Справа  №    2-112/2011    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28.03.2011   року                                                    Бериславський районний суд Херсонської області

                                                                            в складі:    головуючого  -     судді Миргород В.С.

                                                                                   за участю секретаря  -            Павлович Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергос” про визнання договору оренди землі недійсним, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держкомзему у Бериславському районі, Бериславський районний відділ Херсонської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру”,

ВСТАНОВИВ:

          05.01.2011 року ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ТОВ „Енергос” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 33,11 га від 23.12.2010 року, укладеного між відповідачами, зареєстрованого у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.12.2010 року, посилаючись на те, що оспорюваним договором оренди порушуються права та інтереси позивача як повного правонаступника СТОВ «Оксамит», з яким відповідачі – співвласники земельної ділянки 23.12.2004 року уклали договір оренди землі загальною площею 919,958 га строком на 10 років, який зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.12.2004 року за № 040471500122 та який є діючим на момент звернення до суду з позовом. Відповідачі (громадяни) є співвласниками земельної ділянки загальною площею 70,70 га, кадастровий номер 6520686900:02:024:0003, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС № 080381. Дана земельна ділянка є спільною частковою власністю, право на яку здійснюється за згодою всіх 40 співвласників, а тому отримання згоди інших 21 співвласників земельної ділянки мало б передувати укладенню оспорюваного договору, чого відповідачами зроблено не було. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Межі земельної ділянки фіксуються у землевпорядній документації (кадастровому плані земельної ділянки) та виносяться на місцевість (в натуру) на підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки із оформленням акту винесення меж земельної ділянки в натуру. Місце розташування земельної ділянки фіксується прив’язкою її меж і крайніх точок до мережі координат (геодезичної мережі). При цьому будь-які документи (кадастровий план, акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості) щодо визначення розташування земельної ділянки саме площею 33,11 га відсутні. Таким чином земельна ділянка площею 33,11 га без визначення меж і крайніх точок (просто як частина навколишнього природного середовища) не може бути об’єктом договору оренди, а отже оспорюваний договір оренди суперечить нормам ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме не містить однієї із істотних умов – об’єкту оренди, а саме чітко визначеного місця розташування земельної ділянки. З посиланням на ст. ст. 2, 6, 13, 15, 18 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 79, 152 ЗК України, ст. ст. 9, 16, 203, 215, 628, 631 ЦК України, просили задовольнити позов.         

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_20 підтримала вимоги, зазначені у позовній заяві та наполягала на їх задоволенні, з підстав, викладених  у позові, з урахуванням уточнень, просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 32,41 га від 23.12.2010 року, укладеного між відповідачами, зареєстрованого у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.12.2010 року.

          Представник відповідача (ТОВ «Енергос») ОСОБА_21 у судовому засіданні позов не визнав через його необґрунтованість та безпідставність, надав суду письмові заперечення, які зводяться до наступного. Між відповідачами 23.12.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 32,41 га, який зареєстровано того ж дня у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Даний договір жодним чином не порушує права позивача, оскільки СТОВ «Оксамит», який є орендарем земельної ділянки загальною площею 919,958 га за договором від 08.10.2004 року, куди входить і земельна ділянка, орендована ТОВ «Енергос» за оспорюваним договором, припинило свою діяльність внаслідок приєднання до позивача. Відповідно до п. 40 договору оренди землі від 08.10.2004 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Незважаючи на припинення СТОВ «Оксамит» як юридичної особи позивач не звертався до громадян - співвласників земельної ділянки із пропозицією про внесення змін до договору оренди від 08.10.2004 року в частині заміни орендаря земельних ділянок та відповідно не отримав згоди власників земельних ділянок на заміну сторони в зобов’язанні, а також не зареєстрував відповідні зміни до договору в ДЗК. Таким чином перешкод для укладання оспорюваного договору оренди на момент його укладання не існувало, оскільки СТОВ «Оксамит» припинилося як юридична особа та є виключеним із відповідного державного реєстру. Оспорюваний договір повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи відділу Державного земельного кадастру у Бериславському районі Херсонської області ОСОБА_22  в судовому засіданні  заперечувала проти задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча буди належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи (а. с. 134-141).

          Представник третьої особи Бериславського районного виробничого відділу Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» у судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заяви про розгляд справи у його відсутність (а.с. 85).

          Суд, з урахуванням думки учасників судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів, які не з’явилися та представників третіх осіб, в порядку ст. 169 ЦПК України.  

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.10.2004 року між співвласниками земельної ділянки площею 70,70 га, кадастровий номер 6520686900:02:024:0003, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХС № 080381 (а. с. 21) та СТОВ «Оксамит» було укладено договір оренди землі загальною площею 919,958 га (в яку ввійшла земельна ділянка площею 55,00 га) строком на 10 років, який зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.12.2004 року за № 040471500122 (а. с. 10-18).

