., пеню в сумі 4 грн. 30 коп., видавши наказ;
- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Підченко Ю.О.
Повний тект рішення складено –18.05.11р.