Головуючий у 1 інстанції - Мальченко І.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року справа №2а-54/11/1218
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 січня 2011 року у справі № 2а-54/11/1218 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 січня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоотриманої допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що на законодавчому рівні не врегульований механізм стосовно виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни» з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на теперішній час відповідач при здійсненні вказаних виплат керується Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, яка встановлює розміри доплати до пенсії дітям війни, а тому, його дії є законними.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідача, оскільки відповідачем в апеляційній скарзі не зазначалося щодо пропущення позивачем строків звернення до суду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та залишити частину позовних вимог без розгляду з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Щодо посилань відповідача на застосування положень Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, то застосуванню при вирішенні спірного питання підлягає Закон.
Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 21.12.2010 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 21.06.2010 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволені позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 01 січня 2009 року, допущені порушення вимог процесуального законодавства, що призвели до неправильного вирішення цього питання по суті, оскільки позивач жодних причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом не навів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права в частині позовних вимог за період з 21.06.2010 року до 31.12.2010 року, але припустив порушення норм процесуального права в частині позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 21.06.2010 року, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області – задовольнити частково.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 січня 2011 року у справі № 2а-54/11/1218 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 21.06.2010 року, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 січня 2011 року у справі № 2а-54/11/1218 в частині задоволення позовних вимог з 21.06.2010 року до 31.12.2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
В.В. Попов