Справа №  2-288/2011

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я        

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року Прилуцький  міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого –судді: Григор”єва  Р.Г.

при секретарі:  Ткаченко Н.М.

з участю позивача  -  ОСОБА_1

представника позивача –ОСОБА_2

представника третьої особи –ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, третя особа: Прилуцький міськрайонний центр зайнятості про розірвання трудового договору і стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить розірвати безстроковий трудовий договір укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі –ФОП ОСОБА_4) на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України та стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.04.2007 року між ним та ФОП ОСОБА_4 укладений трудовий договір, який був зареєстрований в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості № 7993,  згідно якого він був прийнятий на посаду водія з оплатою праці у розмірі 420 грн, але не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.10.2008 року відповідач припинив виплачувати йому заробітну плату, у зв»язку з чим заборгованість перед ним станом 01.02.2011 року складає 25 513 грн та ухиляється від розірвання трудового договору, через що він позбавлений можливості працевлаштуватися на іншу роботу та змушений звернутися до суду з даним позовом.   

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити з наведених у позові підстав.

 Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання втретє не з’явився. Причини неявки відповідача (двічі перебував у відрядженні, один раз хворобливий стан) за відсутності підтверджуючих документів судом визнані неповажними. За таких обставин суд визнав можливим розглядати справу заочно у відсутності відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.        

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю –тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру гарантується державою. Стаття 21 КЗпП України покладає обов»язок фізичної особи виплачувати працівникові заробітну плату за виконувану ним роботу. А відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні.    

Судом встановлено, що 13.04.2007 року  між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений безстроковий трудовий договір, який був зареєстрований в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості № 7993 (а.с.7),  згідно якого останній був прийнятий на посаду водія з оплатою праці у розмірі 420 грн, але не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Починаючи з 01.10.2008 року ОСОБА_1 не виплачується заробітна плата за виконувану роботу, що підтверджується як поясненнями позивача, так і листом територіальної інспекції праці у Чернігівській області, згідно якого відсутні документальні підтвердження виплати заробітної плати позивачу з 01.10.2007 року по 17.09.2009 року (а.с.8).

У зв»язку з невиплатою заробітної плати, 19.08.2009 року ОСОБА_1 направив ФОП ОСОБА_4 письмову заяву про звільнення з вимогою про виплату заборгованості по заробітній платі, яка не була задоволена відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення ФОП ОСОБА_4             ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 21, 115 КЗпП України щодо невиплати протягом тривалого часу заробітної плати ОСОБА_1 Але враховуючи, що позивачем у поданій ним заяві не була зазначена дата звільнення, то згідно ст. 38 ч.1 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.       

Зважаючи на те, що 19.08.2009 року позивач направив на адресу ФОП ОСОБА_4 заяву про звільнення та виплату заборгованості по заробітній платі і така була отримана відповідачем 26.08.2009 року (а.с. 11), а тому договір має бути розірваний по спливу двох тижнів, а саме з 08.09.2009 року.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи те, що заробітна плата –це винагорода  за виконану роботу, а судом встановлено, що позивач виконував роботу водія у ФОП ОСОБА_4 по кінець серпня 2009 року, а потім припинив фактично працювати через не виплату заробітної плати, то стягненню підлягає заборгованість по заробітній платі з 01.10.2008 року по 01.09.2009 року.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (далі - МЗП) на відповідний період, заборгованість  перед позивачем по заробітній платі складає 6 645 грн:

З 01.10.2008 року по 30.11.2008 року при МЗП 545 грн= 1090 грн; з 01.12.2008 року по 31.03.2009 року при МЗП 605 грн= 2420 грн; з 01.04.2009 року по 31.06.2009 року при МЗП 625 грн= 1875 грн; з 01.07.2009 року по 31.08.2009 року при МЗП 630 грн= 1260 грн.     

Крім того, є обґрунтованою і підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн, оскільки така підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.13) та договором № 11\38-11-юр про надання правової допомоги (а.с.14-16).  

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11,81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 367 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити частково.

Трудовий договір від 13.04.2007 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрований у Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості № 7993 –розірвати з 08 вересня 2009 року на підставі ст. 38 КЗпП України.   

          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6 645 грн заборгованості по заробітній платі, витрати на правовому допомогу в розмірі 500 грн, а всього 7 145 (сім тисяч сто сорок п»ять)  грн.

          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - 120 (сто двадцять) грн витрат, пов”язаних з інформаційно –технічним забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Прилуки.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - 66 (шістдесят шість) грн судового збору на користь місцевого бюджету м. Прилуки.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                 Суддя                                                                                                     Р.Г. Григор”єв