Головуючий у 1 інстанції - Назарова М.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року справа №2а-1725/10/1202 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-1725/10/1202 (головуючий І інстанції Назарова М.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії за період з 12.01.2005 року.
Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29.11.2010 року позовні вимоги за період з 12.01.2005 по 25.05.2010 року залишені без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.
29.11.2010 року відкрито провадження у справі за позовними вимогами зробити перерахунок пенсії з 26.05.2010 року як інваліду війни 3-ї групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Позивач зазначив, що згідно до Закону України від 23.12.2004 року за N 2291-ІУ, яким були внесені зміни у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний Закон України набирав чинності з дня його опублікування у газеті «Урядовий кур'єр» № 4 від 12.01.2005 року.
Вважає, що з 12.01.2005 року він повинен був отримувати надбавку до пенсії як інвалід війни виходячи з мінімальної пенсії за віком. Розмір повинен був відповідати розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак надбавку як інваліду війни він отримував в значно нижчому розмірі, наслідок чого він був змушений звернутися в суд із зазначеним позовом.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-1725/10/1202 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони до апеляційного суду не прибули про дату, час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Відповідно до вимог ст. 197 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач ОСОБА_2 з 16.04.1997 року визнаний інвалідом 3-ї групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримував, відповідно, пенсію по інвалідності 3 групи (а.с. 7)
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 3).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( у редакції від 22.10.1993, № 3551-ХП) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" були внесені зміни до ст.13, які передбачали, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи- 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність". Вказані зміни набули чинності з 01.01.2006 року і не визнані Конституційним Судом України неконституційними.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок надбавки до пенсії з 12.01.2005 року як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком відповідно при діючій на час звернення ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за якою розмір підвищення для інвалідів 3 групи складає 30 % , а для інвалідів 2 групи - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і як вбачається з матеріалів справи, такий перерахунок здійснювався відповідачем своєчасно (а.с. 6).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що із заявою щодо зазначеного перерахунку позивач звернувся до відповідача лише 30.08.2010 року /а.с. 4/, тобто на час, коли ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" існувала у новій редакції, що унеможливлювало відповідачу зробити перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком відповідно - з 12.01.2005 року.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином , підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-1725/10/1202 – залишити без задоволення.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-1725/10/1202 – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Колегія суддів: І.А.Васильєва
В.Г. Яманко
Е.Г.Казначеєв