Головуючий у 1 інстанції - Карпенко С.Ф.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року справа №2а-396/11/1201
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 14 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області, в якому просив визнати незаконними дії відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію з жовтня 2010 року з додаванням стажу роботи та заробітної плати, із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, я якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2009 рік (1650, 43 грн.).
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 14 лютого 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають вимогам ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, просив скасувати постанову місцевого суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що, на думку позивача, для перерахунку його пенсії, як застрахованій особі, яка після призначення пенсії продовжує працювати, треба брати показник середньої заробітної плати працівників за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2009 рік та вважає незаконними доводи відповідача про застосування спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 щодо врахування для обчислення пенсії показника заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн., як такого, що не є нормативно-правовим актом і не ґрунтується на законі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року звернення, тобто за 2009. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
Судом встановлено, що 13.10.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вимог вищезазначеного закону. Рішенням відповідача в перерахунку пенсії було відмовлено. Відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач послався на те, що розмір пенсії позивача встановлено у відповідності з діючим в Україні пенсійним законодавством.
Отже, розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.
Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.
Далі, сам термін «перерахунок пенсії» за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього закону, зокрема, при її призначенні.
Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV, на яку є посилання і в частині 4 ст. 42 цього Закону.
Відповідно до її положень, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць(Кз+Кз+Кз+...+Кз);
1 2 3 n
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відтак, колегія суддів вважає за можливим вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, з 1 жовтня 2010 року, враховуючи дату подання заяви про перерахунок пенсії.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алчевського міського суду Донецької області від 14 лютого 2011 року задовольнити.
Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 14 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання незаконними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайняти у галузях економіки України за 2007 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайняти у галузях економіки України за попередній 2009 рік, з 1 жовтня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон