Справа № 22-ц-1227/2011 Головуючий у I інстанції – Хоменко Л.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Боброва І. О.
У Х В А Л А
27 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Бобрової І.О.,
суддів: Горобець Т.В., Шевченка В.М.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:представника третьої особи – ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові апеляційну скаргу Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації на окрему ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації просить окрему ухвалу Чернігівського районного суду від 22.03. 2011 року скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. Апелянт зазначає, що в ухвалі суду не зазначено і не зрозуміло з яких підстав вона винесена, які нормативно-правові акти були порушені органами опіки та піклування, в чому саме полягає необґрунтованість та недостатність висновку, який був винесений органами опіки та піклування. Також не зазначено, про яких співробітників йде мова і які саме службові порушення були здійснені при складанні висновку.
Окремою ухвалою Чернігівського районного суду від 22.03. 2011 року було доведено до відома Голови Чернігівської районної державної адміністрації про допущені окремими співробітниками Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації порушення для вжиття відповідних заходів реагування та зобов’язано його повідомити суд у встановлений судом строк про заходи реагування щодо наведеного.
Зі змісту окремої ухвали слідує, що висновок Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 надано без виклику та заслуховування пояснень останнього з даного питання, через що зазначений висновок є недостатньо обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала скасуванню з наступних підстав.
Рішенням від 22 березня 2011 року задоволений позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 про позбавлення батьківських прав. ОСОБА_8 позбавлений батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час провадження у даній цивільній справі, районний суд 24.02.2011 р. зобов’язав Службу у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації надати в судове засідання 10.03.2011 р. о 10 год. відповідний висновок (а.с.19). Такий висновок був вчасно поданий і приєднаний до матеріалів справи, про що свідчить журнал судового засідання від 10.03.2011 р. (а.с.46).
Складанню висновку передував збір відповідних матеріалів (актів, довідок, рішень, характеристик тощо), які є в матеріалах справи.
Згідно з висновком Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації відповідач ОСОБА_8 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_9, тому немає заперечень щодо позбавлення його батьківських прав (а.с.39).
Як зазначалося вище, підставою для реагування суду окремою ухвалою стало те, що висновок наданий без виклику та заслуховування пояснень ОСОБА_8 з даного питання, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про неналежне ставлення окремих співробітників Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації до службових обов’язків.
Однак, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Частиною 5 ст.19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування (у даній справі в особі Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації) подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до абз.6 п.8 „Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини” Служба у справах дітей за участю інших структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Аналіз зазначених правових актів говорить про те, що ними не передбачено опитування батьків під час складання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав. Опитування батьків та інших осіб можливе, проте це не є обов’язковою складовою зазначеного висновку.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо обов’язкового опитування відповідача Службою у справах дітей є помилковим, тому підстави для застосування ст. 211 ЦПК України щодо реагування окремою ухвалою з приводу зазначеного висновку були відсутні.
Крім того, висновки суду, викладені в оскаржуваній окремій ухвалі районного суду від 22.03.2011 року суперечать висновкам суду, викладених в його рішенні від 22.03. 2011 року, оскільки не можна визнавати висновок Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 недостатньо обґрунтованим і одночасно покладати його в основу рішення, яким було позбавлено ОСОБА_8 батьківських прав.
Керуючись ст.ст. 211, 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації задовольнити.
Окрему ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2011 року скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: