Головуючий у 1 інстанції - Ларіна Н.О.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року справа №2а-7751/10/0525 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чебанова О.О.
суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 06 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-7751/10/0525 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльність та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону,-
В С Т А Н О В И Л А:
02 грудня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльність та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону та просив: поновити строк для звернення до суду з 01.07.2007 року по теперішній час, визнати, що порушене право за весь період підлягає захисту; визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.07.2007 року постійно на весь строк дії Закону; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену їй як дитині війни щомісячну державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.07.2007 року на момент винесення рішення суду; зобов’язати відповідача з моменту винесення рішення суду виплатити і виплачувати в подальшому щомісячну державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 1,3,6 Закону України №2195-1V від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» постійно на весь строк дії Закону.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 03 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-7751/10/0525 позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України мв Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльність та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону з 01 липня 2007 року по час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та покладання зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року –залишено без розгляду.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 06 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-7751/10/0525 позов задоволено, визнана незаконною бездіяльність відповідача та зобов’язано відповідача провести нарахування і виплату з 01 липня 2010 року, але не більш ніж на час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячного підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач вказує на застосування судом першої інстанції ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав. свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач віднесений до категорії дітей війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року за № 1646, встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154 від 27 квітня 2010 року, встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Крім того, приймаючи до уваги роз'яснення Вищого Адміністративного суду від 01.12.2009 року №1623/13/13-09 - нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стосовно вимог апелянта щодо задоволення позовних вимог в частині за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року, колегія зазначає наступне.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку пенсії та іншої соціальної виплати за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач до суду з позовом звернувся 02.12.2010 року, причину пропуску строку обумовив тим, що є людиною похилого віку та має поганий стан самопочуття.
Колегія суддів вважає, що зазначена позивачем причина пропуску строку звернення до суду не є поважною, тому погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинний був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Крім того, слід зазначити, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватись положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Відтак колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що застосуванню підлягає строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вимоги позивача підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку, а в решті мають бути залишені без розгляду.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, ст. ст. 184, 195, 196, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 06 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-7751/10/0525 – залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 06 грудня 2010 року по адміністративній справі №2а-7751/10/0525 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді М.І. Старосуд
В.П. Юрченко