ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.11 Справа № 17/54/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до відповідача: Фізичної особи –підприємцю
ОСОБА_1,
м. Луганськ;
про стягнення 1521 грн. 13 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_2, провідний
юрисконсульт юридичного відділу
департаменту правової роботи по
обслуговуванню Луганських міських
електромереж Товариства, довіреність
від 01.01.2011 № 42;
від відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі –ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 368 від 13.08.2003 у липні 2010 року у сумі 1403 грн. 31 коп., 3 % річних у сумі 20 грн. 99 коп. за період з 19.08.2010 по 21.02.2011 та інфляційних нарахувань у сумі 96 грн. 83 коп. за серпень 2010 року –січень 2011 року.
Позивач посилаючись на норми статей 525, 526, 623, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у справі відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його належним місцезнаходженням процесуальних документів господарського суду: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті (а.с.37).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»пункт 4, від 14.08.2007 N01-8/675 пункт 15, від 18.03.2008 N 01-8/164 пункт 23.
Справа розглядалась неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку розгляду справи будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
13.08.2003 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 368 (далі –договір) (а.с.9-15).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник електроенергії (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві), а Споживач оплачує Постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору Постачальник електроенергії зобов’язаний постачати споживачу електроенергію в межах 10,6 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених Додатком «Обсяги постачання електричної енергії»з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору (пункт 2.1.2 договору).
За умовами договору Споживач зобов’язаний:
- для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно останнього числа, згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання звіту про спожиту електричну енергію за розрахунковий період (місяць) і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну електричну енергію та інших платежів, передбачених договором (пункт 2.2.2);
- оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" (пункт 2.2.3).
Пунктом 3 додатку до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»передбачено, що у разі неподання даних про обсяги спожитої електроенергії в зазначений у пункті 2 термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період.
Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється Постачальником за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показань розрахункових приладів обліку без подальшого перерахунку.
Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електроенергії.
Відповідно до пункту 7.7 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що у разі, коли дата зміни тарифу не збігається з датою початку (закінчення) розрахункового періоду і встановлена система обліку не дає змоги визначити обсяги споживання електроенергії за днями місяця, обсяг спожитої електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається відповідно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідні їм обсяги електроенергії (а.с.16).
Кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію …Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).
На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про використану електричну енергію відповідачем у травні 2010 року та розрахунки згідно пункту 3 додатку до договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
За результатами надання обумовлених договорами послуг у липні 2010 року позивачем відповідачеві направлявся відповідний рахунок за спожиту активну електроенергію.
Відповідач в порушення умов договору оплату не здійснив, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 1403 грн. 31 коп. за спожиту активну електроенергію у липні 2010 року.
Позивач у справі надав пояснення до позову від 17.05.2011, в яких, посилаючись на пункт 3 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»до договору про постачання електроенергії № 368 від 13.08.2003, пояснив, що у зв’язку з тим, що відповідач не надав позивачу звіт про спожиту електроенергію за червень 2010 року визначення обсягу спожитої електроенергії за червень 2010 року було здійснено по середньодобовому споживанню за попередній період, тобто травень 2010 року.
В травні 2010 відповідач згідно звіту про використану електроенергію спожив електроенергії в обсязі 244 кВт/год (без урахування втрат в мережі).
Таким чином, середньодобове споживання електроенергії в травні 2010 року складає 7,87 кВт/год. (244 кВт/год : 31 день = 7,87 кВт/год.).
Обсяг електроенергії спожитої в червні 2010 року з урахуванням середньодобового споживання за травень 2010 року складає 237 кВт/год. (7,87 кВт/год. х 30 днів = 237 кВт/год.).
У зв’язку з тим, що відповідач не надав позивачу звіт про спожиту електроенергію за червень та липень 2010 року визначення обсягу спожитої електроенергії за липень 2010 року було здійснене відповідачу за дозволеною потужністю струмоприймачів, що зазначена в пункті 2.1.2 договору (10,6 кВт) та числу годин їх використання за місяць (176 годин) згідно режиму роботи, що зазначений у додатку «Відомості про розрахункові засоби обліку електроенергії Споживача»до договору:
10,6 кВт х 176 годин = 1866 кВт/год.
Позивач надав документальні докази, які залучено до матеріалів справи:
- копію рахунку № 368/5/1 від 03.06.2010 на сплату вартості активної електроенергії за травень 2010 року;
- копію рахунку № 368/6/1 на сплату вартості активної електроенергії за червень 2010 року;
- копію реєстру рекомендованої кореспонденції за 07.07.2010;
- копію звіту про використану електроенергію в травні 2010 року;
- копію фіскального чеку від 06.08.2010.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договорів про постачання електричної енергії № 368 від 13.08.2003, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.7 договору № 368 від 13.08.2003 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у липні 2010 року електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість у липні 2010 року за активну електроенергію в сумі 1403 грн. 31 коп., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 96 грн. 83 коп. за період з серпня 2010 року по січень 2011 року та 3% річних у сумі 20 грн. 99 коп. за період прострочення розрахунку за спожиту електроенергію з 19.08.2010 по 21.02.2011.
Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.
Отже, інфляційні нарахування у сумі 96 грн. 83 коп. та 3% річних у сумі 20 грн. 99 коп. підлягають до стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 1521 грн. 13 коп., з них: 1403 грн. 31 коп. - борг за активну електроенергію, 96 грн. 83 коп. - інфляційні нарахування, 30 грн. 99 коп. - 3 % річних.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме: 102 грн. 00 коп. - державне мито та 236 грн. 00 коп. - витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, кв. Гаєвого, буд.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937:
- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339360 в філії ЛОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 304665, код 31443937 суму боргу за використану активну електроенергію у сумі 1403 грн. 31 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на поточний рахунок № 2600218961 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код 31443937 витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –20.05.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко