Справа № 22-ц-940/2011 Головуючий у I інстанції –Бойко О.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Боброва І. О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБобрової І.О.,
суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про витребування майна та документів із чужого володіння, стягнення завданої моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення від 15.02.2011 р. скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Бобровицького районного суду від 15.02.2011 р. позовні вимоги задоволено частково. Припинено право володіння ОСОБА_5 на автомобіль ВАЗ 211540-120-20, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2. Витребувано із володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 належний йому на праві приватної власності автомобіль ВАЗ 211540-120-20, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на ім’я ОСОБА_6, як власника автомобіля ВАЗ 211540-120-20, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір 500 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 750 грн. за надання юридичної допомоги, а разом 1370 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема норм цивільного законодавства. Апелянта посилається на те, що кредит за автомобіль погашався саме ним, за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 Він погоджується на повернення автомобіля лише в разі відмови позивача від нього як поручителя.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
По справі судом встановлено, що відповідно до облікової картки приватного транспортного засобу, позивач є власником автомобіля ВАЗ 211540-120-20, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2. Згідно з особливою відміткою в обліковій картці, право керувати автомобілем надано ОСОБА_5., відповідачу по справі.
Автомобіль був придбаний за кошти отримані за кредитним договором, що укладений 15.09.2008 року з АКБ „Правекс Банк”. Зазначену обставину сторони визнали.
Згідно з статтею 317 ЦК України, власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Задовольняючи позов ОСОБА_6 в частині витребовування майна з чужого володіння, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач утримує у себе транспортний засіб позивача, яким йому дозволено тільки керувати, при цьому обмежує позивача у праві володіти та користуватися власним автомобілем. Тому суд, відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, визнав за необхідне захистити права позивача шляхом припинення дій, які порушують його право.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції в повному обсязі, оскільки вони відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України та, урахувавши характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач та інші обставини, вірно прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та законно стягнув з ОСОБА_5 200 грн. Такий висновок відповідає роз'ясненням, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.
Доводи апеляційної скарги щодо самостійного погашення відповідачем кредиту, за який був придбаний автомобіль, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки, по-перше, додані до апеляційної скарги квитанції про сплату коштів за кредитом видані на ім’я позивача ОСОБА_6 (а.с.41-66), а по-друге, сплата коштів по кредиту іншою особою автоматично не припиняє право власності на майно, що було придбане за кредитні кошти.
Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: