Справа № 22-ц-988/2011 Головуючий у I інстанції –Логвіна Т.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.
суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.
при секретарі:Кравченко В.В.
за участю: : представника позивача Авраменка Г.М., представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами Фонду комунального майна Чернігівської міської ради та ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2011 року по справі за позовом Адвокатського об’єднання „Чернігівська обласна колегія адвокатів” до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору оренди з правовими наслідкам на майбутнє,
в с т а н о в и в:
В листопаді 2010 року Адвокатське об’єднання ”Чернігівська обласна колегія адвокатів” (далі АО «ЧОКА») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати договір оренди № 387Д від 05 травня 2001 року, укладений між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 на підвальне приміщення по АДРЕСА_1 площею 115,1 кв.м недійсним з правовими наслідками на майбутнє; застосувати правові наслідки нікчемності п. 1.4. додаткової угоди № 10 від 25 вересня 2006 року до договору оренди № 387 Д від 05 травня 2001 року між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 на підвальне приміщення по АДРЕСА_1 площею 114,4 кв.м в частині продовження договору оренди № 387 Д від 05 травня 2001 року до приватизації приміщення по АДРЕСА_1. Позов мотивований тим, що 10.01.2001 року ОСОБА_7 звернувся до Фонду комунального майна з пропозицією укладення Договору оренди на підвальне приміщення по АДРЕСА_1 з АО «ЧОКА», а через два дні, зловживаючи посадовими повноваженнями Голови Президії АО «ЧОКА» та створюючи видимість дії в інтересах «Спілки адвокатів України», вже особисто від себе на бланку Спілки звернувся до Фонду комунального майна з пропозицією укладення Договору оренди на вищевказане приміщення з метою здійснення адвокатської діяльності. Однак за наявності двох заяв всупереч ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» між юридичною особою АО «ЧОКА» та фізичною особою ОСОБА_7 конкурс проведений не був, орендарем був визначений ОСОБА_7, з яким і було укладено спірний договір оренди. Тому даний договір слід визнати недійсним на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) як такий, що не відповідає вимогам закону. Укладена 25.09.2006 року додаткова угода до договору оренди була спрямована на подальшу приватизацію орендованого приміщення. Оскільки додаткова угода була спрямована на незаконне заволодіння майном територіальної громади, вона порушувала публічний порядок, а тому в силу ст. 228 ЦК України (в редакції 2003 року) є нікчемною.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір оренди № 387 Д від 05.05.2001 року, що укладений між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_7 з правовими наслідками на майбутнє та застосувано правові наслідки нікчемності п. 1.4 додаткової угоди № 10 від 25.09.2006 року, укладеної між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 до договору оренди № 387 Д від 05.05.2001 року.
В апеляційних скаргах Фонд комунального майна Чернігівської міської ради та ОСОБА_7 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 зазначає, що судом першої інстанції не був залучений до участі у справі власник спірного приміщення – ОСОБА_8 Вказує, що суд не взяв до уваги того, що лист Президії АО „ЧОКА” від 10.01.2001 року про укладення договору на спірне приміщення не був реалізований і не був прийнятий до уваги Фондом комунального майна з підстав нелігітимності. Крім того, ОСОБА_7 зазначає, що укладення договорів оренди не входить до компетенції президії АО „ЧОКА”. Апелянт не погоджується з висновком суду про необхідність проведення конкурсу, оскільки прийнятним до розгляду був тільки один лист – від його імені як адвоката, проте судом не були прийняті до уваги зазначені факти.
В апеляційній скарзі Фонд комунального майна Чернігівської міської ради вказує, що заява про надання в оренду підвального приміщення по АДРЕСА_1 від 10.01.2001 року від Голови Президії ОСОБА_7 була подана на бланку Президії „ЧОКА” та містила прохання укласти договір оренди саме з Президією, а не з адвокатським об’єднанням, а Президія як орган адвокатського об’єднання, не була наділена відповідними повноваженнями для участі у конкурсі на право укладення договору оренди, оскільки не була зареєстрована як юридична особа. Крім того, апелянт зазначає, що вказана заява не може розцінюватись як заява на укладення договору оренди з підстав наявності неправдивих відомостей про часткове виконання ремонтних робіт в приміщенні. У зв’язку з цим, як зазначає апелянт, ОСОБА_7 12.01.2001 року було подано заяву про укладення договору оренди на підвальне приміщення по АДРЕСА_1, яка стала законною підставою для укладення договору оренди № 387 Д від 05.05.2001 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди укладений з порушенням вимог закону, а тому такий договір є недійсним з правовими наслідками на майбутнє, оскільки неможливо повернути все одержане за ним у зв’язку із здійсненням користування орендованим приміщенням із застосуванням правових наслідків нікчемності п. 1.4. додаткової угоди № 10 від 25.09.2006 року.
