Головуючий у 1 інстанції - Мозолєва Т.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року справа №2а-268/11/1220
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Попова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 02 березня 2011 року у справі № 2а-268/11/1220 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 02 березня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволено. Визнано дії відповідача незаконними та зобов’язано здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01 січня 2009 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі – постанова № 530) проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Апелянт також посилається на пропущення позивачем, передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, залишивши позовні вимоги без розгляду, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
Судом встановлено, що позивач 13.01.2009 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру.
З листа відповідача від 14.12.2010 року вбачається, що відповідачем такий перерахунок було здійснено з 01.01.2009 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка, згідно Закону враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік, виходячи з суми 1197,91 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу із застосування показника середньої заробітної плати за 2008 з 01.01.2009 рік не відповідають вимогам ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідачем при перерахунку пенсії не був застосовний показник заробітної плати за рік, що передує року звернення із заявою про перерахунок пенсії.
В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, пославшись на те, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з посиланням на ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне старування», якою передбачено обмеження щодо відсутності строків виплати пенсійних виплат.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки відповідно до вищенаведеної статті виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цих справах, нарахування спірних сум відповідачами не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне старування» відсутні.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом 09 лютого 2011 року, то позовні вимоги щодо зобов’язання здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2009 року, повинні бути залишені без розгляду, оскільки позивач в позові не просить поновити строк звернення до суду та жодних поважних причин його пропуску не наводить.
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги позивача за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, що є порушенням норм процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 183-2, 195, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області – задовольнити частково.
Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 02 березня 2011 року у справі № 2а-268/11/1220 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
В.В. Попов