Справа   № 2-а-1523/11  року

П О С Т А Н О В А

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

        "13" квітня 2011 р.                                                                                                            м.  Мена

                         Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складi:

               головуючого - суддi          ОСОБА_1

   пpи секpетаpi                    ОСОБА_2

   з участю позивача          

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в м. Мена Чернігівської області адміністративну спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_3 до  інспектора ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4   про визнання дій відповідача незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 036735   від  28 березня 2011  року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4, в якому просив  визнати дії відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП незаконними та скасувати постанову від 28 березня 2011 року СВ1 № 036735  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Свої вимоги мотивував тим, що 28 березня 2011 року о 13-19 год. на автомобільній дорозі Чернігів –Грем’яч він керував автомобілем  НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем, який йому повідомив, що він порушив п. 11.5 ПДР України і почав складати протокол та постанову. З протоколом не погодився, що і було ним зафіксовано  в протоколі та пояснив інспектору ДАІ, що виїхав на крайню ліву смугу для об’їзду перешкоди –дуже великих вибоїн на дорозі,  своїми діями він не створив небезпеку дорожнього руху для інших учасників дорожнього руху, що є обов’язком водія згідно ПДР. Також позивач посилався на п. 12.3 ПДР, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. Відповідач же не звернув уваги на його пояснення та склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та зауважив, що, оцінюючи дорожні умови та дорожню обстановку, діяв правомірно, рухаючись у лівій смузі при вільній правій для об’їзду перешкоди, яка була вільна від інших учасників дорожнього руху, тим самим вибравши безпечний для себе та інших учасників руху об’їзд перешкоди, а інспектор ДАІ не міг оцінювати дорожню обстановку, таким чином та в такий спосіб, як водій, що рухається по дорозі в автомобілі.

Відповідач  будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи лише з його участю не надходило.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача, за наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 08 квітня 2011 року, яка була надіслана відповідачу, суд зобов’язав останнього у разі заперечення проти позову у визначені строки надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення.

Письмові заперечення та адміністративний матеріал на вимогу суду від відповідача не надійшли, як і не було надано доказів, підтверджуючих факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та які були взяті інспектором ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4, до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення.

     Окрім, наявних в матеріалах справи доказах, які надані позивачем, інші докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відсутні. Не надано суду відеозапису, де зафіксовано факт порушення ОСОБА_3  дорожнього руху, яке здійснювалось відповідачем.

Як вбачається із змісту протоколу  про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова про адміністративне правопорушення. Тому суд приходить до висновку, що фотоапарат „Саnon” не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст. 251 КпАП України, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки технічних приладів та засобів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку, суд вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач 28 березня 2011 року о 13-19 год., керуючи  автомобілем НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Чернігів-Гремяч, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху.

У зв'язку з цим, відносно позивача посадовою особою відповідача 28.03.2011 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України, та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія СВ1 № 103060 від 28.03.2011 р. (а.с. 6), якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Згідно зазначеної постанови ОСОБА_3 керуючи  автомобілем НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Чернігів-Гремяч,  при вільній правій смузі рухався в крайній лівій,  чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 11.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди  тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; а дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Підпунктами  «б», «д» та «є» пункту 2.3 Правил дорожнього руху передбачено обов’язки водія, для забезпечення безпеки дорожнього руху. Зокрема, водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, оцінюючи дорожні умови та дорожню обстановку, діяв правомірно, рухаючись у лівій смузі при вільній правій, а інспектор ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4, не може оцінювати дорожню обстановку, таким чином та в такий спосіб, як водій, що рухається по дорозі в автомобілі.

Крім того, позивач своїми діями не створив небезпеку дорожнього руху для інших учасників дорожнього руху, що в силу правил Дорожнього руху є головним обов’язком водія.

Згідно з п. 1.8 Розпорядження МВС України, від 21 травня 2009 року № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», вимагається не допускати випадків документування порушень ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття (виїзд на зустрічну смугу для об'їзду перешкод, ям тощо).

Крім того, незважаючи на покладений законодавством на відповідача –суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, відповідач не надав суду доказів, якими б підтверджувалися дані про вчинення позивачем 28.03.2011 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, що містяться в постанові серії СВ1 № 036735 від 28.03.2011 року в справі про адміністративне правопорушення, та про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення.

Таким чином, на переконання суду, позивач діяв правомірно в даній дорожній обстановці, а відповідач не спростував обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, а саме те, що він не створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_3.

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 222, 251-252, 255, 283-284, 287-289 КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, ст. ст. 6, 8-11, 18, 70-72, 86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до  інспектора ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4   про визнання дій відповідача незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 036735   від  28 березня 2011  року - задовольнити.

Визнати незаконними дії посадової особи -  інспектора ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4, по притягненню ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову інспектора державної патрульної служби   інспектора ДПС 1 взводу батальйону ДПС рядового міліції ОСОБА_4 від 28 березня 2011 року СВ1 № 036735  про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                 ОСОБА_1