Справа № 22-ц-1285/2011 Головуючий у I інстанції –Кулініч Ю.П.
Категорія –цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.,
суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.
при секретарі:Бивалькевич Т.В.
за участю:представника відповідача Кудрявцевої О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю „УСП-Україна” про визнання недійсними частин договору, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 березня 2011 року, яким відмовлено в задоволенні її позову, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводів позивача стосовно того, що пункти 9.2 та 9.3 ст.9 Додатку № 2 до Договору про надання послуг № 011162 від 26 липня 2010 року є несправедливими, а тому відповідач у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» не мав права включати їх до вказаного договору.
Також апелянт вказує, що судом не було надано оцінки тій обставині, що під час укладання вказаного договору ТОВ «УСП Україна» ввело позивача в оману стосовно дійсних істотних умов договору, а його укладення не відповідало волевиявленню ОСОБА_6
Заслухваши суддю–доповідача, пояснення представника відповідача, яка просила відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2010 року між ТОВ „УСП Україна” та ОСОБА_6 укладено договір про надання послуг № 011162, відповідно до якого ТОВ „УСП Україна” зобов’язалося надати ОСОБА_6 послуги спрямовані на придбання транспортного засобу, об’єкту нерухомості через „Українську Соціальну Програму”, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП. (а.с.6) Діяльність УСП ”Україна” регламентована Умовами діяльності Програми УСП, що є додатком № 2 до вищевказаного договору. (а.с.7-9)
Термін дії зазначеного договору – з 26 липня 2010 року по 26 червня 2035 року (а.с.6).
Позивачем було сплачено відповідачеві комісійну плату та помісячну оплату на загальну суму 22005, 34 грн..
Згідно п.9.3 ст.9 Додатку №2 до Договору передбачено, що при розірванні Договору Товариство не відшкодовує Учаснику УСП сплачені ним комісійну плату та адміністративні витрати ні за яких умов.
Як вбачається з Умов діяльності Програми УСП адміністративні витрати– це плата за послуги Товариства з організації діяльності програми УСП, комісійна плата - це плата, яка покриває витрати, що зазнало Товариство у зв’язку зі вступом та реєстрацією учасника до УСП, а також покриває витрати, що зазнає товариство у зв’язку з передачею товару учаснику УСП.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З досліджених апеляційним судом договору № 011162 року та Додатків до нього № 1 і № 2, які підписані позивачем, вбачається, що учасник УСП, тобто ОСОБА_6, підписанням договору та додатків стверджує про те, що вона, як учасник УСП, отримала усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ ”УСП-Україна”, уважно прочитала, підтверджує, що вся надана їй інформація відповідає змісту Договору та його Додаткам і не суперечить їм, уважно прочитала, зрозуміла Договір та всі Додатки до нього, правові наслідки і гарантує дійсність своїх намірів, добросовісність своїх дій по відношенню до інших осіб, співвласників, в тому числі подружжя, та отримала їх погодження на здійснення даного Правочину, а також стверджує, що кошти, які сплачуються згідно з умовами Договору, не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, що засвідчує своїм підписом.
Крім того, сплата позивачем під час укладення Договору комісійної плати на користь відповідача (а.с. 10) свідчить про бажання позивача укласти договір на умовах, які в ньому були визначені та є прийняттям пропозиції відповідача щодо укладення спірного договору.
Посилання апелянта на те, що під час укладання вказаного договору ТОВ «УСП Україна» ввело позивача в оману стосовно дійсних істотних умов договору не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних обставин.
Доводи апеляційної скарги про несправедливість умов пунктів 9.2 та 9.3 ст.9 Додатку №2 до Договору про надання послуг щодо споживача є необґрунтованими виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
З оспорюваного договору вбачається, що його умовами передбачена відповідальність обох сторін відповідно до норм чинного законодавства, зокрема п. 10.6 Додатку № 2 до договору передбачено, що у разі невиконання умов договору щодо програми УСП з боку Товариства, останнє сплачує Клієнтові штраф у розмірі 5 (п’яти) Чистих платежів.
Крім того, пп. 9.2 та 9.3 не надають ТОВ «УСП» права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця, а передбачають лише утримання штрафу у розмірі трьох повних платежів, комісійної плати та адміністративних витрат учаснику УСП, що розірвав договір.
Враховуючи умови діяльності УСП, з якими ОСОБА_6 погодилась, не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про наявність підстав для визнання недійсними пунктів 9.2 та 9.3 ст.9 Додатку №2 до Договору № 011162 від 26.07.2010 року, як таких, що містять несправедливі умови.
Перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких порушень матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 березня 2011 року – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: