Красилівський районний суд Хмельницької області    

                            Справа № 2-47/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26.04.2011                        м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.

при секретарі Нечипорук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -

               В С Т А Н О В И В:

          У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.          

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 25 листопада 2009 року  відповідач позичила у неї 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот) доларів США та 1700 (одну тисячу сімсот) євро, які зобов’язалася повернути до 01.02.2010. Однак у вказаний термін боргу не повернула. Відповідно до офіційного курсу гривні по відношенню до долара США, що встановлений Національним Банком України, станом на 13.08.2010 року 100 доларів дорівнює 789,0000 грн та 100 євро – 1009,1310 гривень. Отже сума боргу у 11500 доларів США та 1700 євро відповідно до даного курсу у гривнях становить 107890,23 гривень. У порушення договірних зобов'язань, що виникли між ними, ОСОБА_2 борг до встановленого строку не повернула, більше того, уникає спілкування з нею. Своїми діями відповідач спричинила їй велику моральну шкоду. Просить стягнути з відповідача борг у сумі 107890,23 грн., грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості в розмірі 1380,99 грн., 3% річних від простроченої заборгованості в розмірі 1605,05 грн., судові витрати в розмірі 1128,80 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, моральну шкоду в сумі 2000 грн.

У ході судового розгляду справи позивач змінила позовні вимоги, просить стягнути на її користь заборгованість за договором позики від 25.11.2009 у сумі 110266,73 грн., 3 % річних від простроченої заборгованості в сумі 3724,90 грн., 2000 грн. моральної шкоди, 1269,65 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ. На судове засідання, що відбулося 26.04.2011, не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Аналогічну заяву подала й представник позивача ОСОБА_3  

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання також не прибули, відповідач надіслала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, однак будь-яких підтверджуючих документів про хворобу до суду не подала. Крім того, не з'явилася ОСОБА_2 й у попереднє судове засідання, яке відбулось 05.04.2011, не повідомивши про причини неявки. Враховуючи вимоги ч.4 ст.169 ЦПК України про те, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), суд проводить заочний судовий розгляд справи, щодо якого позивач та її представник не заперечили.

У ході судового розгляду справи відповідач позовні вимоги визнала частково, подавши письмові заперечення, згідно яких із зазначеної у написаній нею розписці від 25 листопада 2010 року суми боргу вона повернула ОСОБА_1 7500 доларів США та 500 євро. Від зобов'язання повернути ще 4000 доларів США та 1200 євро, які зазначені в розписці, вона не відмовляється. На цю суму вона визнає позовні вимоги.   

Заслухавши позивача, відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 25 листопада 2009 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 11500 доларів США та 1700 євро, які остання зобов’язалася повернути до 1 лютого 2010 року, однак у вказаний термін боргу не повернула.

Зазначені обставини підтверджуються розпискою ОСОБА_2, повідомленням Державного ощадного банку України № 12-31/3680 від 13.08.2010 про офіційний курс НБУ.

У відповідності до стст. 11, 13, 626, 628 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до стст. 1046, 1047 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1050 ч.1 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Відповідно до вимог ст.625 цього Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про повернення нею частково боргу відповідачу, оскільки вона не надала будь-яких письмових доказів про це, а відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини. Доказів укладення договору позики під впливом обману, насильства, тяжкої обставини, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем відповідачем також не надано.

Вимоги позивача щодо стягнення суми боргу, грошових коштів у розмірі 3% річних від простроченої суми, судових витрат, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи є обґрунтованими, законними, а тому вони підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд враховує роз'яснення, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'', а саме, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст.49 Закону ''Про інформацію'', ст.44 Закону ''Про авторське право і суміжні права''); при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України ''Про захист прав споживачів'' чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Спірні правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди, позивачем не надано достатніх доказів про її заподіяння, а тому вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню на 75 %, з відповідача підлягають стягненню 952 грн. 24 коп. судового збору та 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Враховуючи викладене, керуючись стст. 11, 13, 625, 626, 628, 1046, 1047, 1050, 1051 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'', стст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 294 ЦПК України, суд

                 В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 110226 (сто десять тисяч двісті двадцять шість) гривень 73 (сімдесят три) копійки, три проценти річних від простроченої заборгованості в розмірі 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 90 (дев'яносто) копійок, судовий збір у розмірі 952 (дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 24 (двадцять чотири) копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 (дев'яносто) гривень.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивачем, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, й відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Хмельницької області через Красилівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4