Зазначена вище земельна ділянка площею 70,70 га, кадастровий номер 6520686900:02:024:0003, належить 40 громадянам на праві спільної часткової власності із визначенням часток (а. с. 21).

          21.10.2008 року засновниками СТОВ «Оксамит» було прийнято рішення про припинення діяльності СТОВ «Оксамит» шляхом його приєднання до ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (а. с. 48).

          12.01.2009 року зареєстровано припинення СТОВ «Оксамит» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 51).

          Відповідно до преамбули статуту ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» останнє є правонаступником СТОВ «Оксамит», всі майнові права та обов’язки якого з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про припинення юридичної особи переходять до ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (а. с. 22-32).

Згідно ч. 1, 3 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.     

          Таким чином, до позивача як правонаступника СТОВ «Оксамит» після припинення останнього (з 12.01.2009 року) перейшли всі майнові права та обов’язки, в тому числі права і обов’язки орендаря за договором оренди земельної ділянки від 08.10.2004 року, який зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.12.2004 року за № 040471500122 та який є діючим на момент ухвалення рішення по даній справі.

Доказів реєстрації припинення чи розірвання договору оренди від 08.10.2004 року сторонами не надано.

          Твердження представника відповідача (ТОВ «Енергос») про те, що договір оренди земельної ділянки від 08.10.2004 року є припиненим у зв’язку із припиненням СТОВ «Оксамит» як юридичної особи та не внесенням відповідних змін у зазначений договір в частині заміни сторони (орендаря) в договорі зі СТОВ «Оксамит» на ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» з посиланням також на пункт 40 зазначеного договору та ст. 520 ЦК України є хибним та не береться судом до уваги при ухваленні рішення, оскільки реорганізація СТОВ «Оксамит», відповідно до п. 40 договору оренди від 08.10.2004 року є підставою для зміни умов або розірвання договору, які відповідно до п. 36 та 38 зазначеного договору оренди та ст.ст. 30, 31 Закону України «Про оренду землі» можливі лише за взаємною згодою сторін або ж за рішенням суду.

          Таким чином, не внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.10.2004 року в частині заміни сторони (орендаря) в договорі зі СТОВ «Оксамит» на ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» не тягне за собою автоматичного розірвання (чи припинення) договору оренди, а є лише підставою для зміни умов договору або його розірвання, в порядку, визначеному умовами договору та чинним законодавством України.

          23.12.2010 року між відповідачами було підписано оспорюваний договір оренди земельної ділянки загальною площею 32,41 га, який в той же день був зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 4АА002112-041071500272 (а. с. 125-127).

          Відповідно до п. 2 оспорюваного договору оренди об’єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 32,41 га із земель спільної часткової власності громадян-співвласників державного акту на право власності на земельну ділянку, який згідно п. 1 договору є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

          За ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

          Згідно ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

          За ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

          У відповідності до ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

          За ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

          Згідно з ч. 1-4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Таким чином земельною ділянкою, яка належить на праві спільної часткової власності 40 громадянам, в тому числі громадянам – відповідачам по даній справі, право на яку підтверджене відповідним державним актом є саме ділянка землі площею 70,70 га, а земельної ділянки площею 32,41 га не існує в понятті ч. 1 ст. 79 ЗК України, оскільки на земельну ділянку площею 32,41 га не видавався державний акт на право власності на земельну ділянку (відсутній правовстановлюючий документ, що дозволяє передавати земельну ділянку в оренду), не визначалися її межі в натурі (на місцевості), не узгоджувалися межі ділянки із суміжними землевласниками, не узгоджувалися дії щодо надання  такої земельної ділянки в оренду із усіма співвласниками, не виконувався комплекс кадастрових робіт, передбачених ст. ст. 193-204 ЗК України, тобто відсутній об’єкт оренди.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

          Таким чином оспорюваний договір оренди земельної ділянки, підписаний відповідачами 23.12.2010 року та в той же день зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 4АА002112-041071500272 не є укладеним, не породжує для сторін договору жодних юридичних прав чи обов’язків, не порушує права позивача на користування земельною ділянкою загальною площею 919,958 га.

Сам факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, підписаний відповідачами 23.12.2010 року, яка проведена із порушенням чинного законодавства України,  на думку суду, не породжує між відповідачами юридичних прав та обов’язків.

          Позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, підписаного відповідачами 23.12.2010 року та в той же день зареєстрованого у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 4АА002112-041071500272, задоволенню не підлягають, на підставі вище приведеного, а також у зв’язку із тим, що недійсним може бути визнаний лише укладений договір.          

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 11, 16, 203, 215, 355-358, 364, 638 ЦК України, ст. ст. 79, 86, 88, 193-204 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст.10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергос” про визнання договору оренди землі недійсним – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.  

Суддя                                                                                          В.  С.  Миргород