Судом по справі встановлено, що з 1994 року по 24.11.2007 року ОСОБА_7 обіймав посаду голови президії Чернігівської обласної колегії адвокатів та здійснював організаційну діяльність по виконанню ЧОКА та її членами положень Закону України «Про адвокатуру», Статуту ЧОКА, рішень загальних зборів членів ЧОКА та зборів уповноважених.
10 січня 2001 року ОСОБА_7, діючи як голова Президії Чернігівської обласної колегії адвокатів, звернувся до голови Фонду комунального майна Чернігівської міської ради із заявою, в якій просив надати в оренду Президії Чернігівської обласної колегії адвокатів підвальне приміщення по АДРЕСА_1 (а.с. 20).
12 січня 2001 року ОСОБА_7, діючи як адвокат, звернувся до голови Фонду комунального майна Чернігівської міської ради із заявою, в якій просив укласти договір оренди на напівпідвальне приміщення по АДРЕСА_1 для здійснення адвокатської діяльності згідно Закону України «Про адвокатуру» (а.с. 21).
На обох заявах наявна резолюція голови Фонду комунального майна «Внести пропозицію», обидві заяви знаходяться в матеріалах справи щодо укладення договору оренди на спірне приміщення.
Пунктом 7 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Не зважаючи на наявність двох заяв, без проведення конкурсу, 5 травня 2001 року між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та приватним підприємцем ОСОБА_7 був укладений договір оренди спірного підвального приміщення (а.с. 66-69), а 25 вересня 2006 року – підписана додаткова угода № 10, відповідно до п. 1.4. якої сторони дійшли згоди продовжити дію договору до моменту приватизації приміщення (а.с. 19).
Враховуючи викладене, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний договор оренди було укладено з порушенням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому він має бути визнаний недійсним відповідно до ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року). Крім того, звертаючись із заявами до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради від імені Президії АО ЧОКА та від себе особисто, ОСОБА_7 діяв всупереч положенням ч. 3 ст. 62 ЦК України (в редакції 1963 року), представляючи одночасно суперечливі інтереси АО «ЧОКА» та свої особисті.
Однак районний суд помилково визнав оспорюваний договір недійсним з правовими наслідками на майбутнє, оскільки він є вже повністю виконаним і припинив свою дію із укладенням 07 листопада 2006 року договору купівлі-продажу спірного підвального приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 22-24). Таким чином, рішення районного суду підлягає зміні шляхом виключення із його резолютивної частини слів «з правовими наслідками на майбутнє».
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про застосування правових наслідків нікчемності п. 1.4 додаткової угоди № 10 від 25.09.2006 року, укладеної між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 до договору оренди № 387 Д від 05.05.2001 року підлягає скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки зазначені вимоги носять загальний характер, не є конкретними.
Доводи апеляційних скарг щодо нелігітимності заяви за підписом ОСОБА_7 як голови президії ЧОКА не заслуговують на увагу, оскільки вона була прийнята Фондом комунального майна Чернігівської міської ради до розгляду, про що свідчить відповідна резолюція, однак рішення по ній не було прийнято. Крім того, відповідно до ст.ст. 4, 7 Статуту ЧОКА Президія є органом управління ЧОКА, а ст. 29 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачала, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом.
Посилання апелянта ОСОБА_7 на те, що суд не залучив до участі у справі власника спірного приміщення ОСОБА_8 не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки він не є стороною оспорюваного договору оренди, даним рішенням питання щодо його права власності не вирішувалось, крім того, матеріали справи не містять даних про належність йому спірного приміщення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційні скарги Фонду комунального майна Чернігівської міської ради та ОСОБА_7 – задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2011 року в частині задоволення позовних вимог про застосування правових наслідків нікчемності п. 1.4 додаткової угоди № 10 від 25.09.2006 року, укладеної між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 до договору оренди № 387 Д від 05.05.2001 року – скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Абзац другий резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2011 року – змінити, виключивши після слів „Приватним підприємцем ОСОБА_9” слова „з правовими наслідками на майбутнє”.
В іншій частині рішення суду – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: