Головуючий у 1 інстанції - Філіпенко Л.П.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року справа №2а-221/11/1202
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-221/11/1202 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсі, -
ВСТАНОВИЛА:
27 січня 2011 року ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсі.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-221/11/1202 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову постанову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, встановленим наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 195. Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно копії посвідчень (а.с.4) ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи по захворюванням зв'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 20 грудня 2010 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату державної пенсії, виходячи з і 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом на дний період, за час знаходження на інвалідності 3 групи та про перерахунок і виплату державної пенсії, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, еного законом на відповідний період, за час знаходження на інвалідності 2 групи та збільшеної з 01 січня 2006 року у 3,5 рази відповідно до постанови КМУ від 27 грудня 2005 року № 1293. (а.с. 5). Рішенням № 123 від 20 грудня 2010 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено (а.с.6).
Постановою № 1293, з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796: у 3,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи – 540 гривень, II групи – 500 гривень, III групи – 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи – 440 гривень, II групи – 400 гривень, III групи – 370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області зобов'язане зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року (а.с.16-17). Згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року правління зобов'язане проводити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 05 листопада 2008 року, ( а.с. 18). Таким чином, пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком була встановлена позивачу з 05 листопада 2008 року, а Постанова № 1293 передбачала збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування має одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2006 році була виконана, що сторонами не оспорюється. Зміст постанови № 1293 не передбачає повторного збільшення пенсії після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
В теперішній час згідно зазначеного рішення суду позивачу пенсія встановлена у розмірі, який передбачений статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відповідно до вимог Конституції України, і підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанови № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії.
Більш того, подана позивачем до відповідача заява не може трактуватись як заява про перерахунок пенсії. Обчислення розміру пенсії в спірних правовідносинах за Законом № 796-ХІІ не пов’язується з подачею відповідної заяви пенсіонера, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.
З наявних в матеріалах справи копій судових рішень вбачається, що позивач вже звертався в 2008 році до суду про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Антрацит Луганської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.10.2008 року та з 05.11.2008 року, внаслідок чого, відповідача було зобов’язано здійснити перерахунок та виплату в розмірі 8 мінімальної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що звернувшись з позовом в січні 2011 року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом. Докази про те, що він був позбавлений можливості звернутись до суду в строки передбачені КАС України, апелянтом не надано.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-221/11/1202 – залишити без задоволення.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-221/11/1202 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсі, – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
В.В. Попов