ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2006 р. о 12-10 год. в м. Харкові Справа № АС-03/381-06
вх. № 8925/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача -Лагус М.В.
відповідача - Семенових О.С.
по справі за позовом ПП Інформаційно-консультаційний центр "Консульт", м. Харків
до УПФУ в Київському районі, м. Харків
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом в якому просить позовні вимоги задовольнити, скасувати повністю рішення №249 від 02.06.2006 р.Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про застосування
фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються у системі
персоніфікованого обліку, у строки, визначені законодавством, всі судові витрати покласти на Відповідача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняте рішення є таким, що порушує права та законні інтереси підприємства, вимоги Конституції України та діючого законодавства в сфері пенсійного забезпечення, оскільки в Рішенні не наведено яким чином та на підставі яких даних було здійснено розрахунок застосованих до підприємства штрафних санкцій, що не відповідає пп.5 п.9 ст. 106 Закону №1058 та не врахований той факт , що в своїй діяльності Позивач керується положеннями Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, який прийнятий відповідно до п.4 розділу IX „Перехідні положення” Конституції України і діє до набуття чинності закону, прийнятого Верховною Радою України, з цих питань та те, що п.6 Указу №727 містить пряму вказівку на те, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не с платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язок перерахування частини єдиного податку у розмірі 42 % до Пенсійного фонду України покладено на відділення Державного казначейства України.
Відповідач, ПФУ у Київському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулює данні питання та з урахуванням фактичних обставин справа тощо.
З наданих суду документів вбачається, що 02.06.2006 р. начальником Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було прийняте Рішення №249 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, яким відповідно п.5 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до підприємства було застосовано фінансові санкції у розмірі 2258,77 грн.., яке у встановленому Законом порядку було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня , але скарга була залишена без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Підставою для прийняття рішення від 02.06.2006 р. став акт перевірки №20 від 27.04.06 р., складений працівниками ПФУ в Київському районі м. Харкова, яким зафіксований факт порушення терміну звітування, який встановлений пп..1 п.1.3 ч.1 Порядку формування та подання органам ПФ України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Суд зазначає, що в розумінні ч.1 п.1 ст.14 Закону , яким передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, тобто підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, позивач є страхувальником.
Згідно п.п.1 п. 1.3. 1 „Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду 10.06.04 №7-6 страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Відповідальність за неподання страхувальниками комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік передбачена п.5 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 №І058-ІУ із змінами та доповненнями (далі Закон) , якою передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф.
Цією є нормою ст. 106 Закону встановлений розмір штрафу за неподання, несвоєчасне подання звітності, а саме у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках, використовуючи відомості, що надходять від підприємств, установ, організацій, визначених у цьому Закону.
Судом встановлено, що ПП Інформаційно консультаційний центр "Консульт" знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з 1992 року. З січня 1999 року по теперішній час є платником єдиного податку, відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058-ІV відноситься до страхувальників, які згідно п.6 ч.2 ст.17 цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Судом встановлено, що ПП ІКЦ „Консульт” протягом 2004 року подавало до УПФ України в Київському районі м. Харкова розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в яких нараховувало страхові внески у встановленому розмірі на загальну суму 22587,74 грн. Звіт з персоніфікованого обліку за 2004 рік ПП ІКЦ "Консульт" фактично здано 27.04.2006 р. до ПФУ в електронному вигляді.
Відмовляючи у задоволенні вимог, суд зазначає, що ПФУ правомірно прийняте оскаржуване рішення за № 249 , оскільки несвоєчасність подання позивачем відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку за 2004 рік лише у 2006 році встановлена судом, підтверджена документально та не спростована позивачем. Розмір штрафу у сумі 2258,77 грн. застосований у відповідності до ст.106 Закону згідно даних самостійно узгоджених позивачем у звітах на 2004 рік.
Твердження позивача , в обґрунтування вимог, що він не є платником внесків до Пенсійного фонду України з посиланням на п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 (далі указ) та неправомірним проведення відповідачем розрахунку штрафних санкцій , застосованих до підприємства, оскільки відсутній основний показник, який має бути застосовано для такого розрахунку - сума страхових внесків, які було сплачено чи належали до сплати підприємством, є неправомірним, оскільки згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але в даному випадку мова йдеться про суму страхових внесків, які (страхові внески) відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. Закон України "Про систему оподаткування" передбачає вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), страхові внески до них не віднесені, не є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування , а звільнення від сплати внесків наведеним Указом Президента України не передбачено.
Крім того, при сплаті єдиного податку, частина цього податку відповідно до п.2 Указу ВДК України, а саме - 42 відсотки спрямовується до пенсійного фонду, з метою уникнення подвійного оподаткування, такі відрахування до Пенсійного фонду зараховуються в рахунок сплати страхових внесків за відповідний звітний період. В разі, якщо суми для сплати страхових внесків за відповідний звітний період згідно поданого щомісячного розрахунку сум страхових внесків недостатньо, суб'єкти пі платники єдиного податку здійснюють доплату до ПФУ до розміру мінімального страхового внеску.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги є неправомірними, у позові слід відмовити, оскільки рішення відповідача за № 249 від 02.06.06 р. прийнято у відповідності до чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25.09.06р. о 12-00 год.